Оновлений законопроєкт про мобілізацію в Раді: що змінили

• Кабінет міністрів України 30 січня 2024 року вніс у Раду оновлений законопроєкт.
• Новий документ №10449 передбачає масштабні зміни в обліку громадян, врученні повісток, питанні відпусток та демобілізації.
• В парламенті вважають, що акт не набере чинності принаймні до березня-2024.

Законопроєкт, серед іншого, передбачає, що люди, які мають чоловіка чи дружину з інвалідністю I та II групи тепер не матимуть захисту від мобілізації. Також його заберуть у багатодітних батьків, які мають заборгованість по виплаті аліментів. При цьому навіть після надходження до Ради законопроєкт все ще може зазнати змін.

Заборона розповідає про документ.

Законопроєкт №10449: коротко про положення

Кабінет міністрів 30 січня 2024 року вніс у Верховну Раду новий законопроєкт №10449 про мобілізацію.

Він став доопрацьованою версією акту, що зареєстрували у грудні, а згодом зняли з розгляду.

Документ передбачає масштабні зміни в чинному законодавстві. Зокрема, призовний вік все ж знижується з 27 до 25 років, а підставою для демобілізації під час воєнного стану буде безперервна служба протягом 36 місяців.

Серед іншого, прописано:

• відпустку зі збереженням зарплати для звільнених з полону протягом 90 днів (якщо вони захотіли продовжити службу);
• щорічна основна відпустка під час дії воєнного стану може надаватись частинами не менше 15 календарних днів;
• військово-лікарська комісія не робитиме висновок про обмежену придатність;
• запровадження базової загальновійськової підготовки строком до 3 місяців при закладах вищої освіти з 2025 року. Вона впроваджується на заміну строкової служби. Пройти «курс» також матимуть ті, хто планує вступити на державну службу, обійняти посади в органах прокуратури або працювати в поліції. Всі інші можуть пройти базову загальновійськову підготовку за власним бажанням;
• ті, кому менш як 25 років (і якщо вони не проходили базову загальну військову підготовку) після закінчення дії воєнного стану матимуть пройти базову військову службу;
• демобілізувати пропонують українських військовослужбовців, які безперервно 36 місяців перебували на службі під час дії воєнного стану,;
• мінімальне грошове забезпечення військового становитиме 20 000 грн;
• додаткова винагорода на період воєнного стану — від 30 000 до 100 000 грн, тобто без змін;
• оновити особисті дані можна буде не тільки в ТЦК, а в ЦНАПах чи в електронному кабінеті;
• змінювати місце проживання можна без дозволу ТЦК;
• добровольці матимуть 2 місяці на розв’язання особистих питань перед мобілізацією.

Вказано, що повістки приходитимуть не тільки паперові, а й в електронному кабінеті призовника. Його громадяни матимуть зареєструвати обов’язково. Вважатиметься, що вручення повістки відбулось у той день, коли працівники ТЦК отримали сповіщення про отримання відповідного повідомлення військовозобовʼязаним. У разі неявки до територіального центру комплектації або закордонної дипломатичної установи протягом 10 робочих днів суд може накласти на ухилянта наступні обмеження:

• заборона на виїзд з України;
• заборона на керування транспортним засобом;
• накладення арешту на кошти та інші цінності громадянина, в тому числі що знаходяться на банківських рахунках.

Обмеження накладатимуться до виконання вимоги ТЦК. Суд розглядатиме вимоги військкомату протягом 15 днів, а скаргу на відмову у відкритті справи — 10 днів.

Законною причиною неявки у військкомат у визначений строк залишається:

• перешкода стихійного характеру;
• хвороба або інші обставини, які позбавили можливості особисто прибути у зазначені строки;
• смерть його близького родича.

Законопроєкт не набере чинності до березня 2024 року, стверджують народні депутати. Скоріш за все документ винесуть на голосування в другому читанні не раніше кінця лютого. Також прописано перехідний період в один місяць.

«Нагадаю, що під час розгляду правок в такі закони, текст може змінюватися (як було з законом про реєстр). Після їх розгляду в залі має відбутися фінальне голосування 226+ за друге читання. Потім дуже ймовірно, що хтось з депутатів внесе блокувальну постанову і потрібно буде ще одне голосування, щоб дати можливість спікеру підписати закон і відправити президенту. Потім президент має підписати закон», — пояснив народний депутат («Голос») Ярослав Железняк.

Законопроєкти про мобілізацію: чим відрізняються

Новий законопроєкт по суті є допрацьованою версією документа про мобілізацію від 25 грудня 2023 року. Зміни торкнулись також норми захисту від призову.

Так, тепер не матиме захисту від призову той, хто має дружину (чоловіка, чи батьків) з-поміж осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи не мають інших працездатних родичів. Також батьки трьох і більше дітей з боргами по виплаті аліментів, тепер не матимуть захисту.

ТЦК, СБУ та розвідувальні органи зможуть звертатись до поліції з вимогою затримувати та доставляти до військкоматів громадян.

Загалом, право на відстрочку матимуть:

• заброньовані;
• жінки та чоловіки, у яких троє і більше дітей віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) до 18 років;
• люди з інвалідністю І чи ІІ групи;
• жінки та чоловіки, які мають дитину віком до 18 років, коли другий з пари вже проходить військову службу;
• жінки в декреті до 3 років;
• вагітні жінки;
• діючі нардепи та депутати Верховної Ради АР Крим.

Також важливою новацією є те, що умовно засуджені тепер зможуть мобілізуватись за власним бажанням. Всі за та проти цієї норми Заборона розбирала в окремому матеріалі.

Раніше Заборона розповідала про нові законопроєкти щодо реформування Бюро економічної безпеки. Вони не перезавантажують орган, а тільки укріпляють чинну систему.