Зґвалтування на випускному у Кривому Розі: що відбувається за 5 місяців - Заборона
Читаєте зараз
П’ять місяців тому вчитель у Кривому Розі зґвалтував випускницю. Йому досі не вручили підозру, а справу декілька разів закривали

П’ять місяців тому вчитель у Кривому Розі зґвалтував випускницю. Йому досі не вручили підозру, а справу декілька разів закривали

П’ять місяців тому вчитель у Кривому Розі зґвалтував випускницю. Йому досі не вручили підозру, а справу декілька разів закривали

У червні Заборона писала про зґвалтування на випускному в Кривому Розі. Неповнолітня школярка розповіла нам, що її зґвалтував вчитель хореографії, та подала відповідну заяву в поліцію. Минуло 5 місяців — викладачу досі не вручили підозру, а слідство сфокусоване на особі постраждалої. Журналістка Альона Вишницька розповідає, на якому етапі справа зараз, а також чому найстрашніша сторона конфлікту в цій історії — це система.

Усі імена героїнь та героїв у цьому тексті змінено задля їхньої безпеки. 

Перевірка для жертви

У червні на шкільному випускному Олю зґвалтував її вчитель хореографії. Як і більшість випускниць та випускників, вона випила. Викладач завів її в одне з приміщень клубу, зачинив зсередини двері та примусив дівчину зайнятися сексом із ним. Коли Оля подавала заяву в поліцію після випускного, їй порадили помиритися з насильником і зіграти з ним весілля. Однокласниці звинуватили дівчину в хайпі — мовляв, вона хоче уваги, а у вчителя на неї «навіть не встав би». 

За п’ять місяців розслідування справа так і не дійшла до суду. Судово-медична експертиза довела, що факт сексу був, а до цього дівчина була незаймана. Підозру у вчиненні злочину викладачу не вручили — він проходить у справі як свідок. Його взагалі намагалися зайвий раз не смикати — лише декілька разів запросили на розмову, де той загалом не заперечував факту статевого акту, але стверджував, що ініціатива йшла від Олі. Нібито вона сама сказала, що їй вже 18 років.

Зрештою, всі дії досудового слідства були зосереджені на Олі: тому, як минуло її дитинство, яка вона людина, чим живе, чи дивилася колись порно і чи цікавилася сексом у свої 17 років. Наприкінці серпня слідчий закрив справу. Йому нібито вистачило показань свідків та висновків експертизи по відео — це процедура, де експерт аналізує відповіді Олі під час допиту.

«Висновок був складений з порушенням методик, які використовував сам експерт. Окрім того, щоб відповісти на деякі питання, потрібне ще психодіагностичне обстеження, однак його не провели, а висновки експерт зробив на власний розсуд. Слідчий фактично взяв такий висновок за основу та закрив справу», — каже Забороні адвокатка Олі Тамара Бугаєць.

Серед іншого у висновках йшлося про те, що дівчина нібито схильна до фантазування. Наприклад, вона задумалася під час відповіді на якесь із питань — можливо, вигадувала відповідь? Або, навпаки, відповідала чітко — значить, підготувалася завчасно?

Адвокатка планує ініціювати повторну експертизу і допит експерта. Після закриття справи її за рішенням прокурора відкрили знову.

Неідеальна жертва

Наприкінці літа, теж під час досудового розслідування, слідство призначило Олі психіатричну експертизу — процедуру, яка має на меті перевірити психічний стан людини та наявність у неї відхилень.

«Це було дивно. Ми ж нібито говоримо не про психіатрію, а хочемо зрозуміти, чи була добровільна згода на секс, — каже Тамара Бугаєць. — Я сказала, що не вбачаю жодних підстав призначати таку експертизу, та звернулась зі скаргою». 

Психіатричну експертизу скасували, але призначили психологічну експертизу стану дівчини. Адвокатка каже, що саме ця експертиза була доцільною: вона могла показати, наскільки те, що сталося, було травматичним для дівчини, і чи був цей секс за згодою.

«Навіть якщо людина дала згоду на секс, але не дала згоду на спосіб [в який мав відбуватися статевий акт], то це вже не добровільна згода. Або це може бути секс із застосуванням сили. У будь-якому випадку цей досвід буде психотравмою, тому про добровільність ми не можемо говорити взагалі», — каже Тамара.

Психологічна експертиза тривала години чотири.

«Мене питали, який у нього був член, що я про нього пам’ятаю. Я почала затинатися, казала, що намагаюсь згадати, але навіть не можу зрозуміти, що я хочу згадати. Потім експертка цікавилась, як я зрозуміла, що він змушував мене зробити мінет. Ну, я і кажу: він фізично вставив мені в рот і тримав мене міцно за голову — ось і весь процес. На це експертка мені відповіла: «Мм, ясно, а ти пручатись що, не могла?» — згадує в розмові з Забороною Оля.

Наостанок експертка спитала Олю, що хорошого вона винесла з цієї історії.

«Я почала перепитувати — в якому сенсі хорошого? Я прям розізлилась і розплакалась, — каже Оля. — Мене зґвалтували — це травми, з якими мені жити все життя. Що тут може бути хорошого? Від цієї кінченої експертизи я відходила ще тижня два. Мене не залишало відчуття, що я говорила ніби зі слідчим, але з жіночим обличчям, — і всі вони були налаштовані проти мене». 

Серед іншого на експертизі постало питання, чи дійсно вона, як кажуть її колишні подруги, говорила з ними про секс і дивилася порнографію.

«І я не могла зрозуміти — це що, щось заборонене чи стидне? Здається, у всьому моєму класі нас було лише троє чи четверо дівчат, у яких навіть не було сексу. Я говорила з іншими про це, мені було цікаво. Читала щось про контрацепцію, овуляцію і всяке таке. Я вивчала в теорії, ніде нічого не практикувала, не перевіряла — просто ділилась інколи прочитаним з однокласниками. Що тут такого? Нас ніде ніхто сексуально не просвітлює».

Найприкріше, каже Оля, було почути закиди, що вона сама була закохана у викладача: «Але ж це я казала про приставання з його боку до інших дівчат, казала, що він не має права так говорити, чіпати, доторкатися на репетиціях. Говорила, що це ненормально. Я реально не хотіла ходити на репетиції, але ніхто нас не питав, хочемо ми чи ні».

Система

Наприкінці вересня слідчий вдруге закрив справу, не дочекавшись навіть результатів психологічної експертизи щодо Олі та не повідомивши про це сторону потерпілої. За рішенням прокурора справу знову відкрили.

Адвокатка звернулася зі скаргами до начальника слідчого відділу поліції та до прокурора району — з проханням усунути слідчого через неефективність його роботи. Відповіді від прокурора вона поки не отримала, а начальник відділку усувати слідчого відмовився. Адвокатка планує оскаржувати і це рішення.

«Це розслідування більше сфокусоване на потерпілій і її стані. Вона нібито мала бути безпорадною, щоб бути жертвою зґвалтування. Бо за класикою — це коли ґвалтівник накинувся, вона опиралась, а він її ґвалтував», — каже адвокатка.

Натомість слідство не спрямоване на те, щоб зрозуміти, як цей хореограф міг отримати добровільну згоду.

«Ніхто не звертає уваги на те, що Оля чітко казала: «Я цього робити не буду». І на те, що вона була в стані алкогольного сп’яніння, і що ґвалтівник — її вчитель, старший більш ніж на 10 років, і що він зачинив двері зсередини», — каже Тамара. 

В Україні, додає вона, взагалі немає культури доведення добровільності або недобровільності згоди, практики та розуміння, які обставини впливають на згоду, як доводити наявність супутніх обставин. Відтак, якщо ти не «ідеальна жертва», то і довести факт зґвалтування в Україні важко.

«Оля — не «класична» потерпіла від зґвалтування. Вона не кинулася до вчительки одразу, не повідомила їй, не почала плакати. Тут інша ситуація. Але чомусь слідство не прагне говорити з нападником, хоча той же не заперечує сексу з малознайомою дівчиною, яку бачив кілька разів на репетиції. У нього не питають, чи це для нього норма — у 29 років, маючи вагітну дружину, займатися сексом із 17-річною дитиною в стані алкогольного сп’яніння», — каже адвокатка.

Раніше зґвалтуванням вважалися виключно насильницькі дії з вагінальним проникненням, пояснює Тамара. Зараз зґвалтуванням вважається проникнення в будь-який отвір людини будь-яким предметом (статевим органом чи чимось іншим). І найважливіше — чи відбувалися всі ці дії з добровільної згоди потерпілої особи або без добровільної згоди.

«Законодавство нам говорить, що таке добровільна згода. Це результат вільного волевиявлення особи з урахуванням супутніх обставин. Проте розслідування не спрямоване на те, щоби зрозуміти, чи була ця згода», — пояснює адвокатка.

Натомість слідство фокусується на потерпілій, її особистому житті, збирає її характеристики та опитує однокласників. Коли адвокатка висловлювала незгоду з методами роботи, слідчий їй відповів: «Керуйте процесом вдома».

«Основним опонентом ніби мав бути підозрюваний. Але зараз таке враження, що основний опонент Олі — це система. Правосуддя має бути дружнім до дитини, воно не має її пригнічувати. А зараз відбувається саме так», — каже адвокатка.

Нове життя

За ці майже пів року в житті Олі багато чого змінилося. Вона вступила в університет, але не поїхала з Кривого Рогу. З однокласницями більше не бачилась — випадково перетнулася лише з однією вчителькою: «Вона косо на мене зиркнула і перелякано пішла собі далі. Ну, думаю, і ладно», — згадує Оля.

Дівчина регулярно бачиться з психотерапевткою — каже, ці розмови дуже допомагають, додають віри в те, що вона сильна і з усім впорається. Ще психотерапевтка дає завдання — наприклад, знайомитися з новими людьми і спостерігати за особистими кордонами: «Вона радить зважати на те, що мені подобається, а що ні, як мені подобається, щоб до мене ставились, а як ні, про що говорити, а про що ні. Я спостерігаю і вчусь».

«Щоправда, в якісь моменти я все одно панічно боюся кудись вийти і його зустріти. Сиджу, наприклад, з мамою в машині, бачу зі спини чоловіка такого ж зросту — і мене починає всередині просто жахливо трясти, стає страшно, навертаються сльози. Після випускного мені регулярно сниться, що мене ґвалтують — двічі-тричі на тиждень точно. Я ніби знову переживаю те саме уві сні, — розповідає Оля. — Ще я час від часу просто сиджу і плачу, бо важко все це вивезти».

Оля залюбки переїхала б в інше місто, але такої можливості поки немає. Потрібні гроші, потрібно допомагати великій родині на місці. Додає — хочеться знати, що все буде добре, його посадять, ходити вулицею не буде страшно, і він більше нікого не зґвалтує.

«У якийсь момент я хотіла просто написати адвокатці, що я вже не можу, не хочу, втомилася від усього цього. Ці експертизи, ненависть однокласниць — я починаю сидіти й думати, який взагалі сенс. Він усе одно спокійно ходить містом, а в матеріалах справи проходить просто як свідок. Тобто я жертва зґвалтування — але насильника в мене немає».

Слідчий у цій справі говорити з редакцією відмовився.

Сподобався матеріал?

Підримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій

Нагору