Отримали виклик у військкомат: у ТЦК пояснили, що робити далі

• Є чотири види повісток, з яких під час дії воєнного стану вручається тільки три.
• Передбачено принаймні 17 випадків, у яких дозволена відстрочка від призову.
• Якщо громадянин не має права на відстрочку, його направляють на ВЛК, щоб визначити ступінь придатності.

У повістці мають бути адреса військкомату, у який потрібно прийти, а також конкретна дата і час прибуття. Отримання виклику не обов’язково означає призов — це залежить від його виду (їх є чотири). Але якщо маєте право на відстрочку, підтверджуючі документи варто взяти із собою.

Заборона розповідає про порядок дій після того, як виклик у ТЦК вже виписали.

Повістка від центру комплектування: коли і куди йти

Документи, які вручають територіальні центри комплектування (ТЦК), бувають кількох видів:

• перевірочна, для уточнення даних — вручається для внесення відомостей до бази щодо нього сімейного стану, працевлаштування, дітей;
• на медкомісію — зобов’язує призовника пройти медичне обстеження ВЛК. До документа додається картка дослідження та медичного огляду військовозобов’язаного, у якій зазначається про придатність чи непридатність до строкової служби;
• для призову на строкову службу — вказано термін, коли необхідно з’явитися до військкомату (під час дії воєнного стану не вручаються);
• мобілізаційне розпорядження — вручається військовозобов’язаним чоловікам, які пройшли медичну комісію та визнані придатними до несення військової служби під час оголошення мобілізації.

«Які вручають найчастіше — це з метою перевірки військово-облікових даних. Є так звані бойові, або правильно їх називати мобілізаційне розпорядження. Це те, що стосується мобілізації, і цим не лише ТЦК займається, бо це загальнодержавний захід», — пояснив речник Полтавського обласного ТЦК Роман Істомін.

На будь-якій повістці мають бути зазначені час і дата прибуття до військкомату — неявка вважається правопорушенням. Адреса центру комплектування, що видав виклик, теж буде вказана на документі.

Військовозобов’язаному необхідно взяти з собою:

• паспорт;
• військовий квиток (тимчасове посвідчення);
• обліково-послужну картку;
• мобілізаційне розпорядження.

Якщо є підстави для відстрочки, відповідні документи також потрібно принести.

«Якщо громадянин не має права на відстрочку, його направляють для проходження військово-лікарської комісії, щоб визначити його ступінь придатності. По завершенню комісії він визнається придатним, обмежено придатним або непридатним», — каже Істомін.

Загалом обмежено придатні підлягають мобілізації, але служити вони можуть не у всіх частинах. Наприклад, їх не мають розподіляти у десантно-штурмові війська чи ССО. 

«Ходить міф, що почали призивати обмежено придатних, бо закінчилися придатні. Ні! Вони і раніше підлягали призову, і це не є чимось надзвичайним в умовах повномасштабного вторгнення», — підкреслив речник Полтавського обласного ТЦК.

Мобілізація в Україні: хто має право на відстрочку

У законі про мобілізаційну підготовку є чіткий перелік категорій, які мають право на відтермінування призову (стаття 23):

право на відстрочку мають:

• матері чи батьки, які самотужки виховують дитину до 18 років;
• утримують трьох і більше дітей до 18 років;
• є непридатним до військової служби за станом здоров’я або мають інвалідність;
• заброньовані працівники (тільки на період дії броні);
• виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
• виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні захворювання, онкологію, психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний);
• виховують дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа чи паліативної допомоги;
• усиновителі чи опікуни дітей-сиріт та позбавлених піклування;
• має неповнолітню дитину, якщо партнер чи партнерка проходить військову службу;
• працівники органів військового управління, військових частин, підприємств, установ та організацій Міноборони, ЗCУ, Державної служби спецзв’язку, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Нацгвардії, Держприкордонслужби, Нацполіції, Бюро економічної безпеки, НАБУ, ДБР, Державної виконавчої служби, Управління державної охорони;
• ті, хто має близьких родичів, які загинули або зникли безвісти під час війни (включно з АТО/ООС) — чоловіка, дружину, сина, доньку, батька, матір, діда, бабу або рідних брата чи сестру;
• здобуває фахову передвищу та вищу освіту, є науково-педагогічним працівником вишу;
• ті, хто доглядають за людиною з інвалідністю, якщо більше немає кому цього робити — тобто у разі наявності працездатних повнолітніх братів або сестер, подружжя;
• студенти, асистенти-стажери, аспіранти та докторанти — не важливо перша чи друга освіта, магістратура/бакалаврат, бюджет/контракт;
• наукові та науково-педагогічні працівники вишів, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь;
• педагоги із закладів професійної освіти, шкільні вчителі, які працюють не менше ніж на 0.75 ставки;
• народні депутати України.

Раніше Заборона розповідала про зниження віку служби в армії в Україні. Під час дії воєнного стану такий призов взагалі не проводиться, але зміна автоматично знизила і вік призову на фронт.