Переговори про вступ до ЄС можуть тривати роками, але фактор війни буде вирішальним: коли здійсниться європейська мрія України

Європейська рада 14 грудня 2023 року ухвалила рішення почати переговори про вступ України й Молдови до Європейського Союзу. Цей етап — передостанній перед приєднанням до ЄС, потім буде процедура підготовки формальностей для прийняття країн до Союзу. 

Це дійсно історична подія, проте вона зовсім не означає, що Україна вже стовідсотково стане повноправним членом ЄС. Переговори можуть тривати роками. Один з яскравих прикладів — Туреччина, яка майже 20 років у цьому процесі, втім, лише через внутрішні політичні млини.

Чому час настільки важливий? Бо змінюються держави блоку. І якщо зараз ми ведемо перемовини з одними силами, то вже 2024 року можуть прийти відверто антиукраїнські, і тоді «вірус Орбана» набуде невиправного масштабу. 

Скільки триватиме шлях Києва та що може бути на дорозі з жовтої цегли, разом з експертами розбиралася редакторка Заборони Світлана Гудкова.

Перемовини про вступ до ЄС — ще не гарантія

Окрім України та Молдови, на етапі переговорів перебувають ще п’ять країн: Туреччина, Албанія, Сербія, Північна Македонія та Чорногорія. Шлях кожної з цих країн був досить довгим і непростим, а головне, що він ще триває.

Наприклад, з Північною Македонією членство в ЄС обговорюють з 2005 року, але початок переговорів блокувала Болгарія. Після вирішення всіх суперечок у липні 2022 року Єврорада постановила почати перемовини з Північною Македонією, а заразом і Албанією, яка подала заявку 2020 року. Але наразі країни проходять так званий процес скринінгу — підготовчий етап до фактичних переговорів.

Сербія офіційно подала заявку на членство в Європейському Союзі 2009 року, а переговори схвалили лише 2013-го. Очікують, що вони мають завершитися вже наступного року. Проте вже бачимо, що процес триває понад десятиріччя, хоча здебільшого затримка пов’язана із сербсько-косовською кризою. Чорногорія ж отримала статус кандидата в члени ЄС у 2010 році, а вже за два роки розпочалися офіційні переговори, які тривають досі.

Найдовше позитивного рішення від ЄС очікує Туреччина. Анкара ще 1963 року підписала угоду про асоціацію з Європейською економічною спільнотою (організація — попередниця Євросоюзу), а 1987-го подала заявку на членство в ЄЕС. Однак статус кандидата на вступ тоді вже до Євросоюзу країна отримала лише 1999 року. 3 жовтня 2005 року було оголошено офіційною датою початку переговорів. У 2018 році Єврорада призупинила переговори, пояснивши своє рішення тривалим погіршенням ситуації з демократією, верховенством права та основними правами в Туреччині.

Україна отримала рішення про початок переговорів: що далі

Тепер Київ та Брюссель мають вибудувати переговорну рамку, яка визначатиме процедуру вступних переговорів. За оптимістичними прогнозами, її мають затвердити вже в березні 2024 року. Але до цього Україна має виконати всі рекомендації Єврокомісії, які вона вказала в листопадовому звіті про розширення. Невиконаною залишається лише одна з них — про врегулювання лобістської діяльності. Відповідний законопроєкт нині зареєстрований у парламенті.

Після ухвалення рамки ЄС мав би розпочати скринінг українського законодавства на відповідність праву ЄС, але Єврокомісія вирішила розпочати його відразу після політичного рішення.

Протягом років Україна має гармонізувати своє законодавство з європейським. За це відповідає система правових документів Євросоюзу під назвою acquis communautaire, яка налічує 35 глав. Це стосується закупівель, корпоративного права, монетарної політики, судочинства та правоохоронних органів, боротьби з корупцією тощо.

Наскільки швидко триватимуть переговори між Брюсселем і Києвом, залежатиме від темпів ухвалення відповідного законодавства з боку Верховної Ради, а також упровадження всіх необхідних реформ. Остаточне рішення про членство України в ЄС має бути ухвалено голосами всіх країн-членів, а також рішенням парламентів усіх 27 країн ЄС. 

Україна стане членом ЄС уже 2030 року: шанси

Цьогоріч у жовтні президент Євроради Шарль Мішель назвав 2030-й роком приєднання. Постійна представниця ЄС у Києві Катаріна Матернова також говорила, що цей термін є реалістичною датою вступу України до Євросоюзу.

Звісно, з огляду на тривалість шляху інших країн-кандидатів у ЄС, орієнтир виглядає дещо оптимістично. Проте в Брюсселі вже заговорили про ймовірність спрощення переговорного процесу для України. На умовах анонімності високопосадовець Єврокомісії розповів журналістам, що наразі триває обговорення, якою буде переговорна рамка для України, але ймовірно, що відмінною від інших країн та більш спрощеною.

Одна з актуальних ідей — спростити процедуру відкриття та закриття окремих переговорних глав, яка зараз потребує консенсусу. Саме вона дає змогу Угорщині чи іншій державі блокувати процес приблизно 100 разів протягом переговорів.

Вибори в країнах Євросоюзу: небезпека для України

На те, що нам дійсно можуть допомогти скоріше пройти євроінтеграційний шлях, сподівається кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський. У коментарі Забороні він зазначив, що широкомасштабне вторгнення РФ в Україну стало тригером для ЄС швидше ухвалювати рішення в питаннях нашого членства.

Водночас доцент Інституту міжнародних відносин університету Шевченка Микола Капітоненко не радить спиратися на прогнози навіть високопоставлених чиновників ЄС, адже прийняття України залежить від рішення лідерів усіх держав блоку.

«Ситуація ускладнюється тим, що ніхто не знає, яким буде Євросоюз навіть за декілька років, не кажучи вже про 2030 рік. Останніми роками там спостерігаються дуже складні та суперечливі процеси. І треба розуміти, що якщо ми і вступимо в ЄС у якійсь осяжній перспективі, то вступимо не в той Союз, до якого торували шлях ще десятки років тому. За ці роки Європа стала слабшою, більш конфліктною, у якихось випадках — менш демократичною, менш економічно ефективною. Світ змінюється, і європейці в цій конкурентній боротьбі досягають не найкращих результатів», — вважає експерт з міжнародних відносин.

На це вказує і Станіслав Желіховський. До остаточного рішення щодо України в країнах-членах ще відбудуться вибори. І саме результати визначатимуть євроінтеграційне майбутнє України.

«У будь-якому разі ми маємо бути готовими до того, що нам перешкоджатимуть на цьому шляху. Тут потрібна посилена робота дипломатії, нашого політикуму та громадянського суспільства, — наголошує експерт. — Мені здається, що розбіжності, які в нас є з тією ж Угорщиною, можна подолати. Звісно, якщо постане питання ребром, наш шлях може розтягнутися на більш тривалий строк, як це відбувається з багаторічним блокуванням вступу Північної Македонії до ЄС з боку Болгарії».

Одним із завдань української влади, яке допоможе подолати такі проблеми, є посилення союзницьких відносин з іншими країнами-лідерами, котрі мають вплив серед інших членів ЄС, — Польщею, Німеччиною та Францією, вважає Желіховський.

Найголовніший виклик у євроінтеграції — війна

Перспектива членства України в ЄС від початку була прив’язана до динаміки війни та залишається такою і сьогодні, зазначає Микола Капітоненко. Фактично спільне рішення ухвалюватимуть у контексті врегулювання ситуації загалом, разом з російсько-українським конфліктом.

«Наша доля та членство в ЄС багато в чому залежатимуть від того, коли та на яких умовах завершиться війна. Це буде навіть надбудовою над самим процесом переговорів, який стане узгодженням маси різних нюансів. Я думаю, поки війна не завершиться, говорити про вступ України до ЄС буде дуже важко», — вважає він.

За словами Капітоненка, війна для Європи стала великим викликом, на який у неї немає відповіді. Саме тому останні два роки європейці хитаються між риторикою про те, щоби збільшити військові видатки (але цього не роблять), та ухваленням рішення про переговори з Україною. Бо це все, що вони можуть зробити для нас.

«Поки що я сприймаю це як символічний крок. Він важливий і, сподіваюся, свідчить про те, що ЄС готовий справді ставити своє майбутнє в залежність від результатів російсько-української війни, а отже, готовий нам допомагати. Але наскільки далеко готова піти в цьому Європа і коли можна буде говорити про членство України як про щось близьке, важко сказати», — резюмує експерт з міжнародних відносин.