Прокурор Міжнародного кримінального суду запросив ордери на арешт Нетаньягу і лідерів ХАМАС: чи можуть їх затримати

• Бойовики руху ХАМАС 7 жовтня 2023 року вторглися на територію Ізраїлю. У відповідь Тель-Авів ввів воєнний стан, оголосив про мобілізацію резервістів та розпочав контртерористичну операцію. 
• За сім місяців конфлікту ЦАХАЛ повернув контроль над територією, а також просунувся у Сектор Гази, що супроводжувалося регулярними обстрілами регіону. У ніч на 7 травня Армія оборони Ізраїлю увійшла у місто Рафах, яке називає останньою твердинею ХАМАСу. 
• Офіс головного прокурора Міжнародного кримінального суду зібрав докази, що дозволяють притягти до відповідальності лідерів ХАМАСу, а також прем’єр-міністра та очільника Міноборони Ізраїлю. 

Лідерів ХАМАСу вважать відповідальними за воєнні злочини та злочини проти людства, скоєні на території Ізраїлю і в Секторі Гази з 7 жовтня 2023 року. А от ізраїльських урядовців підозрюють у використанні голоду як методу ведення війни, навмисних вбивствах та атаках на цивільне населення Гази. Однак є нюанс — Ізраїль не ратифікував Римський статут, на підставі якого діє Міжнародний кримінальний суд. Попри це країни, які беруть участь у його роботі, зобов’язані співпрацювати з судом.

Заборона розповідає про рішення Офісу головного прокурора МКС.

Ордери на арешт лідерів ХАМАСу: які докази зібрав Карім Кхан

Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Кхан заявив, що подає клопотання про ордери на арешт до Палати попереднього провадження I Міжнародного кримінального суду (МКС) у справі про ситуацію в Державі Палестина.

Йдеться про наступних осіб:

• Ях’я Сінвар — керівник ХАМАС  у Секторі Гази;
• Мохаммед Діаб Ібрагім Аль-Масрі — головнокомандувач військового крила ХАМАС;
• Ісмаїл Ханієх — голова політичного бюро ХАМАС;
• Біньямін Нетаньягу — прем’єр-міністр Ізраїлю;
• Йоав Галант — міністр оборони Ізраїлю.

«На підставі доказів, зібраних і досліджених моїм офісом, я маю розумні підстави вважати, що Ях’я Сінвар, Мохаммед Діаб Ібрагім Аль-Масрі та Ісмаїл Ханієх несуть кримінальну відповідальність за воєнні злочини та злочини проти людства, скоєні на території Ізраїлю та Держави Палестина (в Секторі Гази) принаймні з 7 жовтня 2023 року», — сказано у заяві Каріма Кхана.

Про які саме злочини йдеться: 

• винищення як злочин проти людства;
• вбивства;
• захоплення заручників;
• зґвалтування та інші акти сексуального насильства;
• катування;
• інші нелюдські дії;
• жорстоке поводження з полоненими; 
• посягання на особисту гідність полонених.

«Моє відомство стверджує, що військові злочини, про які стверджується в цих заявах, були вчинені в контексті міжнародного збройного конфлікту між Ізраїлем і Палестиною, а також неміжнародного збройного конфлікту між Ізраїлем і ХАМАСом, який тривав паралельно. Ми стверджуємо, що інкриміновані злочини проти людства були частиною широкомасштабного та систематичного нападу на цивільне населення Ізраїлю з боку ХАМАСу та інших збройних груп відповідно до політики організації. Деякі з цих злочинів, за нашою оцінкою, тривають і досі», — каже прокурор.

Біньямін Нетаньягу та Йоав Галант: у чому підозрюються

Прем’єр-міністра та очільника Міноборони Ізраїля підозрюють у таких злочинах, вчинених на території Держави Палестина (в Секторі Гази) щонайменше з 8 жовтня 2023 року:

• моріння голодом цивільних осіб як метод ведення війни;
• умисне заподіяння сильних страждань або серйозної шкоди тілу чи здоров’ю;
• умисне вбивство;
• навмисні напади на цивільне населення;
• винищення та/або вбивство (у тому числі в контексті смертей, спричинених голодом);
• переслідування;
• інші нелюдські дії як злочини проти людства.

Прокуратура МКС вважає, що Ізраїль навмисно та систематично позбавляв цивільне населення в усіх частинах Сектора Гази об’єктів, необхідних для виживання людини. Це сталося через повну облогу Гази, яка передбачала повне закриття трьох пунктів перетину кордону: Рафах, Керем Шалом і Ерез на тривалий період часу, а потім шляхом довільного обмеження передачі основних засобів, включаючи їжу та ліки через прикордонні переходи після відновлення їх роботи. Облога також включала перекриття транскордонних водопроводів з Ізраїлю до Гази – основного джерела чистої води для жителів Гази. 

«Ізраїль, як і всі держави, має право вживати заходів для захисту свого населення. Однак це право не звільняє Ізраїль чи будь-яку іншу державу від обов’язку дотримуватись міжнародного гуманітарного права. Попри будь-які військові цілі, які вони можуть мати, засоби, які Ізраїль вибрав для їх досягнення в Газі, а саме, навмисне спричинення смерті, голоду, великих страждань і серйозних ушкоджень тілу чи здоров’ю цивільного населення, є злочинними», — кажуть у відомстві.

Арешт прем’єр-міністра Ізраїлю: чи можливо це

Після подання клопотання від Офісу головного прокурора МКС його розгляне колегія суддів. Лише в разі погодження буде ухвалено остаточне рішення і, відповідно, видано ордери.

Подібна ситуація була з ордером на арешт президента РФ Володимира Путіна, який було видано 17 березня 2023 року. Російський президент отримав офіційний статус підозрюваного у скоєнні міжнародного злочину. У теорії це означає, що країни-підписантки Римського статуту (навіть попри те, що РФ його не ратифікувала) зобов’язані заарештувати президента Росії та передати до Гааги, якщо він ступить на їхню територію.

Постати перед судом Путін зможе тільки якщо його заарештує одна з країн, бо МКС не має власної поліції і покладається виключно на співпрацю з державами. На практиці цього поки не відбулося.

Бойові дії в Ізраїлі: як все почалося

Бойовики руху ХАМАС вранці 7 жовтня 2023 року випустили кілька тисяч ракет по південних і центральних районах Ізраїлю (включно з Єрусалимом та Тель-Авівом). Також вони вторглися на територію країни сушею, морем і повітрям, узявши під контроль кілька населених пунктів у прикордонній зоні.

Військовий командир ХАМАС Мухаммад Аль-Дейф назвав операцію «Шторм Аль-Акса» і заявив, що напад став відповіддю на осквернення мечеті Аль-Акса в Єрусалимі та триваючу облогу Гази.

У відповідь Ізраїль ввів воєнний стан (вперше за 50 років), оголосив про мобілізацію резервістів та розпочав контртерористичну операцію «Залізні мечі». Було завдано ударів по низці цілей у секторі Газа. Вже ввечері 7 жовтня були стягнуті війська до захоплених міст і селищ.

Ізраїль ще вранці 8 жовтня оголосив про завершення першої фази операції проти ХАМАС. Було заявлено, що більшість бойовиків, що проникли на територію країни, ліквідовано. Ізраїльській армії (ЦАХАЛ) вдалося повернути контроль над більшістю районів на півдні країни. 

Вже 11 жовтня у Секторі Гази припинилося постачання електроенергії — на єдиній електростанції закінчилося паливо. Згодом почалися проблеми з доставкою гуманітарних вантажів та водою. Пізніше в ООН заявили про гуманітарну катастрофу в Газі.

За кілька днів сухопутні війська Ізраїля розширили свої наземні операції та посилили повітряні удари по Сектору Гази. Прем’єр-міністр Ізраїлю Нетаньягу 28 жовтня заявив про початок другого етапу війни проти ХАМАСу.

Рафах: чому місто важливе

Війська Ізраїлю 1 листопада прорвали передову лінію оборони руху ХАМАСу у північній частині регіону. Того ж дня для евакуації людей відкрили контрольно-пропускний пункт Рафах (на кордоні з Єгиптом). Через кілька тижнів між Ізраїлем і ХАМАСом розпочалося чотириденне перемир’я, що супроводжувалося звільненням груп заручників.

Почалися перемовини щодо перемир’я за участі країн-посередниць, але наприкінці квітня-2024 премʼєр-міністр Ізраїлю Нетаньягу заявив, що армія оборони Ізраїлю проведе військову операцію у місті Рафах не залежно від того, чи буде укладена угода. Місто в південній частині Сектору Гази Ізраїль називає останньою твердинею ХАМАСу. Однак там також перебуває (за різними оцінками) близько мільйона цивільних. Це здебільшого біженці з північної та центральної частин Гази, які евакуювалися після початку операції ЦАХАЛу.

Вже 6 травня з’явилася інформація, що Ізраїль почав евакуацію цивільного населення з населеного пункту, а пізніше того самого дня було схвалено початок військової операції в місті.  У ніч на 7 травня танки Армії оборони Ізраїлю увійшли в Рафах. Було взято під контроль палестинську частину контрольно-пропускного пункту (на кордоні з Єгиптом).

Міністр оборони Ізраїлю Йоав Галлант 20 травня заявив, що ЦАХАЛ має намір розширити свою наземну військову операцію в місті. Вона, за його словами, триватиме до кінця ліквідації ХАМАСу і звільнення заручників.

Раніше Заборона розповідала про потужну ізраїльську систему протиповітряної оборони Iron Dome, а також про слабкі сторони цієї ППО (так, вони є).