Наприклад, бієнале сучасного мистецтва, за Ґіленом, схожі одна на одну, позбавлені локального контексту і представляють одних і тих самих авторів. Кураторів таких подій він описує як циніків та опортуністів, що, прикриваючись гуманістичними ідеями, хочуть лише грошей і слави.