Роман Ратушний. В Києві провели в останню путь героя

• 16 червня в столиці України попрощалися з відомим активістом і воїном.
• Ратушного знали тисячі людей як принципового захисника Протасового Яру та європейських цінностей України.
• Роман загинув 9 червня, забрати його побратими змогли через кілька днів.

16 червня 2022 року у Києві люди зібралися, щоб провести в останню путь військового та громадського діяча Романа Ратушного. Тіло Романа провезли у колоні з кількох машин вулицею Протасів Яр, проти незаконної забудови якого він боровся кілька років. 24 лютого хлопець пішов боронити Україну. Брав участь у звільненні Київщини, а потім воював на Сумщині на Харківщині. Життя героя рашисти відібрали під Ізюмом.

Журналістка Заборони Поліна Вернигор була на прощанні з Ратушним, ось її фоторепортаж.

Хто такий Роман Ратушний

Роман Ратушний зайняв активну громадську позицію ще під час Революції Гідності. У ніч на 30 листопада 2013 року він разом з іншими студентами постраждав від нападу «Беркуту». Тоді хлопцеві було всього 15 років. Сам Роман потім нерідко згадував у інтерв’ю для ЗМІ, що то був його перший досвід участі у масових протестах за благородну мету.

У 2018 році він очолив громадську ініціативу «Захистимо Протасів Яр», яка згодом перетворилася в однойменну громадську організацію. Головною її метою було зупинити незаконну забудову історичної зеленої зони столиці, яку мало здійснити ТОВ «Дайтона Груп». Діяльність ТОВ пов’язують з бізнесменом Геннадієм Корбаном.

Хлопець розповідав, що йому погрожували й радили «виїхати скоріше за кордон» через те, що його збираються «викрасти і вбити» люди Корбана, але погрози не зупинили Романа у його меті.

«Для себе я це пояснюю ефектом Майдану. Я нікуди не йшов навіть під час гарячої стадії, не дивлячись на те, що мусора стріляли по людях, зокрема і по мені, бо я розумів — якщо звідти піду, то втрачу все, що в мене є. Тут така ж історія — якщо люди не будуть боротися, вони втратять свій дім, свій мікрорайон і всі це чудово розуміють. Це не потрібно зайвий раз пояснювати. Єдине, що треба — показати приклад і задати напрямок», — сказав Ратушний в одному з інтерв’ю.

Зрештою у 2021 році суд визнав недійсним договір суборенди «Дайтона Груп» на землю у Протасовому Яру.

У березні того ж року Роман брав участь у акціях на підтримку Сергія Стерненка та Андрія Антоненка під Офісом президента, під час однієї з яких деякі активісти розмалювали стіни будівлі та побили двері та вікна. Роману вручили підозру у хуліганстві та відправили під домашній арешт з електронним браслетом. 

Рішення суду активіст пов’язував зі своєю громадською діяльністю в розрізі боротьби проти забудови Протасового Яру. Зрештою, запобіжний захід скасували, але справу так і не закрили.

Лідер кампанії за Протасів Яр став героєм на війні

Після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну Роман записався до лав територіальної оборони. Брав участь у звільненні Київщини разом з братом, а потім воював як розвідник у складі 93 механізованої бригади «Холодний Яр»: спочатку на Сумщині, згодом — на Харківщині.

«Чим більше росіян ми вб’ємо зараз, тим менше росіян доведеться вбивати нашим дітям», — написав Роман перед тим, як вирушити на схід України.

9 червня Роман Ратушний загинув під Ізюмом, виконуючи розвіддозір у складі бойової групи. Забрати його тіло побратими змогли через кілька днів.

«Коли Рома не повернувся з бойового виходу, я не вірив у його загибель. Доповідь про обставини суперечлива, шпилька на карті — у ворожому тилу,  на місці бою — засідка. Пробитись до нього не могли, тим часом документи сина майоріли у ворожих пабліках. Хочу подякувати всім, хто щось чув, але все розумів і тримав режим тиші, а також рішуче зупиняв тих, хто не розумів. Всі ви насправді зробили диво. Цим дивом наші забрали Рому», — написав батько героя.

Прощалися із вбитим росіянами громадським активістом у Києві 16 червня 2022 року. Прийшли кілька десятків людей — здебільшого молодь. Вони принесли з собою українські прапори та квіти.

Машина із тілом загиблого героя промайнула так швидко, що квіти встигли кинути лише навздогін на проїжджу частину. Проте присутні запалили свічки та стали на коліна.

Тіло Романа провезли у колоні з кількох машин вулицею Протасів Яр, проти незаконної забудови якого активіст боровся. В громадській організації «Захистимо Протасів Яр» пообіцяли, що обов’язково розбудують у тому районі парк, що носитиме ім’я Романа Ратушного і висадять там дуб на його честь.

5 липня йому мало б виповнитися 25 років.

«Роман — один із тих, про кого я безкінечно думала ці місяці: тільки не він, тільки не він, це було би занадто… Такий шок і таке страшне горе від звістки про його загибель на фронті… Це горе від втрат наших найкращих людей якесь бездонне, від нього нікуди не сховаєшся, хочеться вити і гризти зубами землю. Я пам’ятаю їх у Криму 16 років тому — засмаглі мама і двоє хлопчаків на каменях Сімеїзу. Де цей Крим, де ці молоді безтурботні ми? Війна і не думає завершуватися, наші діти ростуть, воюють, деякі гинуть як герої. Ні, це неможливо прийняти… Не пробачу ніколи», — написала про Ратушного режисерка Ірина Цілик.

«Війна забрала Роман Ратушний. Я в це не хочу вірити. Він завжди був дуже молодим і світлим. Для мене він живий. Дякую тобі, за мою можливість жити», — написав у пам’ять про героя адвокат і військовий Масі Наєм.

«Це невимовний біль. Один з найкращих хлопців Києва Роман Ратушний загинув на фронті. Він, без жодного перебільшення — золотий запас і гордість нації. Вперше побачив його зовсім дитиною… Востаннє Роман написав мені 6 березня – “базу медведчуківських хлопнули”. Не маємо права забути. І помстимося», — розповів журналіст Вахтанг Кіпіані.

Раніше Заборона розповідала історію загиблого українського піхотинця та спортсмена Дмитра Сидорука, який ще у 2014 році пішов захищати Україну. У боях за Луганський аеропорт він травмував обидві ноги та руку, але після 24 лютого 2022 року повернувся до Збройних сил України, аби захищати Батьківщину від окупантів.