Москві краще мовчати про указ Хрущова щодо Криму: чому скасування законів СРСР загрожує самій РФ

Чи то до десятиріччя анексії українського Криму, чи то до переобрання Путіна в РФ вкотре взялися за кенселінг передачі півострова Українській РСР у 1954 році. Автори зареєстрованого у, до речі, незаконній Держдумі РФ законопроєкту називають це рішення «політичним злочином», прийнятим «з порушенням конституцій РРФСР та СРСР» і «без урахування волевиявлення російського народу». Вони наголошують на тому, що Росія як правонаступниця Радянського Союзу може та повинна скасувати незаконні рішення того періоду.

Чому прислужники Держдуми ставлять під загрозу існування федерації, разом з експертами розбиралась редакторка Заборони Світлана Гудкова.

Акт про передачу Криму

Крим не дає спокою росіянам з моменту розвалу Радянського Союзу. За словами кандидата історичних наук, експерта Українського інституту майбутнього Сергія Громенка, у 1992 році Верховна рада РФ вже ухвалювала рішення про нечинність одного з актів про передачу Криму.

«Тут треба пояснити, що процес передачі півострова Україні тривав пів року і вимагав ухвалення близько десятка нормативно-правових актів. Один з тих актів був визнаний недійсним, і Верховна рада Росії почала вимагати переговорів з Україною задля перегляду статусу Криму. Але вони так і не дійшли до практичної реалізації. Тому вони це робили, роблять і продовжуватимуть робити, бо міжнародно визнаний статус Криму їх не влаштовує», — каже історик.

Відтоді питання приналежності півострова час від часу підіймалося на рівні проросійських громадських організацій в Криму або ж окремими політиками в Росії. Та офіційно Кремль визнавав Крим українським, про що свідчать сотні договорів між Києвом та Москвою. Утім, росіяни весь цей час не залишали намірів відібрати півострів. 

З моменту анексії наратив про «незаконно переданий Крим» залунав ще гучніше, а російська влада з ентузіазмом взялася за відбілювання своєї злочинної діяльності, намагаючись довести світові, що півострів ніхто не анексував, бо він завжди був російським. Напередодні десятиріччя окупації Криму та президентських виборів у РФ депутат держдуми Костянтин Затулін разом з сенатором Сергієм Цековим зареєстрували законопроєкт, яким хочуть визнати недійсним указ про передачу Криму до складу УРСР.

Незаконність передачі Криму Україні — міф

Зареєстрований російський законопроєкт ґрунтується на правовій колізії, яка була утворена через особливості функціонування радянської системи в першій половині 1954 року. 

Річ у тому, що, відповідно до Конституції, питання територіального устрою, зокрема республіканських кордонів, перебували у віданні парламенту в цілому, а не Президії. Але оскільки тоді парламент збирався всього кілька разів на рік, то в проміжку Президія видавала укази, які потім затверджувалися парламентом.

«І це стосується не лише Криму, а й сотні інших указів, включно іншими територіальними змінами. І якби передача Криму УРСР була затверджена лише указом президії 19 лютого 1954 року, то були б підстави говорити про нелегітимність цього процесу. Однак 26 квітня парламент ухвалив закон “Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР”, яким затвердив указ Президії і вніс відповідні зміни до Конституції СРСР. 12 травня закони були опубліковані та набрали чинності», — розповів Сергій Громенко.

До того ж у 1977 році були ухвалені нові Конституції радянських України та Росії, і в них вже одразу був врегульований статус Криму. «Після цього говорити про якусь нелегітимність передачі — це просто смішно», — додає Громенко.

Після анексії Криму було чимало спроб законодавчо визнати недійсним рішення про передачу півострова. Та далі слів справа не заходила. І на це є підстави, каже юрист-міжнародник та експостійний представник президента в АР Крим Борис Бабін. 

«У них є побоювання. Не через те, що вони так люблять міжнародне право, а тому що таких документів було багато за радянський період. Радянська Росія щось віддавала, але і їй багато земель дісталось. Якщо зараз скасувати цей закон, то завтра скасується рішення про приєднання до РРФСР незалежної Тувинської Народної Республіки, Карелії та інших республік», — пояснив він.

Спочатку мають спитати Верховну Раду

Держдума РФ не має права скасовувати закони СРСР, наголошує юрист-міжнародник. До того ж всі внутрішні акти СРСР вже давно вичерпали свою дію, а суверенітет України над Кримом визнаний міжнародною спільнотою та договорами, які Держдума анулювати просто не може. 

Натомість Росія часто акцентує на тому, що вона є правонаступницею СРСР (хоча офіційно такого визнання немає) і цілком може скасовувати рішення Верховної ради СРСР. Але насправді це досить складне питання, каже історик Громенко.

Радянський Союз, відповідно до тих самих договорів, в яких бере участь РФ, з грудня 1991 року припинив своє існування як суб’єкт міжнародного права. І надзвичайно важко говорити про те, які з його законів чи постанов автоматично припиняють діяти, а які — тягнуться далі. 

«Якщо Росія вважає себе є спадкоємицею Радянського Союзу, то її так само зобов’язують радянські правові норми та угоди. А вони вимагають того, що Крим був українським, тому що такою була радянська Конституція. Змінити норми Конституції в односторонньому порядку, без участі української сторони, видається юридичним казусом. Тому що РФ у Радянському Союзі була не одна. І процес ухвалення передачі Криму Україні відбувався не лише на рівні Радянського Союзу в цілому, але й на рівні РРФСР та УРСР. Тобто, якби Росія і справді претендувала на скасування цього закону, то мала б вислухати й український парламент. Та це все настільки абстрактні речі, що можна опитати десять юристів, і всі вони дадуть десять відмінних відповідей», — сказав історик.

Крим належить Україні за міжнародним правом

Якщо потурати Росії та зважати на її історичні наративи щодо російського Криму, то таким чином можна додискутувати до того, що півострів треба віддати грекам. Або нащадкам скіфів, якими, швидше за все, є іранці, каже історик Ярослав Грицак.

«Насправді ж Крим був “російським” — у різні проміжки часу від Російської імперії і до сьогодні, — загалом близько 240 років, що є досить небагато, зважаючи на багатовікову історію півострова. Російська імперія анексувала півострів [Кримське ханство, засноване 1441 року] у 1783 році. Те ж саме Росія зробила у 2014-му, просто перекресливши усі міжнародні домовленості та права, не кажучи вже про Будапештський меморандум», — зауважує історик.

Та хоч який період історії росіяни візьмуть, найголовніше те, що українські кордони 1991 року, включно з Кримом, визнаються міжнародним правом. І це не підлягає скасуванню, наголошує Грицак.