Особисте й робоче. Пояснюємо, чи можна звільнити людину за її публікації в соцмережах

У лютому комунікаційниця Центральної виборчої комісії опублікувала допис про вібратор — і після хвилі звинувачень вимушено пішла з посади. Заборона разом із юристкою компанії ILF Тетяною Ольховіковою розповідає, чи можуть держслужбовці писати про секс у соцмережах, чи можна звільнити працівника за дописи особистого характеру і що робити, якщо це таки сталося.

Перекус і вібратор

16 травня менеджерка проєктів «Укрпошти» Поліна Левицька опублікувала на особистій фейсбук-сторінці, де вона підписана як Poli Levi, допис із питанням, як непомітно поїсти під час сексу.

«Розумієте, буває, коли довго займаєшся сексом, то хочеться їсти. Але перерватися неможливо. Звідси витікає питання: «Як непомітно поїсти під час сексу?» — запитала вона.

У коментарях під дописом жінка отримала не лише відповіді на питання, а й образи на свою адресу: «недотрахані бабехи», «дурепа» та інші. Частина коментаторів була незадоволена тим, що представниця державної компанії опублікувала допис про особисте, та ще й на сексуальну тематику.

Втім, видаляти публікацію Левицька не стала. Вона відмовилася говорити із Забороною, пославшись на те, що «наразі не дає коментарів ЗМІ». Однак описала свою позицію на своїй фейсбук-сторінці.

«Їй не місце там, їй не місце тут. […] Пише про секс — сказ матки. Губи занадто червоні — навіщо така помада. Груди четвертого розміру — чого такі великі? Груди другого розміру — чого не зробиш цицьки? Написала про вібратор — ідіотка. Пожартувала — не так пожартувала. Шаблони, рамки, ярлики. […] Давно час перестати судити, присоромлювати та принижувати жінок, тим паче успішних, за те, що вони — розумні, освічені і разом з цим красиві, сексуальні та бажані», — зазначила вона.

Звільнення за допис

У лютому комунікаційниця Центральної виборчої комісії Анжела Єременко опублікувала на сторінці особистого блогу з назвою Bad Mama жартівливий допис про вібратор, який їй подарував хлопець. У коментарях люди писали, що її «набрали за оголошенням» та подібні дописи неприпустимі для представниці виборчої комісії.

«Допис спричинив таку реакцію, тому що в нашому суспільстві дуже низький рівень сексуальної освіти та власної сексуальної реалізації, — каже Єременко Забороні. — Тому людям просто незрозуміла й дика тема сексу. Це стає гарною можливістю вказати на низький рівень освіченості того, хто, не дай боже, напише про секс у власному дописі. Особливо якщо вони мають стосунок до держави. Легше вжалити відкриту людину, яка не боїться себе і свого гумору, аніж закритого, консервативного політика, наприклад».

З посади Анжела Єременко пішла за власним бажанням. Каже, що керівництво на неї не тиснуло. Вона пішла, бо «бути відкритою і жартувати, про що хочеш» важливіше за посаду. Крім того, на думку Єременко, так комунікаційна команда ЦВК не зазнаватиме нових атак через неї.

Етика з позиції закону

В Україні держслужбовця не можна звільнити за дописи особистого чи сексуального характеру, адже для цього просто немає правових підстав, каже юристка компанії ILF Тетяна Ольховікова. Те, що повинна і може робити людина на державній службі, а що їй заборонено, регулює закон «Про державну службу». Там зазначено, що держслужбовці мають дотримуватися правил етичної поведінки.

«Однак визначення, що таке етична поведінка, які її критерії, в законі немає, — каже Ольховікова. — Виходить, що за законом це суб’єктивна оцінка: етична поведінка в кожного своя».

Відповідальність за визначення поняття «етична поведінка» взяло на себе Національне агентство з питань державної служби. Але у своєму наказі відомство розписало лише загальні правила. Серед вимог, каже юристка, згадано, що поведінка державних службовців має забезпечувати довіру суспільства до державної служби.

Конституція України каже: в особисте чи сімейне життя втручатися не можна.

«Особисте життя — це поведінка людей поза виконанням службових обов’язків. Це про сім’ю, побут, інтимні чи інші стосунки», — пояснює Ольховікова.

За українським законодавством людина сама встановлює межі, якими вказує, хто й наскільки може ознайомитися з її особистим життям. Тобто кожен може виносити на загал те, що вважає за потрібне.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях говорить, що кожна людина має право на повагу до свого приватного й сімейного життя. Це передбачає як фізичну, так і психологічну недоторканість людини — в тому числі й у контексті її дописів в соцмережах. Тобто критика, яка посипалася на Левицьку та Єременко, є неправомірною, каже юристка.

Інша ситуація може бути в приватних компаніях, адже там можуть суттєво відрізнятися договори, за якими наймають людей. Наприклад, роботодавець може прямо вписати, що телефон людини на зазначеній посаді будуть прослуховувати, або ж що працівникам заборонено публікувати дописи певної тематики у своїх соцмережах. Однак, по-перше, це має бути чітко прописано, а по-друге, перед тим, як укласти такий договір, працівника мають поінформувати про всі нюанси. Це так званий ступінь контролю з боку роботодавця.

Звільнення та хейт

Якщо роботодавець не встановив особливих вимог до працівників у трудовому договорі, але людину звільнили чи виписали догану за публікації в соцмережах, вона має право оскаржити це рішення через суд, наголошує Ольховікова. Щоправда, якщо працівник під тиском написав заяву про звільнення за власним бажанням, покарати кривдника буде складніше. Адже довести, що заяву написали саме під тиском, практично неможливо.

Як реагувати на коментарі під особистими дописами, кожен вирішує самостійно. Але слід пам’ятати, що хейтер може у такий спосіб піднімати власну самооцінку. Основна його мета — пробудити емоції в людині, на яку націлений хейт, змусити її в той чи інший спосіб відреагувати на дошкульні слова. Психотерапевти радять ігнорувати такі коментарі або відправляти людину в бан. Більше про те, що робити, якщо коментарі під дописом перетворюються на пекло, Заборона писала в окремому матеріалі.