Рідний у полоні: як дізнатися хоч якусь інформацію і що робити

• Якщо ви дізналися про те, що захисник чи захисниця потрапив/ла у полон, перш за все, варто з’ясувати подробиці. Зробити це треба, навіть якщо інформацію ви отримали не з офіційних джерел.
• Почніть вести щоденник — записуйте все, що дізнаєтеся: дані про зниклого, інформацію про слідчих, коли і з ким розмовляли тощо.
• Справи військовополонених веде Служба безпеки України.

Всю доступну інформацію про полоненого захисника збирає та систематизує Національне інформаційне бюро. Також варто підтримувати зв’язок зі слідчим у справі — він може оперативно надати останні подробиці. Можна шукати додаткові дані самостійно — для цього є спеціальні ресурси.

Заборона розповідає про алгоритм дій для людей, чиї рідні потрапили у заручники до РФ.

Звернення у НІБ: як подати

Дізнатися інформацію про військовополоненого чи цивільного заручника можна Національному інформаційному бюро. Відомство займається  збором та узагальненням даних про військовополонених, загиблих, зниклих безвісти, незаконно затриманих, повідомили у Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Подати звернення у НІБ родини можуть кількома способами:

• через чат-боти у Telegram і Viber;
• електронною поштою — info@nib.gov.ua;
• звичайним листом через Укрпошту або Нову пошту — надсилати за адресою: 01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 36-Б, літ. А2;
• в усній формі інформацію можна отримати через гарячу лінію — номер телефону 16-48 (або +38 (044) 287-81-65 для дзвінків з-за кордону).

Для отримання відповіді обов’язково треба вказати свої персональні дані та ПІБ людини, інформацію про яку ви шукаєте. Точного періоду, через який має відповісти, немає, але у Мінреінтеграції обіцяють, що НІБ опрацьовує запити найближчим часом.

Також через бюро можна подати заявку на розшук, звернутися за консультацією, алгоритмом дій, уточнити чи повідомити будь-яку наявну інформацію про людину чи людей.  

Військовий потрапив у полон: що робити рідним

Якщо ви дізналися про те, що захисник чи захисниця потрапив/ла у полон, перш за все, треба з’ясувати подробиці. Зробити це варто, навіть якщо інформацію ви отримали не з офіційних джерел, а, наприклад, від побратимів, ворожих осіб чи через соціальні мережі, кажуть у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.

Треба занотувати всю можливу інформацію: координати, де був помічений востаннє, коли виходив на зв’язок, куди був направлений. Також варто зробити скріншоти переписки чи ролику/знімку, де побачили людину, записати розмову тощо.

Наступні дії такі:

1. звернутися до Національного інформаційного бюро;
2. подати звернення до Об’єднаного центру з пошуку та звільнення полонених при СБУ — телефони +38 (067) 650 83 32; +38 (098) 087 36 01, електронна адреса united.centre.ssu@gmail.com;
3. подати заяву про зникнення людини до відділку Національної поліції — обов’язково запишіть реєстраційний номер заяви, а також заберіть витяг із ЄРДС, де буде зазначено ПІБ слідчого; 

4. за кожним фактом зникнення, викрадення або потрапляння у полон органом досудового розслідування відкривається кримінальне провадження;
5. далі справа передається до СБУ — родині необхідно звернутися до служби, щоб дізнатися ПІБ слідчого у справі для подальшої взаємодії з ним;
6. ведіть щоденник — записуйте туди всю важливу інформацію: про захисника, про події, які будуть відбуватися під час пошуків (ПІБ та телефони людей, з якими спілкувалися чи будете спілкуватися, час та дату телефонних розмов, подання звернень або заяв (дату та виконавців), короткий зміст відповідей на звернення.

Також можна скористатися джерелами для самостійних пошуків людини чи принаймні додаткової інформації про неї:

• чат-боти і Telegram-канали;
• інтернет-портали та сервіси.

Раніше Заборона розповідала про дані, які варто записати про військового на випадок поранення чи полону, а також про те, як саме їх використовувати у разі втрати зв’язку.