Росія ввела у склад ЧФ новий корабель з Калібрами: він один із найзахищеніших

• Проєкт Каракурт передбачає створення принаймні 16 кораблів класу «річка-море». Поки готові чотири.
• Це корвети, але вони розглядалися як менш дорога альтернатива фрегатам типу «Адмірал Григорович», які робили на українських двигунах (до 2014 року).
• Три судна перебувають у складі Балтійського флоту РФ, а четвертий під назвою «Циклон» в липні -2023 поставили на ЧФ.

«Циклон», як і його попередники цього ж класу, має невеликі розміри, але водночас вкрай потужне озброєння. На кораблі стоять ППО та вісім універсальних пускових для крилатих ракет Калібр та надзвукових Оніксів. Також передбачена можливість запускати гіперзвукові снаряди Циркон. Заборона розповідає про небезпечний корабель, який поставили в акваторії Чорного моря.

Корвети класу Каракурт

Проєкт 22800 представили у 2015 році. Він передбачає створення принаймні 16 кораблів класу «річка-море» (можуть виконувати бойові завдання у відкритому морі та у внутрішніх водних артеріях), пише Military Today.

За класичною класифікацією — по суті легкі фрегати, які мають невеликий розмір (саме для того, аби запливати у річні й прибережні морські зони). При цьому вони можуть працювати як самостійно, так у групі з іншими суднами.

Каракурти розглядалися як менш дорога альтернатива фрегатам типу «Адмірал Григорович», виробництво яких суттєво ускладнилося у 2014 році (Україна логічно відмовилася постачати двигуни). Крім цього, вони мали доповнити на озброєнні ВМФ Росії інші корвети. 

«Загалом проєкт 22800 створювався з огляду на малі ракеті кораблі ‘Буян-М’, які формально належали до класу ‘річка-море’ через малу осадку —  у РФ їх розглядали як засіб обходу заборони розміщення крилатих ракет на ґрунтових комплексах. Реальна експлуатація ‘Буян-М’ показала його малі мореходні можливості, тому у розробку запустили Каракурт», — пояснили у Defense Express.

Кораблі цього класу мають повну тоннажність у 870 т та довжину 67 метрів. Екіпаж складається з 39 осіб. Максимальна швидкість —  30 вузлів (55.5 км/год.), а максимальний запас ходу — 4 023 км (на економічному 12-вузловому ходу). Такі можливості забезпечують три дизельні двигуни М507Д-1 на 8000 кінських сил кожен.

Попри невеликі розміри, це потужні ракетні кораблі — кожен оснащено вісьмома пусковими, які підходять як для крилатих Калібрів, так і надзвукових Оніксів. Також нібито передбачена можливість запускати гіперзвукові Циркони, які поки перебувають на стадії випробувань.

Додатково у якості озброєння встановлено артилерійську установку АК-176МА 76.2 мм калібру.

Корабель «Циклон»: чим особливий

Загалом на воду спущені чотири виготовлені в окупованій Керчі кораблі класу Каракурт. Три з них з 2021 року стоять на озброєнні Балтійського флоту РФ: «Одинцово», «Мытищи» та «Советск». Четвертий («Циклон») у липні-2023 став до Чорноморського флоту. Він має суттєву відмінність від своїх попередників, а саме — покращений протиракетний захист. 

Судна з Балтійського флоту оснащені вісьмома переносними ракетами протиповітряної оборони Ігла-С і Верба. Натомість на «Циклоні» поставили гарматно-ракетні комплекси Панцир-МЕ (морська версія Панциря, який вважається одним із найкращих ППО-комплексів у арсеналі РФ). 

Задекларовано, що дальність знищення повітряних цілей складає до 20 км при висоті до 15 кілометрів. Система може одночасно вразити ракетами чотири цілі, а її зенітні гармати (5000 пострілів/хв.) автоматично вражають цілі, які ракети не помітили. Система повністю автоматизована.

Радіолокаційний комплекс «Минерал-М» складається з пасивної та активної станцій частин. Вони призначені для огляду надводного простору, наприклад, есмінці помічає ще за 250 кілометрів. Повітряний простір моніторять чотири фіксовані РЛС 1РС-3 — вони входять у ППО-комплекс. Заявлено, що цілі виявляють на відстані до 70 кілометрів.

Знищити такий корвет цілком можливо, однак складніше, ніж інші, адже Панцир-МЕ фактично закрив головну прогалину протиповітряної оборони російського флоту.

Раніше Заборона розповідала про кораблі класу «Адмирал Григорович», а також про спробу РФ приховати їх від морських БпЛА. Подібні методи маскування у 1940-х роках застосовував Третій рейх.