Очі артилерії ЗСУ:як українські Лелека та Фурія допомагають бити росіян
- Тактичні БПЛА мають перевагу над мікродронами, оскільки здатні перебувати у повітрі набагато довше, а саме близько трьох годин.
- Українські «Лелеки» оснащені власними системами протидії засобам радіоелектронної боротьби, які блокують сигнали GPS.
- Особливість «Фурії» — система визначення координат цілей з точністю до 20 м, яка дозволяє ще й супроводжувати їх в автоматичному режимі.
Українські тактичні безпілотні літальні апарати (БПЛА) «Лелека-100» та «Фурія» активно застосовуються на фронті Збройними силами України. Головна їхня мета — ведення аеророзвідки та коригування вогню артилерії по позиціях росіян.
Заборона розповідає про українські розвідувальні безпілотники та як вони застосовуються Збройними силами України на війні з Росією.
Тактичні БПЛА на війні: як їх застосовують ЗСУ
Збройні сили України використовують безпілотники середнього класу для виконання тактичних завдань основним серед яких є ведення повітряної розвідки. Ці апарати мають суттєву перевагу над класом «мікродрони», що закуповуються виключно цивільними: наприклад, дрони компаній DJI чи Autel. Вони створені для військових цілей і можуть перебувати у повітрі близько трьох годин, йдеться у матеріалі керівника відділу розслідувань Заборони Олександра Гуменюка.
Найпоширенішими тактичними безпілотниками в авіапарку ЗСУ є українські «Лелека-100» та «Фурія». Як розповів Забороні співзасновник українського підрозділу «Аеророзвідки» Ярослав Гончар, їхньої кількості поки недостатньо, щоб задовольнити усі потреби України. Проте ситуація з їхнім забезпеченням наразі краща, аніж з апаратами оперативно-тактичного рівня.
«”Лелеку” застосовують на фронті настільки масово, наскільки це можливо. Треба розуміти, що у нас є збитки. Час від часу ми втрачаємо борти, але станом на зараз “Лелека”, напевно, один із наймасовіших [дронів] у цьому класі тактичного рівня», — зазначив Гончар.
Читати більше новин в TelegramНа передовій також активно застосовується ще один український розвідувальний БПЛА — Spectator, виробництва ВАТ «Меридіан» імені Корольова. Він здатен безперервно перебувати у повітрі приблизно дві години та має радіус дії до 30 кілометрів. Він чудово працює у парі з українською артилерією, наводячи її на цілі та збираючи дані про влучання.
Лелека-100 і Фурія: чим особливі
«Фурії» виготовляється підприємством «Атлон Авіа» з 2014 року. до початку 24 лютого 2022 року компанія передала ЗСУ, Національній гвардії та Службі безпеки України близько 100 комплексів. Вона здатна діяти у радіусі 50 кілометрів та перебувати в повітрі до трьох годин, що є досить високим показником для безпілотника тактичного рівня.
БПЛА «Лелека-100» є значно новішим комплексом, який взяли на озброєння лише у 2021 році. Його розробкою та виготовленням займається українська компанія DeViRo. За характеристиками вони більш-менш схожі з «Фурією» — близько 2-2.5 годин у повітрі на 30-50 км вглибину лінії оборони ворога й ефективно працюють на полі бою.
«З “Лелекою”, наскільки я знаю, все чудово. У них потужне виробництво, вона може значно більше, ніж [дрони мікрокласу] “Мавіки” та “Аутели”. Дуже багато розвідданих отримала саме “Лелека” — це чудовий літак», — розповів Забороні чинний військовий ЗСУ та один із засновників «Аеророзвідки».
Крейсерська швидкість як «Лелеки», так і «Фурії» оцінюється у близько 60-70 км/год при максимальній 120-130 км/год. Утім у БПЛА від «Атлон Авіа» майже удвічі більша дальність польоту: близько 200 км проти 100 км у «Лелеки».
Вироб DeViRo має свою власну систему протидії засобам РЕБ, яка автоматично розпізнає середовище навмисного блокування сигналів GPS/Glonass, спроби заміни навігаційного поля тощо. Особливою функцією «Фурії» є її система визначення координат цілей з точністю до 20 м з можливістю автосупроводження.
Раніше Заборона розповідала про кампанію зі збору грошей у Польщі на покупку 20 польських дронів-камікадзе Warmate для знищення живої сили окупантів.
Читати більше новин в Telegram