Росія — ворог, зброя, вступ до НАТО. Що важливого для України було на саміті у Мадриді

• Північноатлантичний альянс визнав Російську Федерацію загрозою для безпеки країн-членів.
• Україна не відмовляється від курсу на вступ до НАТО і вже відповідає більшості вимог.
• Альянс оновив комплексний пакет допомоги для України, який містить нелетальне озброєння, медикаменти та пальне. 

З 28 по 30 червня у Мадриді проходить великий саміт за участю членів та партнерів НАТО. На обговореннях значна увага приділяється Україні та її боротьбі з російською агресією. Зокрема Альянс уже ухвалив низку важливих для нашої держави рішень: визнав Росію своїм ворогом та погодив новий пакет підтримки для Збройних сил України. 

Заборона розповідає про участь України у формуванні концепції НАТО та збройні поставки від країн-членів оборонного блоку зі слів учасника вкрай важливої міжнародно-політичної події.

Стратегічна концепція НАТО 2022: участь України

Північноатлантичний альянс у своїй новій стратегічній концепції визначив Росію як головну загрозу для всього блоку на найближчі 10 років. За словами заступника керівника Офісу президента України Ігоря Жовкви, наша держава зробила вагомий внесок у її формуванні, тож для нас вона є позитивною.

«Ми передавали свої пропозиції, у тому числі через країни-члени Альянсу. З того тексту, який був сьогодні оприлюднений, я можу сказати, що ця концепція відповідає тому стану речей, який є на сьогодні, тобто Росія є агросором і ворогом держав-членів НАТО. Концепція могла виглядати зовсім не так, вона могла бути слабшою і взагалі не відображати ту реальність, яка на сьогодні існує», — пояснив очільник української делегації на саміті НАТО у Мадриді.

У документі також зазначені інші положення, які є важливими для України. Зокрема йдеться про продовження політики відкритих дверей. За словами Ігоря Жовкви, Україна не відмовляється від курсу на вступ до НАТО і в цілому вже відповідає більшості вимог, які ставляться перед кандидатами.

«Станом на сьогодні, зважаючи на війну, дуже важко сказати, що Україна не відповідає більшості стандартів НАТО. Чи це стосується взаємосумісності наших Збройних сил із силами держав-членів Альянсу, чи стратегії та тактики ведення військових дій. Україна веде реальну війну проти хоч і не найсильнішої, але точно не найслабшої армії світу. Чим більше західної зброї Україна буде отримувати, чим швидше ця інтеграція буде відбуватися. Вона уже певною мірою відбувається на практиці», — зазначив заступник голови Офісу президента.

Членство у НАТО було і залишається найкращою гарантією безпеки як для українського народу, так і для Швеції та Фінляндії, які отримали запрошення на вступ до Альянсу. До процесу набуття членства обидві країни перейшли без отримання ПДЧ, на що розраховує і Україна стосовно майбутнього приєднання до оборонного блоку.

Зброя для ЗСУ від держав-членів НАТО: саміт 29 червня

Деякі країни-члени оборонного блоку заявили про готовність надати додаткові партії озброєння на додачу до тих, що вже були передані або обіцяна Україні.

«‎Ми маємо чітко розуміти, що НАТО як організація не займається постачанням летального озброєння. Це все на відповідальності самих країн-членів. Практично з кожною державою, яка є учасницею Альянсу, ми ведемо переговори щодо поставок. Ми не можемо бути незадоволені тією зброєю, яку Україна отримує від країн партнерів, але повністю ми задоволені, коли ця зброя швидко після оголошення поставок надходить на територію України на гарячі точки, де вона потрібна: Донбас, Харків та для деокупації частини півдня нашої держави», — зазначив Ігор Жовква.

Він підкреслив, що саміт Північноатлантичного Альянсу — це не майданчик, на якому обговорюють зброю для України, тому тут не було очікувань щодо цього.

З усім тим, 29 червня під час саміту НАТО було оголошено про виділення комплексного пакета допомоги для України. Він складатиметься з двох частин. До першої короткострокової нелетальної допомоги увійшли:

• захищений звʼязок;
• паливо;
• медичне обладнання;
• бронежилети;
• обладнання, щоб протидіяти мінам, хімічним і біологічним загрозам;
• сотні портативних систем захисту від дронів.

Друга частина передбачає довготривалу співпрацю щодо переходу України з радянського на натівське озброєння.

«Щодо комплексного пакета допомоги від НАТО — це ж не нова історія. Це пакет вперше був сформульований і виділений ще у 2014 році. І протягом усіх цих років НАТО постачало нам нелетальну техніку. На саміті було ухвалене рішення розширити цей пакет відповідно до потреб України», — пояснив Жовква.

Він зазначив, що друга частина пакета щодо розвитку нашого оборонно-промислового комплексу має велике значення.

«Що стосується співробітництва по ВТС, то підстави для цього безумовно є, у тому числі у пакеті взаємодопомоги. Коли ми спілкуємося з деякими країнами, то вони кажуть: “ми віддали вже майже все, що у нас є, а якщо віддамо більше, то це вже буде підрив нашої безпеки”. Ми знаємо, що деякі країни вже віддали до третини своїх воєнних бюджетів. Тому одним з виходів з цієї ситуації —  спільне виробництво зброї, адже Україна була і є одним з топвиробників озброєння», — додав він.

Раніше Заборона розповідала про ключові події на вкрай важливому саміті Північноатлантичного Альянсу 29 червня 2022 року.