Читаєте зараз
Криза, безробіття та «План Маршалла». Розбираємося, що буде з економікою України після війни

Криза, безробіття та «План Маршалла». Розбираємося, що буде з економікою України після війни

Oleksandr Humeniuk
Війна та економіка України: криза, безробіття та «План Маршалла»

Російська війна проти України несе з собою не лише смерті й руйнування, а й важкі економічні втрати. Заборона вже писала про те, як вторгнення окупанта впливає на агропромисловий сектор України та які наслідки це має для країн-імпортерів. Та, окрім цього, росіяни активно руйнують житлові квартали, цивільні підприємства і критичну інфраструктуру. Всі ці чинники вказують на перспективу серйозної економічної кризи. Керівник відділу розслідувань Заборони Олександр Гуменюк розібрався, якими можуть бути економічні наслідки війни та до чого варто готуватись українцям у післявоєнний час.


Що чекає на економіку України після війни?

Однозначно відповісти на це запитання зараз не зможе ніхто. Причина у тому, що вирішальний чинник у відповіді на нього — це тривалість війни. Залежно від того, закінчаться активні бойові дії сьогодні чи через рік, ми матимемо дві абсолютно різні ситуації. Однак вже можна говорити про те, що нас точно очікує навіть виходячи з сьогоднішніх наслідків. Зокрема, рік економічної кризи — так вважає економіст Сергій Фурса.

«Ми заходили у цю війну з найвищим рівнем ВВП за всю історію, з найвищим рівнем доходів за всю історію, і, звісно, це все вже у минулому. Навіть за позитивного сценарію нам знадобиться кілька років, щоб відновити той рівень, який був. А далі все вже залежить від того, як швидко закінчиться війна, — пояснює він в розмові з Забороною. — Стан війни — це дуже дорого. Це постійно породжує дуже високий дефіцит бюджету. І тут є ризики, що доведеться частково фінансувати його емісійно [коли НБУ надає уряду України прямі кредити або викупає державні боргові зобов’язання], і в такому випадку у нас можуть бути далекосяжні економічні наслідки».

Ще один важливий для економіки чинник, який залежатиме від тривалості війни, — це людський капітал. Сьогодні за кордон виїжджають сотні тисяч спеціалістів з різних напрямів, і всі вони є важливою складовою для розвитку та підтримання економіки. Втрата цих спеціалістів призведе до неможливості їх замінити — це триватиме якийсь час. Таким чином може відбуватись так званий відтік мізків — процес, за якого з країни виїжджають фахівці, вчені та кваліфіковані робітники. При оцінці цього процесу можна припустити, що країнам, з яких їдуть фахівці, наноситься дуже значний економічний, культурний, а іноді й політичний збиток.

За повідомленнями ООН, станом на зараз число біженців в Україні сягнуло близько 10 мільйонів людей. 6,5 з них є внутрішньо переміщеними особами, а 3,5 мільйони виїхали за кордон. Повернення цих людей до своїх міст також дуже важливе і навіть критичне для розвитку та відновлення економіки.

«Якщо ми побачимо, що війна не продовжується пів року чи рік і більше, то більшість біженців — і внутрішніх, і тих, що виїхали з України, — повернуться, і це дуже важливо», — додає Фурса.

Не дивлячись на те, закінчиться війна завтра чи через рік, вже зараз є очевидним те, що у післявоєнний час на нас чекає економічна криза, адже навіть сьогодні Росія завдала величезних збитків українській інфраструктурі.

Яким може бути вихід з кризи?

Вже сьогодні багато експертів та представників різних держав говорять про необхідність запровадження для України чогось на кшталт «Плану Маршалла» [програма економічної допомоги європейським державам після Другої світової війни], аби відновити українську економіку та інфраструктуру: «Так чи інакше, коли війна закінчиться, на нас чекає досить активне вливання грошей в економіку України з боку наших західних партнерів, і це має прискорити відновлення», — зауважує Фурса.

Зокрема, про таку можливість та потребу говорив прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон: «Як тільки буде захищена та відновлена ​​вільна, суверенна та незалежна Україна, ми складемо «План Маршалла» для відновлення України». Також про необхідність створення міжнародного «Плану Маршалла» заявляв прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький та міністр фінансів Німеччини Лінднер.

Такий план дійсно може значно допомогти та прискорити вихід української економіки на довоєнні показники. Однак і тут важливим чинником буде тривалість війни: «Якби війна закінчилася саме сьогодні, у нас була б досить відносна економічна криза, тому що відновлення економіки було б дуже швидким», — говорить економіст.

За даними міністерки економіки України Юлії Свириденко, одноразові втрати України, яких зазнала держава при російському вторгненні, сягають понад 500 мільярдів доларів США. Наразі структура руйнувань така:

  • 119 мільярдів доларів — втрати інфраструктури (зруйновані та пошкоджені майже 8 тисяч кілометрів доріг, десятки залізничних станцій, аеропорти);
  • 112 мільярдів доларів — втрати ВВП у 2022 році;
  • 90,5 мільярда доларів — втрати цивільного населення (10 мільйонів квадратних метрів житла, 200 тисяч автомобілів, продовольче забезпечення 5 мільйонів осіб);
  • 80 мільярдів доларів — втрати підприємств та організацій;
  • 54 мільярди доларів — втрати прямих інвестицій в українську економіку;
  • 48 мільярдів доларів — втрати державного бюджету.

Натомість Сергій Фурса в розмові з Забороною називає свої цифри: «Втрати по інфраструктурі поки що складають десь 50-60 мільярдів [доларів США]. До 100 мільярдів доларів ми досить легко отримаємо за «Планом Маршалла» для фінансування відновлення».

Але «План Маршалла» — не панацея. Навіть допомога західних партнерів не зможе врятувати Україну від одного з головних наслідків економічної кризи — зростання безробіття.

З початку війни російські окупаційні війська безжалісно знищують українські заводи та підприємства. Вже зараз є очевидним те, що в Україні серйозно постраждали багато об’єктів військової інфраструктури. Так, вже достеменно відомо, що з початку війни росіяни обстріляли більшість українських військових аеродромів, починаючи від Луцька та закінчуючи Дніпром. Не менших втрат зазнали й цивільні підприємства — як державні, так і приватні. А отже, щонайменше десятки тисяч людей втратили свої робочі місця. 

«Багато бізнесу постраждало. Високий рівень безробіття означає падіння доходів населення. Бізнес, орієнтований на внутрішній ринок, так чи інакше буде змушений зменшувати зарплати і так далі, — пояснює Фурса та попереджає, що очікувати швидкого відновлення роботи підприємств не варто. — Давайте будемо чесними. Відновлення насамперед стосуватиметься не підприємств, а інфраструктури, яка нищиться. По конкретних підприємствах це вже окрема історія, і це точно не перший раунд».

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій