Початок 2000-х став періодом, коли на рекламному ринку був свого роду рок-н-рол, каже креативний директор рекламного агентства AGAMA Communications Кирило Чічкан.
«Насправді це дурня, — зазначає Чічкан. — Бо ліки купують і молоді. Але через таку настанову реклама для фармацевтів 2000-х — ще та жесть».
Зараз повертається мода на стилістику 90-х і 2000-х. Це нормально: мода завжди циклічна й ця закономірність не стосується конкретного часу.
Можливо, припускає Чічкан, це пов’язано з тим, що «дяді, яким сьогодні по 40, роблять рекламну індустрію. Колись їм було 20. Вони ностальгують за тими часами й підсаджують на цю ностальгію молодих».
А ще в цьому є протест проти сучасного цифрового світу. Це відхід від урбанізму з його холодним розрахунком до чогось теплого. «Якби мені у 2000-х сказали, що молодь за 20 років спеціально купуватиме магнітофони, щоби слухати касети, я б розсміявся. Але це відбувається», — каже креативний директор.
Реклама сьогодні — це алгоритми. Можна прорахувати, що і якому користувачу показувати в умовному YouTube, аби «зайшло». Однак такий ролик не запам’ятається як той, що він бачив у дитинстві чи молодості: сьогодні впродовж дня людина отримує набагато більше інформації. Чим несподіванішою буде реклама, тим більше в неї шансів залишитися в пам’яті. Тому зараз у роликах багато спалахів, дивних кадрів і умовних «єдинорогів».
Хвилина реклами в перерві шоу, яке дивилися ввечері всією родиною, була нормою у 90-х і 2000-х. Тепер телевізор мало хто дивиться, а втримати увагу глядача на рекламі довше 15 секунд складно. Продати товар треба у перші 6-7 секунд, тому й ролики виглядають інакше, пояснює автор реклами.
«Але сучасне покоління теж ностальгуватиме. Років за 10 з теплом у серці згадуватиме, як «скіпали» рекламу в YouTube», — вважає Чічкан.
Фраза «раніше робили краще» страшна й неправдива, впевнений Чічкан. Зараз просто роблять інакше, бо є більше досвіду, техніка стала якіснішою, а інформація — доступнішою.