Реабілітація воїнів після травм на фронті: чим відрізняються програми в Україні та США

• Якщо солдат ЗСУ отримав поранення, його доставляють у найближчий стабілізаційний пункт та надають першу допомогу.
• Після цього військовий має довести, що травма бойова – для цього знадобиться первинна медкарта, яку заповнив польовий медик.
• Втім, після лікування захисника необов’язково відправлять на реабілітацію: все залежить від висновку ВЛК.

За законом відновлення військових сплачує держава. Втім, поранені вказують на відсутність чіткого шляху реабілітації. А кількість медичних центрів, що здійснюють її на практиці, суттєво відрізняється від зазначеної на папері. Своєю чергою Сполучені Штати пропонують більш комплексну програму, яка включає не лише медичні послуги.

Заборона розповідає про фізичну реабілітацію військових в Україні та США.

Поранення на війні: як рятують українських військових

Після отримання бойової травми постраждалого екстрено евакуюють із поля бою. Потім – спрямовують до найближчого польового медичного/сортувального пункту/частини, медичної роти або лікувального закладу. Там йому надають первинну допомогу. Важливий документ у цей момент – первинна медична карта. Її заповнює лікар після надання воїну першої домедичної допомоги. Він зобов’язаний зазначити:

• особисті дані бійця;
• найменування підрозділу, до якого той належить;
• вид поранення;
• факт, що поранення отримане під час бойових дій;
• час надходження до стабілізаційного пункту;
• яку допомогу було вже надано на етапі евакуації тощо.

Форма 100 ще знадобиться військовому. Зокрема, для підтвердження факту отримання поранення під час виконання бойового завдання для військової частини, а також проходження медико-соціальної експертної комісії (МСЕК).

Після стабілізації самопочуття захисника його направляють до госпіталю залежно від стану здоров’я та ушкоджень. Якщо травми незначні, за рішенням начальника медичної роти, лікування може продовжуватись у медичній роті при військовій частині.

Якщо ж поранення бійця вимагає постійного догляду та спеціалізованого обладнання, його лікують на стаціонарі: або у військово-медичних закладах, або в цивільних лікарнях. При цьому поранений військовослужбовець, перебуваючи у госпіталі, тимчасово підпорядковується начальнику закладу.

Закон про медичне забезпечення ЗСУ за стандартами НАТО: що передбачає

Через активні бойові дії військові частини потребують дедалі сучаснішого та якіснішого медичного обладнання. З 24 лютого 2022 року в Україні ухвалили вже 136 стандартів НАТО. Для порівняння, за увесь час до початку великої війни було схвалено 151.

Президент Володимир Зеленський 1 березня 2024 року підписав закон №10343 про організацію належного рівня медичного забезпечення Збройних сил України. Документ дозволяє Міністерству оборони затверджувати протоколи та стандарти надання домедичної та медичної допомоги на основі стандартів Альянсу, йдеться в картці законопроєкту.

Згідно з новим законом, Міноборони зможе затверджувати перелік, стандарти якості та мінімальні вимоги до спеціалізованих медикаментів, якими користуються військові на фронті. Документ, зокрема, зобов’язує:

• уніфікувати підходи лікування в закладах охорони здоровʼя Міноборони комунальної та державної власності;
• встановити медичні професійні кваліфікації;
• затвердити списки медикаментів та обладнання, які постачатимуться за уніфікованими стандартами.

«Законопроєкт є важливим кроком на шляху до забезпечення високого рівня медичної допомоги для українських військовослужбовців, адаптованого до найкращих міжнародних практик. Він не лише покращить якість домедичної та догоспітальної допомоги, але й забезпечить більш ефективне використання ресурсів, оптимізацію лікувальних процесів та, що найважливіше, збереження життів українських захисників», – зазначила заступниця очільника Міноборони Наталія Калмикова.

Фізична реабілітація захисників в Україні: як відбувається

Відповідно до законодавства, військовослужбовців ЗСУ, які отримали поранення під час виконання бойового завдання, забезпечують лікуванням, реабілітаційними послугами та, за потреби, протезуванням коштом держави. У 2022 році Верховна Рада ухвалила закон №7210. Він мав забезпечити допоміжними засобами реабілітації людей, які під час служби/іншої діяльності отримали поранення, контузію, каліцтво або захворювання внаслідок збройної агресії Росії.

А 21 березня 2024 року парламент ухвалив законопроєкт про забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист.

Норма №10313 передбачає, зокрема, можливість для захисників перебувати на лікуванні 12 місяців, включно з реабілітацією за кордоном. При цьому проходити ВЛК кожні 4 місяці тепер не потрібно. Голова держави повернув документ зі своїм підписом 2 квітня.

Попри поширену думку, доказова реабілітаційна допомога – не санаторні заходи. Це співпраця команди спеціалістів із пацієнтом за індивідуально складеним планом. Офіційно в Україні є 450 закладів, що мають договір з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) про пакет реабілітаційних послуг. Але військові можуть проходити реабілітацію лише у 200 з них – там, де діє режим стаціонару, а не амбулаторний.

До заходів з відновлення може взагалі не дійти. Все просто: по завершенню лікування військовий проходить військово-лікарську комісію, яка вирішує, що робити далі. Вона може визнати пораненого придатним до служби (тоді він повертається у свою військову частину), а може скерувати на медико-соціальну експертизу (МСЕК). Або ж надасть медичну відпустку для продовження лікування та реабілітації. 

Проблема полягає в тому, що фахових кадрів для проведення таких заходів в Україні не вистачає, розповідали лікарі-реабілітологи виданню Радіо Свобода. Річ у тім, що фізичних терапевтів та ерготерапевтів в Україні почали випускати лише три роки тому. Тож асистенти цих фахівців відчувають підвищене навантаження.

За словами старшого аналітика правозахисного центру для військовослужбовців «Принцип» Євгена Лисенка, відсутність доступу до інформації – перша проблема, з якою стикаються військові, які потребують реабілітації. Адже часто вони не знають, що після лікування їм потрібна ще реабілітація.

«Медроти військових частин не знають, як у конкретний момент розподіляється навантаження у центрах реабілітації, де більше вільних місць та де лікарі зможуть приділити більше уваги військовому. Поранені розповідають, що часто після стабілізації стану їх переводять в інший лікувальний заклад, потім – в ще один. Там ними ніхто не займається, вони просто лежать. Тобто до того, як потрапити на реабілітацію, військовий проходить до семи перевалкових пунктів», – каже Євген Лисенко.

Саме тому багато військових обирають реабілітацію власним коштом. У дослідженні «Принципу» стверджується, що 68% опитуваних все-таки дофінансовували лікування після поранення або реабілітацію з власних коштів. Особливо складно знайти центр з відновлення бійцям, які мають різнопланові травми – наприклад, контузія, перелами та опіки. Для таких випадків потрібен реабілітаційний центр з мультидисциплінарною командою.

Відновлення ветеранів США після травм: програми

Відомо, що в Сполучених Штатах зараз проживає близько 19 млн ветеранів. Приблизно дев’ять із десяти — це чоловіки, більшість з яких старше 60 років. У 2023 році на Департамент ветеранів США виділили $303 мільярди, це другий за обсягом фінансування департамент після Міноборони держави. Сполучені Штати мають власні державні програми відновлення військових.

Основна з них – Transition Assistance Program (TAP). Вона охоплює навчання та ресурси для отримання медичних послуг, пошуку роботи, освітніх можливостей тощо. Вона також надає захисникам інформацію про їхні права і пільги, забезпечених урядом.

Ще одна програма, яка спеціалізується на допомозі пораненим, називається The Army Recovery Care Program (ARCP). Проєкт повертає солдатів до служби або надає їм статус ветеранів за допомогою комплексної медичної реабілітації. ARCP забезпечує політичний нагляд за 14 Soldier Recovery Units (SRU), в перекладі – спецпідрозділами відновлення солдатів, розташованими на військових об’єктах по всій країні.

SRU реабілітують поранених та/або хворих солдатів. Це включає підтримку сімей та опікунів воїнів, які відновлюються в рамках проєкту. Понад 80 000 солдатів вже отримали послуги ARCP з моменту її створення у 2007 році. Крім того, The Army Recovery Care Program співпрацює з Міністерством у справах ветеранів США, щоб гарантувати солдатам швидкий доступ до всіх пільг та програм охорони здоров’я після отримання ветеранського статусу. 

Раніше Заборона розповідала про психологічну адаптацію ветеранів війни в Україні та США. Глобально відновленням ментального здоров’я українських захисників опікується Мінветеранів.