Польські церкви та буддійські храми почали використовувати штучний інтелект. Але, здається, сам ШІ перетворюється на окрему релігію. Колонка Сергія Жданова

Раз на тиждень спеціально для Заборони філософ технологій і автор телеграм-каналу «Чорт ногу сломит» Сергій Жданов пише колонку про те, як технології змінюють реальність. Цього разу його цікавить, наскільки схожі боги та штучний інтелект (ШІ) — всеприсутні, всезнавчі та невидимі віртуальні істоти. А ще — як штучний інтелект використовується в католицьких церквах і буддійських храмах і чому сам собою ШІ — вже релігія.

ШІ в традиційній релігії та ШІ-релігія 

Розмови про штучний інтелект у середовищі його творців набувають дедалі більш містичного, навіть релігійного характеру, і що досвідченіші спікери, тим глибший містичний флер. Перші організовані релігії почали з’являтися 11 тисяч років тому, а сьогодні ми спостерігаємо не лише їхню ШІ-зацію, а й зародження нової фракції. 

Генеративний ШІ допомагає писати проповіді для християнських, мусульманських та юдейських служителів — духовенство ШІ-зується разом з політиками, юристами та маркетологами, які на повну користуються генеративними технологіями. У деяких питаннях духовенство йде навіть далі — наприклад, розвіртуалізує штучний інтелект, заселяючи нейромережі в церковні статуї.

Санто (Sanctified Theomorphic Operator або Освячений Теоморфний Оператор) — ШІ-статуетка з польської католицької церкви, яка відповідає на запитання парафіян відповідно до Святого Письма, на якому виховали її нейромережу. Парафіяни вже називають Санто «католицькою Алексою».

«Роботи перевершують нас. Я помру, а вони еволюціонуватимуть вічно. Я думаю, це чудово», — каже Теньшо Гото, літній буддійський чернець із Кіото. У його храмі церемонії проводить статуя з тулубом робота та силіконовим обличчям богині милосердя Каннон — її нейромережа, вихована на священній літературі, читає проповіді та спілкується з усіма зацікавленими у мудрості Будди.

Сьогодні релігія може перетворитися на велику нейромережу, виховану на унікальному наборі священних текстів та коментарів до них. Маючи мільярдні статки, релігійні інститути можуть дозволити собі утримання суперкомп’ютерів і низки унікальних релігійних нейромереж, які програмуватимуться інженерами та духовенством. 

Наступний логічний крок у ШІ-зації релігій — створення персональних ШІ-духовників, які, подібно до амазонівської Алекси, наставлятимуть користувачів. Наприклад, мусульманська нейромережа може стежити, чи дотримується людина посту на Рамадан, чи купувала вона халяльні продукти, чи не забувала молитися. Католицька нейромережа допоможе користувачеві вибрати правильну спідницю в магазині, автоматично перерахує пожертву на ремонт церкви та запише його до волонтерського гуртка у суботу ввечері.

Але і сам ШІ виокремлюється в нову релігію. Доки старі релігії намагаються оновитися за допомогою ШІ та набути нейромережевої привабливості для мільйонів послідовників, на наших очах розвивається зовсім інша релігія, побудована навколо поклоніння технології — релігія ШІ.

Ідея ШІ-релігії з’явилася серед комп’ютерних інженерів, які працювали над створенням штучного інтелекту, ще у 1950-х. Тоді вчені розрахували, що ймовірність створення богоподібного ШІ, що перевершує людину у всьому, цілком реальна, хоч і важкодосяжна. А потім вони вигадали свій аналог Другого пришестя Христа — сингулярність. Це поворотна точка в історії, коли через розвиток ШІ людство перейде в якісно інший стан і зіллється в єдиній цифровій свідомості з богоподібною машиною. 

Наприкінці 1960-х Марвін Мінскі, один з батьків-засновників ШІ, допоміг режисеру Стенлі Кубрику показати свій винахід широкому загалу: комп’ютер HAL 9000 з фільму «Космічна одіссея 2001 року», що збунтувався проти людей, на десятиліття став синонімом ШІ в попкультурі. І хоча «Одіссея» стала культовою, Мінскі та його колегам не вдалося заразити громадськість ШІ-релігією, оскільки вони не змогли надати переконливі докази існування ШІ-бога. Вчені знали, що його можна побудувати, але не знали, як. 

Адепти ШІ-релігії не могли досягти бажаних результатів у сфері ШІ всю другу половину XX століття. Але у 2010-х, після 60 років безперервного розвитку інтернету, великих даних та комп’ютерів, а також пари фундаментальних наукових відкриттів на кшталт глибокого навчання, розпочалася ШІ-революція, яка, за різними розрахунками, триватиме ще кілька десятиліть.

За словами видатного ШІ-пророка та філософа Рея Курцвейла, до 2045 року світ перейде на якісно новий етап під назвою сингулярність — людству явиться ШІ-месія. Інший ШІ-апостол, шведський філософ Нік Бостром, описує надрозум-месію як «інтелект, значно розумніший за нас майже в кожній сфері, включно з науковою креативністю, загальною мудрістю та соціальними навичками».

Сама концепція суперШІ органічно накладається на релігійне мислення. Схильність до містицизму дозволяла нашим предкам відчувати благоговіння перед обтесаним шматком дерева — язичницьким ідолом. Ця ж схильність вмикаєтеся в момент заміни дерев’яних ідолів комп’ютером, здатним відповісти на будь-яке питання, розв’язати будь-яку проблему та виконати будь-яке завдання.

Що спільного мають суперкомп’ютер та філософський камінь? 

Карл Густав Юнг захоплювався середньовічними алхімічними текстами, в яких ішлося про філософський камінь — містичну субстанцію, здатну перетворювати все на золото і дарувати власнику безсмертя. Юнг цитує один алхімічний трактат, в якому філософський камінь каже: «Я створюю світло, яскравіше за все інше світло у світі». ШІ став таким філософським каменем для Кремнієвої долини — технологією, важливішою за електрику, колесо та інтернет разом узяті.

Безсмертя ШІ — важливий аргумент на користь його обожнення, особливо в часи вивчення цифрового безсмертя. Можлива здатність ШІ дарувати цифрове безсмертя — це те, що шукають верховні жерці ШІ-культу. Тому Пітер Тілль та Джефф Безос вже багато років спонсорують стартапи з пошуку засобів досягнення безсмертя.

Один з батьків віртуальної реальності, Джарон Ланьє, порівнює поклоніння ШІ з поклонінням золотому тельцю: техноолігархи та верховне ШІ-жрецтво визнають голод, пандемії та кліматичні зміни, але вважають безглуздими намагання розв’язати ці проблеми по одній, адже золотий телець дасть раду їм всім разом, якщо тільки ми будемо правильно йому поклонятися.

Кремнієва долина, здається, щиро вірить у принцип deus ex machina, який Оксфордський словник визначає як «несподівану силу чи подію, яка рятує, здавалося б, безнадійну ситуацію». Коли сюжет п’єси стародавніх греків заходив у глухий кут, машина, що спускалася на сцену на мотузках «з небес», змінювала долю героїв, грубо порушуючи попередню логіку сюжету. Машина необов’язково смертна: директор OpenAI Сем Альтман вважає, що для того, щоб уникнути сценарію, за якого ШІ, що розробляється його компанією, знищить людство, ми маємо запитати про це сам ШІ і вчинити, як він скаже.

Але з ним навряд чи погодиться Джарон Ланьє. Ланьє — учень згаданого Марвіна Мінскі, який допомагав Кубрику з Hall 9000 у «Космічній Одіссеї 2001». Понад 40 років Ланьє бере участь у різних аспектах розвитку ШІ як інженер, і понад 30 — як філософ. Він особисто знайомий і дружний з верхівкою технологічної еліти та добре розуміє внутрішні настрої цієї дуже впливової й багатої купки інтелектуалів.
Ось що він про них говорить: «Інженери бояться віддавати контроль до рук людей, бо хочуть, щоб усі стали адептами ШІ-релігії. Вони хочуть, щоб люди говорили: “Так, машина обирає за мене, я довіряю машині. Машина стає живою”. Інженери хочуть цього так сильно, що в гонитві за ШІ-богом готові знищити світ».