Хочете подарувати своїй дитині секс-іграшку? Заборона розібралася із сексологом, чи варто це робити

Цілком нормально цікавитися своїм тілом і сексуальністю в підлітковому віці. Статеве дозрівання в українських тинейджерів починається ще в 10 років, а близько 14 у них може відбутися перший секс, який не завжди є безпечним чи захищеним з огляду на погану секс-обізнаність. Купівля інтимної іграшки для підлітка може звучати як сексуально-позитивний крок, який дає дитині необхідний простір на вивчення свого тіла. Проте є загроза, що це погіршить зв’язок тинейджера зі своїм тілом. Заборона поговорила із сексологинею та розповідає, для чого нам потрібні секс-іграшки, як діти досліджують свою сексуальність, чому дарування секс-іграшки може виглядати як гіперопіка з боку батьків та чи варто їх узагалі використовувати підліткам.

Чи варто дарувати підліткам секс-іграшки?

Таке запитання на своїй сторінці в інстаграмі порушила секс-педагогиня, психологиня та письменниця Юлія Ярмоленко. Це викликало жваве обговорення: більшість коментаторів були проти такого подарунка від батьків, але самі не відмовились би мати якусь секс-іграшку, будучи підлітком.

«Усе частіше бачу коментарі в соцмережах: “Як же я хочу мати зі своєю дитиною такі близькі й довірливі стосунки, щоб у підлітковому віці подарувати їй секс-іграшку!” Про що це? Що дорослій людині насправді дуже хотілося б самій мати ближчі стосунки зі своїми батьками. Але навряд чи така купівля в цьому б допомогла», — зауважила Ярмоленко.

Вона також наголосила, що секс-іграшки не підуть підліткам на користь з огляду на декілька причин.

Перша: деякі секс-іграшки містять фталати — токсичні речовини, що можуть бути небезпечними під час контакту зі слизовими оболонками. Наявність фталатів фіксували не лише в складі дешевих секс-іграшок чи підробок відомих брендів, а й навіть у продукції з медичного силікону. Вони можуть спричинити рак та безпліддя, що для підлітків становить більший ризик.

Водночас, зауважує Ярмоленко, якщо батьки купляють такі девайси своїм дітям у 14–18 років, це нерідко може свідчити про розмиті кордони в родині.

«З часом донька чи син можуть розцінити це як спробу розбещення. Навіть якщо в підлітковому віці вони зраділи подарунку, — пояснює вона. — Також подарунок у вигляді секс-іграшки може бути ознакою гіперконтролю, тобто батькам хочеться контролювати навіть цю інтимну сферу своєї дитини».

На думку сексологині, для дорослих секс-іграшки можуть бути способом урізноманітнити сексуальне життя. Однак у підлітків сексуальність і чутливі зони тільки формуються, тож вивчати своє тіло на початках найкраще за допомогою рук.

«Підліткам варто дарувати не секс-іграшки, а можливість вчасно сепаруватися, вибудовувати власні кордони й самостійно вирішувати (без участі батьків), як і чим мастурбувати», — резюмує Юлія Ярмоленко.

Для початку розберемося: навіщо нам узагалі секс-іграшки?

Насамперед це можливість безпечно дослідити своє тіло, пояснює в розмові з Забороною психологиня та сексологиня Уляна Бонцьо: «Це безпечний спосіб отримати задоволення й сексуальне самоствердження, що є частиною нашого загального самоствердження».

Секс-іграшки дозволяють експериментувати, досліджувати відчуття і, за правильного використання, не заподіюють шкоди. Вони дають можливість не лише отримувати задоволення, а й визначити свої кордони та не дозволяти робити із собою те, що неприємно. Сексологиня зауважує, що більш травматично дізнатися про це в процесі взаємодії з партнером або партнеркою — не всім буває легко сказати про дискомфорт чи припинити статевий акт. Натомість за допомогою секс-іграшки людина може наперед визначити, що їй комфортно, а що — ні.

«Використовуючи секс-девайси, людина знає, що буде захищена від хвороб, які передаються статевим шляхом, чи небажаної вагітності», — говорить Бонцьо.

Крім цього, іграшки допомагають досліджувати взаємодію між людьми, адже їх можна використовувати як індивідуально, так і парно. 

Коли діти починають досліджувати свою сексуальність?

Сексуальність та її розуміння в дітей починає формуватися з періодом статевого дозрівання, зауважує Уляна Бонцьо. Залежно від фізіологічного розвитку дитини, цей період може припадати на 10–11 років. Раніше йшлося про 13–15 років, однак поширення секс-освіти та доступ до великого пласта інформації про секс сприяють ранньому дослідженню свого тіла.

«Уже в 10–11 років у дівчаток починаються місячні, у хлопчиків відбувається ерекція — це вважається початком статевого дозрівання. Підлітки зацікавлюються змінами у власному організмі, але ще не розуміють своєї сексуальності; навіть коли відчувають статеве збудження, вони не можуть наразі ідентифікувати, що це саме воно. Це дуже змішані почуття, невідомі, їх навіть складно назвати», — пояснює сексологиня.

Коли дитина переходить у підлітковий вік, батькам і соціальним структурам на зразок школи важливо популяризувати секс-освіту — так діти розумітимуть, що відбувається з їхнім тілом. Дитина-підліток може нервуватися, тривожитися, переживати роздратування, не знаючи, як упоратися із собою. «Мастурбація починається в цьому ж віці, бо підлітки таким чином намагаються зняти з тіла напругу, яку не розуміють», — говорить Бонцьо.

В Україні майже кожен п’ятий підліток віком від 13 до 17 років уже займається сексом. Середній вік початку статевого життя в хлопчиків становить 14 років, у дівчаток — 15.

Однак більшості батьків досі складно говорити про секс та внутрішні зміни зі своїми дітьми, бо в них не було схожого досвіду. Але психологиня радить: доки дитина росте, можна принаймні почати називати геніталії своїми іменами, а не завуальовано — так батьки збільшать безпечний простір для майбутніх складних розмов.

Якщо ж дитина знайшла у своїх батьків секс-іграшку, варто напряму пояснити їй, що це девайс для сексуального задоволення. Уникаючи цієї теми, дорослі тільки підсилюватимуть інтерес у дітей.

Що робити, якщо дитина просить купити їй секс-іграшку?

Якщо між батьками й дитиною є довіра та правильна комунікація, Уляна Бонцьо радить таки придбати підлітку секс-іграшку, яку він чи вона оберуть за рекомендаціями спеціаліста. 

«Звичайно, все залежить від вікової категорії та наявності сексуальних контактів. Однак усі іграшки, які передбачають вагінальне втручання, недоречні для дівчаток, адже можуть змінити відчуття, — пояснює сексологиня. — Важливо також врахувати розмір девайса, щоби він не був завеликим і не травмував».

Бонцьо також рекомендує використовувати секс-іграшки разом зі змазкою натурального складу — це дозволить уникнути пошкоджень під час мастурбації. Крім того, краще купувати секс-іграшки різного формату: це може нормалізувати соло-задоволеність, щоб уникнути ранніх статевих стосунків, через які підлітки ризикують стикнутися з емоційно-психологічною та фізіологічною небезпекою. 

Чи є якісь кордони в підлітковому віці для дослідження свого тіла?

Так. Бонцьо пояснює: батькам варто насторожитися, якщо мастурбація дитини стає компульсивною, тобто коли дитина мастурбує за першої ж нагоди, щойно відчуває тривогу. Пізніше це може спричинити порушення сексуальності й прийняття свого тіла, бо вона не розвивається здоровим шляхом. Наслідками такого нерівномірного розвитку є ранні статеві стосунки. 

«Дитина намагається зняти напругу через тіло, і тому взаємодія з іншим підлітком, який також знімає таким чином напругу, видається логічною. Хоча вони цим фактично псують одне одному сприйняття сексу загалом», — говорить сексологиня.

Часто мастурбація може виникати ще до настання підліткового віку, приблизно у 3–5 років, коли діти досліджують свої геніталії. На цьому моменті не можна соромити дітей, інакше така мастурбація також може стати компульсивною. У цей період уже важливо пояснити дитині, що з нею відбувається, і попросити її просто не робити цього на людях, щоби вберегти її від негативних наслідків чи засоромлення.

Чи може купівля секс-іграшок підлітку сприйматися як розбещення?

Не зовсім. На думку Уляни Бонцьо, усе залежить від того, хто купує дитині секс-іграшку. На це також може накладатися вульгаризація сексу дорослими, які дуже часто сприймають секс не як щось інтимне, а сороміцьке. Тому такі стереотипи щодо іграшок можуть побутувати й досі.

«Стереотипи про розбещення можуть переважати в сім’ях, які сповідують певний вид релігії, де секс — це щось таке табуйоване. Ну і, відповідно, секс-іграшка — це ж про секс, тому сприймається як розбещення. Але розбещення в тому, що є різні відчуття, — це нонсенс, бо щоб сприймати своє тіло, треба розуміти його можливості. Наприклад, ми ходимо на фітнес і робимо різноманітні вправи, ми розуміємо, що наші руки, наприклад, настільки сильні, прес настільки сильний. Тобто всі ці відчуття — це про можливості тіла. І власне секс — це про відчуття іншого характеру, але в тому ж форматі», — говорить сексологиня.

Дарувати секс-іграшку дитині без згоди батьків Уляна Бонцьо вважає недоречним: це перехід кордонів у сім’ї, і це більше не про секс, а про порушену комунікацію. Якщо ж батьки знайдуть у дитини секс-іграшку, їм варто не надавати цьому значення і не соромити дитину. 

«Особисті кордони — це насправді найважливіше. Якщо батьків так сильно бентежить, що в дитини є секс-іграшка, то їм треба йти на психотерапію. Бо вони порушили кордони дитини, втратили довіру, знайшли те, що їм не сподобалося. Лаяти дитину за це вже недоречно, бо, ймовірно, вона вже займається сексом чи мастурбує — і цей факт не змінити. Ліпше пояснити дитині всі аспекти про безпечне використання секс-іграшки».

Якщо дорослий знайшов у своєї дитини іграшку, це передусім його відповідальність дібрати слова та підготуватися до розмови. Найкраще, радить психологиня, не практикувати таких бесід у родині, а підготуватися до комунікації зі спеціалістом — так ви не травмуєте ні себе, ні дитину.

«Ми як дорослі спочатку нормалізуємо питання сексуальності, всі дотичні поняття та терміни для дитини, щоби потім, коли виникне потреба поговорити про секс чи вібратори, ми мали для цього безпечний простір і не боялися називати речі своїми іменами», — говорить психологиня Уляна Бонцьо.