Рада посилила покарання за непокору та дезертирство: думки військових

• Закон не передбачає жодних пом’якшувальних обставин для військовослужбовців та командирів.
• З кардинально нового — командири отримали право проводити огляд військових на стан сп’яніння. Відмовитися від нього неможливо.
• Ініціативу 13 грудня 2022 року підтримали 270 народних депутатів, тепер очікує підпису президента.

В Україні можуть посилити покарання за порушення правил несення військової служби. Документ викликав критику громадськості та деяких військових, головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний підтримав ініціативу, заявивши, що це пряма необхідність в умовах війни.

Заборона розповідає про суперечливий законопроєкт.

Закон про дезертирство: що передбачає

Верховна Рада України 13 грудня 2022 року ухвалила проєкт закону №8271, ініційований 36 народними депутатами (по одному з «Батьківщини», «Довіри», «За майбутнє» і 33 — «Слуга народу»). Документ підтримали 270 народних депутатів.

Що передбачається у період воєнного стану:

• за Кримінальним кодексом України:

• покарання за невиконання наказу (ст. 103) — від 5 до 8 років позбавлення волі (раніше було від 3 до 7);
• самовільне залишення місця служби (ст. 407) — від 5 до 10 років (раніше було не для всіх військовослужбовців);
• під час дії воєнного стану суддям заборонено пом’якшувати покарання за такі військові злочини: непокора (ст. 402), невиконання наказу (ст.403), погрози чи насильство щодо начальника (ст.405), самовільне залишення військової частини (ст.407), дезертирство (ст.408), самовільне залишення поля бою (ст. 429);
• заміна покарання на випробування за ці ж порушення заборонена.
• за Кодексом адміністративних правопорушень:

• відмова від виконання наказу командира (ст. 172-10) — штраф від 100 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700-8500 грн) або арешт з утриманням на гауптвахті до 10 діб (раніше було 1190-2380 грн штрафу або 7 днів арешту);
• самовільне залишення військової частини або місця служби (ст. 172-11) — арешт на гауптвахті від 7 до 25 діб або штраф від 500 до 1000 НМДГ, тобто від 8500 до 17000 грн (раніше було від 5 до 10 діб арешту або штраф від 1200 до 4900 грн);
• пошкодження військового майна (ст. 172-12) — штраф від 17000 до 34000 грн або арешт до 15 діб (раніше було від 2465 до 4845 грн);
• зловживання службовим становищем (незаконне використання транспортних засобів, споруд чи іншого військового майна, використання військовослужбовця для виконання завдань, не пов’язаних зі службою тощо) — від 1700 до 17000 грн (раніше — с;
• перевищення службових повноважень (ст. 172-14) — від 17000 до 34000 грн штрафу або арешт на гауптвахті на 10-15 діб (раніше — 2465-4845 грн або арешт на 7-10 днів);
• недбале ставлення до військової служби (ст. 172-15) — від 17000 до 34000 грн або арешт на від 10 до 15 діб (раніше — раніше — 2465-4845 грн або арешт на 7-10 діб);
• бездіяльність військового керівництва (ст. 172-16) — від 17 000 до 34 000 грн або арешт з утриманням на гауптвахті від 10 до 15 діб (раніше — 2465-4845 грн або арешт на 7-10 діб);
• порушення правил несення чергування (включно з прикордонниками (ст. 172-17 і 172-18) — штраф від 17000 до 34 000 грн або арешт на 19-15 діб (раніше було від  2465 до 4845 грн або арешт на 7-10 діб);
• порушення правил поводження зі зброєю — штраф від 17000 до 34 000 грн або арешт з утриманням на гауптвахті від 10 до 15 діб (раніше було 2465-4845 грн або арешт на 7-10 діб);
• вживання алкоголю та наркотиків на службі — штраф від 1700 до 8500 грн або арешт до 7 діб, а якщо з командиром — від 8500 до 17 000 грн або арешт до 10 діб (раніше було 1200-2400 грн, з командиром — 2465-4845 грн);
• огляд на стан сп’яніння (ст. 266-1) — військовослужбовців мають право перевіряти на такий стан у разі підозри за допомогою алкотестерів, у разі відмови це зроблять примусово (раніше норми не існувало).

На сайті президента через два дні після ухвалення акту з’явилася петиція про ветування документа. Вона набрала 33375 голосів із 25000 необхідних. 

Станом на 20 грудня відповіді президента не було.

Навіщо карати за порушення уставу: пояснення від Залужного

Законопроєкт також розкритикували представники Збройних сил України. Так, військовослужбовиця Ярина Чорногуз вважає, що норми дають командуванню, особливо некомпетентному, важелі впливу і шантажу для покарання підлеглих.

«Отже замість подяки військовим, які майже рік стримують повномасштабне вторгнення росіян та втілюють успішні операції зі звільнення території, ми отримуємо тюрму за найменшу незгоду чи зауваження командирам (багато з яких часто дають накази, лишаючись у глибокому тилу)», — зазначила вона.

Один з найвідоміших українських науковців, ветеран АТО Євген Дикий називає закон ‘кувалдою 8271’. «Щоб зрозуміти, чому закон 8271 є настільки страшним та неприйнятним, слід зокрема зрозуміти, КОМУ саме дають в руки страшну кувалду, здатну переламати життя кожного бійця. Слід прийняти реальність, в якій у нас можна було дослужитись до полковника та навіть до генерала, жодного дня не проживши у шкурі рядового солдата, сержанта чи молодшого офіцера на війні, тобто почати реальний бойовий шлях (не вислугу!) одразу щонайменше комбатом, а незрідка комбригом», — зазначає Дикий, зауважуючи, що знає багато таких прикладів.

На його думку, право бійців на життя, свободу та справедливий суд навіть в час війни важить більше, «аніж авторитет генералів, насправді здобутий переважно не їхнім генієм полководців, а саме цими рядовими бійцями, їхнім небаченим, безпрецедентним героїзмом – виявленим коли завдяки, а коли і практично всупереч наказам».

Письменник і командир відділення 68-ї окремої єгерської бригади ЗСУ Павло Вишебаба найбільше занепокоєний позбавленням права на пом’якшення вироку.

Водночас документ підтримав головнокомандувач ЗСУ, член РНБО генерал Валерій Залужний.

«Моя думка чітко віддзеркалює позицію командирів угруповання, командирів військових частин, які вимагали системного вирішення цього комплексу питань. Армія тримається на дисципліні, і якщо прогалини у законодавстві не забезпечують дотримання, а відмовники можуть сплатити штраф, розмір якого становить до 10% бойових виплат, або отримати покарання з випробуванням — це несправедливо», — заявив генерал.

Оголені ділянки фронту у випадках дезертирства змушені закривати собою інші військовослужбовці, що, за словами головнокомандуючого ЗСУ, призводить до збільшення втрат особового складу, територій та мирних жителів. Втрачені позиції доводиться відновлювати штурмом. 

Залужний також підкреслив, що командири так само несуть відповідальність за свої дії чи за свою бездіяльність, тож загрози безкарності командирів немає. 

«Чи визнаю я наявність проблем, що призводять до самовільного залишення позицій? Так і працюю над їх усуненням. І проведені успішні операції щодо звільнення територій нашої держави є тому підтвердженням. Чи нормально, що ми дискутуємо на цю досить чутливу тему публічно? Так, ми в демократичній державі. Але рівно до тих пір, поки це не шкодить нам вигравати війну», — підсумував Валерій Залужний.

Раніше Заборона розповідала про головні етапи підготовки до контрнаступів зі слів головнокомандувача Збройних сил України. Найперший з них — детальне планування.