АРТЕКСПЛЕЙНЕР

Що треба знати про харківську художницю, яка боїться забути дім.

Артексплейнер Заборони у сторіз

Юлія Войнар

1 Листопада 2023

«Краєвид, який боюся забути». У Варшаві відкрилася виставка харківської мисткині Ольги Федорової. Кожна її робота присвячена українській землі, відчуттю суму за нею, а також страху її забути через вимушену тимчасову еміграцію до Австрії.

Фото: Юлія Войнар

Натхненням для творів художниці стало поле соняшників з її рідного села Шестакове на Харківщині — те саме, що було навпроти дачі бабусі з дідусем. Воно перебувало під окупацією до травня 2022 року. На фото мисткині — три стани поля: довоєнний, воєнний і такий, як зараз.

Фото: Юлія Войнар

«Поле досі не можна обробляти, як раніше. Лише недавно його очистили від соняшників, які простояли там два роки. В процесі очищення підірвався на міні трактор. Слава Богу, тракторист залишився живим, але невідомо, коли це поле можна буде засіяти знову», — каже мисткиня.

Фото: Юлія Войнар

Ольга Федорова розповідає, як бачила це поле впродовж 10 років у різних станах, знімала там багато проєктів, тож сумно бачити його в такому стані. Те, що його розчистили, дає надію, хоч і дуже непевну.

Фото: Юлія Войнар

«Це поле для мене як такий узагальнений образ пейзажів мого рідного регіону, хрестоматійний для української культури. Це наш прапор — синє небо і золоте поле. Цей образ я підсвідомо шукаю всюди, у всіх краєвидах, які трапляються на моєму шляху».

Фото: Юлія Войнар

«Перед війною я ходила на це поле з телескопом спостерігати за зірками. Там нема яскравого освітлення, можна було побачити Місяць, Сатурн. Коли я приїхала торік до Харкова, я побачила те ж саме в місті, бо був блекаут».

Фото: olia_off / Instagram

Ольгу вразила ця міська темрява. «Напевне, ми ніколи вже не будемо дивитися на зоряне небо, як раніше, бо тепер зірки асоціюються з ракетами і дронами, які летять на нас, і з режимом блекауту, якого нас змушують дотримуватися росіяни».

Фото: olia_off / Instagram

Представлені на виставці гобелени мисткиня зробила, щоб утримати в пам'яті пейзаж, який боїться забути, перебуваючи далеко від рідного краю та краєвидів, які її надихали.

Фото: Юлія Войнар

«Мій друг помітив, що як мінімум дві тканини схожі на ту, якою обшивають крісла в автобусах. І це нагадало феномен біженства, людей, які проводять більшість свого життя зараз в автобусах, наприклад, їдучи з України до Польщі. Це про життя, якого ми не обирали, але яким нас змусили жити».

Фото: Юлія Войнар

«Завжди пам'ятай, хто ти», — таке татуювання зробила Ольга, коли виїхала до Австрії. Щоб ніколи не забувати своє коріння.

Фото: olia_off / Instagram

Не забувайте своє коріння та підтримуйте Заборону🌻