Право збройних конфліктів, або міжнародне гуманітарне право (МГП), починає діяти з моменту початку збройного конфлікту, а у випадку міжнародного збройного конфлікту — з моменту застосування проти іншої сторони збройної сили або фактичного вторгнення на територію іншої держави (наприклад, окупація). Основними джерелами МГП є чотири загальноприйняті Женевські конвенції та додаткові протоколи до них, а також звичаєве право.
Міжнародна спільнота підтримуватиме ту сторону конфлікту, яка веде військові операції відповідно до загальноприйнятих норм. Це питання не лише загального сприйняття армії як гідної, професійної та освіченої військової одиниці, а й довіра до керівництва держави. Це позначатиметься і на фінансовій підтримці, і на військовій, запевняють експерти.
Право збройних конфліктів: в чому його суть
Головне покликання права збройних конфліктів (Law of armed conflict, LOAC) полягає в обмеженні засобів та методів ведення воєнних дій з метою захисту цивільного населення та осіб, які припинили брати участь у таких діях. Іншими словами, право збройних конфліктів регулює поведінку воюючих сторін задля зменшення жертв серед цивільних та шкоди цивільним об’єктам.
«Багато хто помилково вважає, що МГП забороняє застосування сили на полі бою, але насправді це зовсім не так. МГП вступає в дію одномоментно з початком збройних дій та не забороняє використання військової сили проти супротивної сторони. Воно лише регулює міру застосування такої сили та цілі атаки», — зазначає експерт з міжнародного гуманітарного права, колишній військовий, нині ветеран, юрист Veteran Hub Родіон Тристан.
Один з фундаментальних принципів МГП стосується заклику до воюючих сторін розрізняти цивільних осіб та військових (комбатантів), цивільні та військові об’єкти. Зокрема заборонено атакувати цивільних осіб та цивільні об’єкти, брати заручників чи використовувати цивільних як «живі щити», чинити насильство, вдаватись до грабежів, використовувати заборонені види озброєнь, як-от хімічну, біологічну, зброю невибіркової дії, некеровані протипіхотні міни тощо.
Читати більше новин в Telegram
Інший принцип МГП — принцип пропорційності — власне, допускає певну шкоду, яка може бути імовірно завдана цивільним, у разі якщо військова перевага, здобута в конкретній атаці, значно перевищує таку потенційну шкоду. Проте у всякому разі міжнародне гуманітарне право говорить, що потрібно вживати всіх необхідних заходів, щоб захистити цивільних перед атаками та під час них. При цьому до аналізу мають братися усі фактори, що впливають на поточну ситуацію, включно з гуманітарними та воєнними міркуваннями. Це правило стосується і вибору виду зброї для завдання атаки супротивній стороні. Важливо брати до уваги, який радіус дії зброї, яка її руйнівна сила, якої можливої шкоди завдасть ця зброя цивільним особам чи цивільним об’єктам, що можуть бути поряд із ціллю, та чи дає цей вид зброї конкретну військову перевагу в цьому випадку.
Чому військовим України варто знати аспекти МГП
Право збройних конфліктів не містить у собі прямої заборони до проведення бойових дій, а натомість регулює межі дозволених дій задля захисту цивільних, поранених солдатів, військовополонених та осіб, що користуються особливим захистом, як-от медичний, духовний персонал та гуманітарні працівники.
«Будь-яка збройна агресія в межах збройного конфлікту не заборонена як така за МГП. Вбивство солдата однієї сторони солдатом супротивної сторони при цьому не є кримінальним злочином. А от порушення законів ведення війни, використання заборонених методів війни, як-от віроломство, катування, насильство та використання заборонених видів зброї, буде вже розцінюватись як воєнний злочин та переслідуватись за міжнародним кримінальним законодавством. Варто також нагадати, що воєнні злочини не мають строку давності, тобто винні у скоєнні злочинів будуть знайдені та передані суду», — додає Родіон Тристан.
«Правила війни були розроблені з метою зменшення страждань усіх сторін, залучених у конфлікт. І дотримання цих правил має багато переваг не лише для солдатів та армій, а й у більш глобальному сенсі для держав. Потрібно розуміти, що утримання військовополоненого у прийнятних умовах та гуманне ставлення до нього — це не лише прояв гуманізму, людяності та ознаки усвідомленого цивілізованого існування, а й банально основа для обміну цього полоненого на власних військових, що перебувають в полоні у противника», — зазначає очільник тренувального центру Trident Defense Initiative, інструктор з тактики, професійний військовий Даніель Рідлі.
Так, міжнародна спільнота підтримуватиме ту сторону конфлікту, яка веде військові операції відповідно до загальноприйнятих норм. Це питання не лише загального сприйняття армії як гідної, професійної та освіченої військової одиниці, а й довіра до керівництва держави. Це позначатиметься і на фінансовій підтримці, і на військовій: постачаннями додаткових боєприпасів та нових видів озброєнь. Головна вимога тут буде саме у дотриманні фундаментальних принципів міжнародного гуманітарного права, а саме принципів розрізнення, пропорційності та вжиття заходів безпеки при плануванні та проведенні атаки.
Звісно, звичайному солдату розібратись у всіх правових аспектах МГП досить непросто. Не всі військові мають юридичну освіту і навіть не всі проходять курс з права збройних конфліктів у лавах Збройних сил. Проте це безумовно ті знання, які мають бути на озброєнні сучасних військовослужбовців. Ба більше — постійне удосконалення зможе впливати на зміну ставлення бійців до МГП та навіть зміну поведінки на полі бою у довгостроковій перспективі.
«Поведінка військових під час операцій визначається чотирма основними факторами: військовою доктриною, навчанням, тактичною підготовкою, наказами. Тому для того, щоб операції здійснювалися відповідно до правових норм МГП, ці норми мають стати невід’ємною частиною всіх чотирьох елементів як реальні інструменти та механізми, які сприятимуть їх дотриманню. Це не означає, що всі військові мають знати напам’ять усі правові засади дисципліни, адже в цілому право — це фактично набір загальних правил, іноді надто загальних, щоб стати керівництвом для практичної поведінки під час бою. Тому необхідно інтерпретувати його, проаналізувати можливі операційні складові та визначити наслідки на всіх можливих рівнях з практичного міркування», — зазначає Сімонета Божінова, керівниця програми Представництва Женевського заклику в Україні, міжнародної неурядової гуманітарної організації, яка проводить тренінги та навчальні сесії з МГП для військовослужбовців та представників цивільно-військового співробітництва.
Кодекс Воїнів Світла: питання та відповіді про МГП
На допомогу у прискореному навчанні основних принципів та норм права збройних конфліктів та правил ведення війни приходять і новітні сучасні проєкти, які фокусуються на форматі передачі знань на рівні peer-to-peer (рівний рівному), тобто військовими для військових. Наприклад, нещодавно в інформаційному просторі України був представлений ґрунтовний освітній відеопроєкт «Кодекс Воїнів Світла», який розкриває теми міжнародного гуманітарного права у форматі інтерв’ю з військовослужбовцями або дотичними до військової сфери спеціалістами. У Кодексі даються відповіді на найпоширеніші питання практичного застосування норм МГП на полі бою, обговорюються реальні приклади та аналізуються можливі наслідки порушення тих чи інших норм.
«Дійсно, навчання з МГП є вкрай важливим для сучасних військових, але в умовах активних бойових дій не завжди вдається виокремити час на проходження тренінгів. Проте такі проєкти як, наприклад, «Кодекс Воїнів Світла» якраз допомагають освоїти практичні аспекти застосування норм МГП на полі бою та заохочують вести чесний та гідний бій, навіть коли супротивник не поважає ці норми. Адже воїни світла завжди поважають правила війни», — зазначив командир Грузинського легіону Мамука Мамулашвілі.
Основний посил «Кодексу Воїнів Світла» — показати, що дотримання норм МГП — це ознака професійного, освіченого, сучасного військового. Проєкт допоможе військовослужбовцям ухвалювати операційні рішення при виконанні бойових завдань із більшою впевненістю, свідомо ставити збереження життів цивільних людей на перше місце своєї надскладної роботи та діяти відповідно до норм МГП.
