АРТЕКСПЛЕЙНЕР
Режисер, який зіслизнув у чан з лізергіном і горорами 1980-х.
Артексплейнер у сторіз
Марія Педоренко
12 Липня 2023
Його стрічки легко впізнати з перших хвилин: пофарбований яскравими фільтрами візуал, посічений часом електронний звук 80-х. Не кажучи вже про історії: психоделічний галюциноз, помста, псевдорелігійні філософії та насилля — криваве, але винахідливе, як-от двобій на бензопилах, розчавлені телекінезом голови чи напади монструозних гуманоїдів.
Кадр із фільму Beyond the Black Rainbow
На рахунку Паноса Косматоса — два повних метри й один епізод серіалу, проте цей доробок перетворив його на одного з найсамобутніших кінематографістів сучасності.
Фото: Peter Sabok / COOLMEDIA / NurPhoto via Getty Images
49-річний режисер продовжив кінематографічну династію, започатковану його батьком Джорджем П. Косматосом. Останнього сьогодні переважно згадують як режисера сіквела «Рембо» та вестерну «Тумстоун», втім, за 25 років карʼєри той знімав ще й горори.
На цю ж стежку ступив і його син.
Фото: Nancy Moran / Sygma via Getty Images
І хоча батько-режисер мав величезну синематеку, у 1983-му девʼятирічний Косматос вперше прийшов до відеосалону. Проте через вік горорів йому не видавали.
«Я дивився на обкладинки відеокасет, читав описи фільмів на звороті та уявляв свою версію», — пригадував він в одному з інтервʼю.
Концепція уявлених фільмів стала основою двох його стрічок. Обидві розгортаються того самого 1983-го.
Інший бік притаманних Косматосу ретрообразів криється за смертю батька. Коли 2005 року не стало Косматоса-старшого, його син працював над першим фільмом «За межами чорної веселки». Тоді він почав згадувати, що приносило йому щастя в дитинстві. Так у його житті знову зʼявилося кіно 80-х.
Кадр із фільму Beyond the Black Rainbow
Стрічки Косматоса — це тріумф ультранасилля, проте криваве місиво в його сюжетах — лише засіб, щоб розповісти глибші історії. «За межами чорної веселки» — про пошук свободи, епізод «Огляд» із серіалу «Кабінет курйозів Ґільєрмо дель Торо» — про залежність, а «Менді» — напевно, одна з найбільш зворушливих історій кохання та втрати, знятих за останні роки.
Відео: RLJE Films / YouTube
Саме після «Менді» (2018), де на екрані головує Ніколас Кейдж, про Косматоса почали говорити не лише в контексті низькобюджетного жанрового кіно.
Критики називали «Менді» стрічкою, ніби створеною для Кейджа. Той акумулював увесь акторський досвід — виконавця серйозних ролей і кемпових персонажів стрічок, до того поганих, що аж добре, — і видав героя настільки ніжного та щирого, наскільки й істеричного.
Постер до фільму Mandy
Сьогодні Косматос працює над фільмом «Некрокосм». Він каже, що закрив гештальт з 80-ми, тож стрічка вийде за межі його попереднього кінематографічного всесвіту.
«Фантасмагоричний фентезійний нічний жах» — саме так наразі характеризують «Некрокосм». Уже відомо, що в центрі історії — пара закоханих з далекої галактики, яких розлучить жорстоке іншопланетне вторгнення.
Кадр із фільму Beyond the Black Rainbow
«“Менді” сподобався глядачам, проте цей фільм сподобається їм ще більше, — запевняє Косматос. — В основі “Некрокосму” — велика частина моїх інтересів. І все, що мене турбує, зливається в одне ціле сильніше, ніж будь-коли досі».
Не нехтуйте жанровим кіно та підтримуйте Заборону🪓