Рідний-військовий загинув чи зник на війні: чому пошуки та впізнання можуть тривати довго

• У реєстрі зниклих безвісти осіб в Україні станом на початок 2024 року знаходиться 17 000 осіб.
• Пошуком загиблих та полонених займаються кілька органів та значна кількість організацій, зокрема ГУР, МВС та МО.
• Генетичний матеріал для пошуку зниклого рідного можна здати навіть за кордоном.

Перш за все, необхідно отримати повідомлення від ТЦК про статус військовослужбовця: він у полоні, зникликий безвісти чи загиблий. Потім подається заява у поліцію, після цього можуть виникати затримки, які повʼязані з тим, що орган має сам підтвердити факт загибелі військового і, якщо це так, передати справу до СБУ. Трапляються випадки, коли слідчі не зв’язуються із сімʼєю загиблого, тому іноді доводиться шукати контакти самостійно.

Заборона розповідає про процес пошуку зниклих безвісти та загиблих військовослужбовців.

Пошук зниклих рідних в Україні: що робити 

Станом на початок 2024 року зниклими безвісти (військовими та цивільними) в Україні вважаються понад 17 000 людей — така кількість записів знаходиться в спеціальному реєстрі. Якщо ваш рідний довгий час не виходить на звʼязок, у першу чергу необхідно заспокоїтись, оскільки у нього може бути відсутнє мобільне покриття. Далі перевірка інформації, щодо воїна відбувається за простою схемою, повідомляють у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.

У структурі, яка підпорядковується Головному управлінню розвідки України, радять спочатку звʼязатись із побратимами захисника чи командиром. Інформацію про військовослужбовця можна також отримати в ТЦК та СП. Там встановлюють контакт з військовою частиною, яка перевіряє, чи знаходиться захисник на бойовому завданні, або вважається безвісти зниклим. Якщо він не повернувся із бойового завдання, по факту зникнення проводять службове розслідування. Його результати ТЦК та СП має надати родині захисника.

Військовий вважається зниклим безвісти, якщо:

• відсутні точні дані щодо долі військовослужбовця, який не повернувся після виконання бойового завдання;
• побратими повідомили про ймовірне потрапляння в полон, але немає достатньої кількості доказів;
• побратими свідчать про ймовірну загибель особи, але немає можливості перевірити місце зникнення чи забрати тіло загиблого через активні бойові дії.

Після того, як ТЦК повідомив про статус захисника, необхідно подати заяву до поліції про зникнення або пошук кровних родичів. На цьому етапі відкривається кримінальне провадження.

Наступні етапи виглядають наступним чином:

• здача біологічних зразків родичів захисника;
• ДНК-картка направляється до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Там встановлюються генетичні ознаки родичів та порівнюються з ознаками загиблих військовослужбовців.

Важливо! Взяти ДНК можуть одразу у відділеннях судово-медичної лабораторії за дорученням слідчого або суду. Зазвичай у живих відбирають зразки крові, слини та епітелій з ротової порожнини.

Здати генетичний матеріал родичі зниклих безвісти можуть і за кордоном. Інформацію про актуальні забори ДНК публікує Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти.

ДНК-експертиза тіл загиблих: чому впізнання тіла може затягнутись

Часто процес пошуку зниклого рідного може тривати роками. Затримки бувають, навіть, коли Україні вдається отримати тіло загиблого захисника. Так, багато часу може зайняти процедура встановлення факту загибелі захисника. Поліція самостійно встановлює факт смерті або знаходження в полоні. Після цього справа передається в СБУ, яка проводить досудове розслідування, де її курує інший слідчий. Він може взагалі не звʼязатись із сімʼєю загиблого, каже дружина загиблого азовця Ірина Карась.

Щоб визначити, хто саме веде справу, можна звернутись до спеціального Об’єднаного центру з пошуку та звільнення полонених при СБУ:

• за телефонами (067) 650-83-32, (098) 087-36-01;
• надіслати листа на електронну адресу: united.centre.ssu@gmail.com.

Уся інформація про зниклих безвісти міститься в спеціальному електронному реєстрі зниклих осіб. Ним користується одразу кілька органів, які ведуть пошуки: МВС (розшук зниклих та Реєстр зниклих безвісти за особливих обставин), ГУР (повернення полонених та тіл загиблих) та МО (діяльність пошукових груп).

Щоб експертиза могла встановити належність тіла, воно має перебувати на території України. В іншому випадку доводиться чекати повернення загиблого захисника під час спеціальних обмінів між сторонами.

Якщо невідомо чи захисник загинув, необхідно звертатись до усіх можливих органів, які займаються пошуком зниклих безвісти. Так, після здачі генетичних матеріалів у поліції та відкриття кримінальної справи, можна одразу звернутись на гарячу лінію (0 800 103 333) уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Також МВС запустив відповідний телеграм-канал.

Також варто звернутись до низки органів які займаються пошуком зниклих безвісти:

• Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими;
• Національне інформаційне бюро (НІБ). Служба теж збирає, обробляє та фіксує інформацію про осіб, які зникли безвісти, були незаконно переміщені, перебувають в полоні або загиблі;
• Міжнародний Комітет Червоного Хреста. Організація веде власний реєстр військовополонених та іноді навіть може зустрічатись з ними на території Росії.

Виконання певних дій також може допомогти розшуку та підвищити шанси на успіх:

• тримайте контакт з побратимами, які служать у тому ж підрозділі, або брали участь у тих бойових діях, під час яких зник захисник;
• дослідіть фото, відео та дописи на російських пропагандистських ресурсах, де викладають інформацію про українців, які потрапили в полон або загинули;
• зустріньтеся з колишніми військовополоненими, що повернулися з полону. Можливо вони знають про вашого родича;
• пильнуйте в месенджерах, чи не з’явився номер в мережі, будьте на звʼязку.

Раніше Заборона розповідала чого варто уникати при розмові з рідними військових та захисниками. Так, психологи виділили і обґрунтували низку недоречних питань.