Парламент Грузії проголосував за закон про іноагентів (так, знову): до чого тут Росія

• 17 квітня 2024 року парламент Грузії підтримав законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу» за основу.
• Документ цілком може стати на заваді євроінтеграційному курсу країни. У 2023 році протестувальникам вже вдалось відкласти його розгляд.
• Коли стало відомо про початок повторного розгляду законопроєкту, в Тбілісі знову почали збиратись люди. 

Законопроєкт передбачає, що організації, які отримують понад 20% свого фінансування з-за кордону, мають реєструватись як ті, що «представляють інтереси іноземної держави». За недотримання вимоги загрожує штраф у $9 000. Документ порівнюють із російським законодавством про іноагентів, яке дозволяє переслідувати організації, які не подобаються владі.

Заборона розповідає про скандальний документ.

Закон «Про прозорість іноземного впливу»: що ухвалив Парламент

Парламент Грузії 17 квітня 2024 року підтримав у першому читанні законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу», який ще називають законом про іноагентів. За нього проголосували 83 депутати, тоді як проти не виступив ніхто, пише Радіо Свобода.

Документ вимагає від організацій, які отримують понад 20% свого фінансування з-за кордону, реєструватись як «організація, що представляє інтереси іноземної держави». Під обмеження підпадають некомерційні юридичні особи, мовники, власники ЗМІ. За ухилення загрожує штраф у розмірі $9 000.

«Це мінімальний стандарт підзвітності та прозорості перед суспільством, якому має відповідати будь-яка організація, що має навіть формальні претензії на доброчесність. Таким чином, зміст законопроєкту не дає навіть мінімальних підстав для критики», —  заявляв раніше лідер парламентської більшості партії Мамука Мдінарадзе.

Очільник керівної партії стверджує, що з наближенням до виборів (парламентські пройдуть у жовтні-2024), начебто збільшується приплив непрозорих грошей у Грузію. Більшу частину коштів, вважає Мдінарадзе, спрямовують на підтримку радикальних партій, неурядових організацій і пропагандистських ЗМІ.

Коли стало відомо про початок повторного розгляду законопроєкту, в Тбілісі почали збиратись люди. 15 квітня почався безстроковий мітинг проти ухвалення законопроєкту. Люди вимагають скасувати акт.

Вже 16 квітня акції стали більш масовими: 17 квітня вони продовжуються. Грузинський спецназ, озброєний щитами та дубинками, спробував відтіснити мітингарів з площі під парламентом: використовували сльозогінний газ та водомети. 

Протести у Грузії 2023: до чого призвели

За законопроєкт про іноагентів уже голосували 7 березня 2023 року. Проте через багатотисячні протести на вулицях Тбілісі, вже за два дні його відкликали.

Більшість протестувальників зібралась 7 березня біля будівлі парламенту Грузії та вимагала скасувати документ. У ніч проти 8 березня, силовикам вдалось розігнати мітингарів, проте наступного дня вони зібрались знову. До вечора учасники акції зводили барикади, а поліція використовувала сльозогінний газ, водомети ті світло-шумові гранати проти них.

«Ми бачимо, що законопроєкт викликав розбіжності у суспільстві. Машина брехні змогла негативно представити документ і ввести в оману певну частину громадськості. На нього наклеїли брехливий ярлик російського закону, а ухвалення в першому читанні в очах частини громадськості було представлено як відступ від європейського курсу», — йшлося у спільній заяві керівної партії країни «Грузинська мрія» та руху «Сили народу», які утворюють парламентську більшість.

Опозиція всередині Грузії виступила проти документа, вважаючи, що він має на меті придушення інакомислення та становить загрозу для демократії. Крім того, він нібито підготовлений за російським зразком — все це означає відхилення від євроінтеграційного курсу країни.

Так само вважають і західні партнери:

• представник Держдепу США Нед Прайс вважає, що проєкт стане величезною невдачею і вдарить по правах народу Грузії;
• верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель попередив, що законопроєкт несумісний із цінностями та стандартами ЄС.

Закон про іноагентів у РФ

Російська влада ухвалила закон у 2012 році. Документ дозволив Мін’юсту визнавати некомерційні організації іноземними агентами, якщо вони:

• займаються політичною діяльністю;
• отримують фінансування з-за кордону.

Критерії, за якими визначається така діяльність, як пише Радіо Свобода, у законі чітко не визначені. І це дозволяє владі переслідувати організації, які працюють у галузі освіти, культури, охорони здоров’я, екології, захисту прав людини тощо.

Протягом наступних років документ робили все жорсткішим. Останні зміни набрали чинності 1 грудня 2022 року. 

Згідно з оновленим документом:

• іноагентом можна визнати фізичну особу або організацію, які не обов’язково отримують іноземне фінансування, але й просто ‘перебувають під впливом’. Як визначається цей вплив, не уточнено;
• у реєстрі іноагентів публікуватимуть не тільки ім’я, а й персональні дані людей, які потрапили у список;
• буде створено новий реєстр для афілійованих з іноагентами. Це співробітники неурядових організацій та ЗМІ, які визнали такими, а також керівники та засновники всіх цих організацій, у тому числі – колишні;
• ЗМІ, в яких є співробітники-іноагенти, мають маркувати свої матеріали спеціальною позначкою (раніше це стосувалося тільки засобів масової інформації, які як були визнані такими повністю);
• іноагентам не можна працювати педагогами у державних та муніципальних організаціях, а також загалом навчати неповнолітніх і поширювати серед них будь-яку інформацію;
• іноагенти не можуть бути членами виборчих комісій, брати участь у створених владою консультативних, дорадчих та експертних органах, проводити незалежну антикорупційну експертизу та публічні заходи. 

В країні-терористці станом на кінець 2022 року налічувалося 348 іноземних агентів, більшість з них — ЗМІ.

Раніше Заборона розповідала про протести в Угорщині через премʼєр-міністра країни Віктора Орбана. Громадяни вимагали відставки політика через справу про корупцію.