• У ніч на 18 листопада 2024 року росіяни завдали удару балістичними ракетами Іскандер по Сумах.
• Зброю застосовують від початку повномасштабного вторгнення, хоч і рідше за інші типи. Також, ймовірно, саме Іскандерами били по українських аеродромах 24 лютого 2022 року.
• Взагалі Іскандер — це назва не ракет, а оперативно-тактичного комплексу, який використовується для їх пуску.

Комплекс «Искандер» існує у варіантах М і К. Перший призначений для пуску балістики, тоді як другий використовує крилаті ракети. Узагальнено боєприпаси називають по виду комплексів. Кожен тип снарядів має свою специфіку, але обидва вони є вкрай небезпечними і можуть застосовуватися як проти цивільних, так і проти військових об’єктів. Водночас конструкційні та польотні особливості роблять ракети вкрай важкою ціллю для виявлення та знищення.

Заборона розповідає про небезпечну зброю ворога.

ОТРК «Искандер»: коротко про комплекси

Взагалі Іскандер — це назва не ракет, а оперативно-тактичного комплексу, який використовується для їх пуску. Система була створена для підготовки та нанесення ефективних ударів по особливо важливих невеликих цілях у глибині військ противника: РСЗВ, далекобійна артилерія, літаки і гелікоптери на аеродромах, командні пункти і вузли зв’язку, пише Мілітарний.

До складу комплексу входять:

• самохідні пускові установки 9П78-1 — несе дві ракети і включає в себе весь комплекс приладів для підготовки і виконання пуску. Швидкість пересування автодорогам не перевищує 70 км/год, ґрунтовими – 40 км/годину;

• транспортно-заряджальна машина 9Т250 або 9Т250Е — призначена для транспортування двох ракет і їх заряджання. Оснащена навантажувальним краном. Бойова маса складає 40 т;
• командно-штабна машина (на базі КАМАЗ 43101) — з неї здійснюється управління комплексу;
• машина матеріально-технічного обслуговування — призначена для перевірки систем ракет перед пуском;
• пункт підготовки інформації — призначений для розрахунку і передачі даних на пускові установки;
• машина життєзабезпечення — забезпечує проживання особового складу усього комплексу.

Іскандер-М: основні характеристики

Комплекс «Искандер» існує у двох варіантах: 

• М — запускає використовує балістичні ракети (деякі експерти з озброєння називають їх квазібалістичними, адже траєкторія польоту не балістична, а керована);
• К — використовує крилаті. 

Запускаються обидва типи боєприпасів з однакових установок.

Балістичні ракети комплексу мають індекс 9М720, 9М723, 9М723М. Це твердопаливні, одноступеневі снаряди з невіддільною головною частиною, що управляється на всій траєкторії польоту за допомогою аеродинамічних і газодинамічних рулів. 

Короткі характеристики:

• заявлена дальність польоту — близько 500 км;
• стартова маса — 3 800 кг;
• маса бойової частини — в середньому 480 кілограмів.

«Ракета постійно змінює площину траєкторії, вона починає активно маневрувати на ділянці свого розгону і підходу до цілі – з перевантаженнями від 20 до 30 G. Саме у таких маневрах полягає складність її перехоплення, бо протиракеті потрібно рухатися траєкторією з перевантаженнями у 2-3 рази вищими, що дуже складно. До того ж складність перехоплення у висоті польоту, яка на деяких ділянках складає близько 50 кілометрів», — пояснили експерти з озброєння.

Бойова частина (БЧ) може бути:

• касетною — вибухає за кілька метрів над поверхнею для ширшого ураження;
• фугасною — призначена для ураження бункерів і складів;
• касетно-кумулятивною — ефективна проти бронетехніки;
• осколково-фугасною — для точкових цілей.

Існують також спеціальні БЧ, що забезпечують дистанційне мінування місцевості. А от варіант 9М723 може оснащуватися спеціальною ядерною бойовою частиною з потужністю до 50 кілотонн.

М кінці ділянки активного розгону вона сягає швидкості 2 тис. метрів на Іскандер-М — вкрай швидка ракета. На маршевій ділянці її швидкість може досягати 2 560 метрів/секунду. Вже біля цілі вона сповільнюється до 800 м/секунду.

«Искандер-К» vs «Искандер-М»: у чому відмінність

Узагальнена назва крилатих ракет, які росіяни можуть використовувати в складі ОТРК — Іскандер-К. Це може бути:

• 9М728 (Р-500) — з дальністю дії до 500 км;
• 9М729 — до 1500 кілометрів. 

Ракети обох типів мають БЧ масою до 480 кг та дозвукову швидкість польоту (до 900 км/годину).

«Деякі ресурси почали стверджувати, що ‘Искандер-К’ — це начебто сухопутна версія ракети ‘Калибр’. Але якщо бути точнішими, ‘Искандер-К’ походить від радянського ракетного комплексу РК-55 ‘Рельеф’ з ракетою КС-122, створеного на базі авіаційної КР типу Х-55. Своєю чергою, Калібр походить від радянської ракети С-10 ‘Гранат’, створеної як морська версія тієї ж КС-122. Тому тут доречніше стверджувати, що Іскандер-К та Калібр насправді походять від однієї розробки радянських часів, яку РФ вже в 2000-х роках використала для нарощення свого ракетного арсеналу», — кажуть у Defense Express.

«Ракети комплексу ‘Искандер’, безперечно, дуже небезпечне озброєння, яке може використовуватися як проти об’єктів цивільної, так і військової інфраструктури. Велика номенклатура бойових частин дає змогу виконувати різноманітні завдання уражаючи велику кількість різних цілей. Дальність польоту дає можливість застосовувати її по об’єктах в глибокому тилу, не боячись ураження пускових установок або елементів комплексу, а конструкційні та польотні особливості ракет роблять їх важкою ціллю для виявлення та знищення засобами протиповітряної оборони», — зазначили у Мілітарному.

Раніше Заборона розповідала про небезпечну зброю, яку застосовує ворог під Часовим Яром. Вона має лазерне наведення, а окремі модернізації можуть використовувати та супутникову навігацію.