Читаєте зараз
Чужий борг. Що робити, коли погрожують колектори

Чужий борг. Що робити, коли погрожують колектори

Aliona Vyshnytska
Чужий борг. Що робити, коли погрожують колектори

Якщо ви колись брали кредит і не погасили його, то найімовірніше до вас чи ваших друзів прийдуть із погрозами колектори. Проте це може статися навіть із людьми, які ніколи нічого не позичали — ваші персональні дані можуть опинитися в шахраїв. Журналістка Заборони Альона Вишницька розповідає, куди звертатися по допомогу в таких випадках, і чому особисті дані в банку — не такі вже й особисті.


Телефон у кредит

У 2008 році Тетяна Киценко вирішила взяти телефон на виплат. Її дані пробили в системі та відмовили через кредит на техніку, за яким не погашена заборгованість. Тетяна чула про нього вперше — раніше вона купувала в кредит лише ноутбук, але за нього все було виплачено. Та й борг, про який їй повідомили в магазині, був в іншому банку та на інший товар.

«Я побігла в банк, у якому на мене був оформлений фальшивий кредит, у службу безпеки банку, написала заяву в поліцію. Але це не спрацювало — мені почали дзвонити й писати з банку, вимагати повернути гроші, про які я нічого до цього не чула. Я не знала, що робити», — каже Тетяна. 

Новин із поліції не було — після того, як жінка лишила там заяву, з нею не контактували. Тимчасово допоміг дзвінок подруги-журналістки. Вона поцікавилася в банку, чи на кожну людину можна оформити фальшивий кредит без оригіналів документів — і дзвінки припинилися. Проте за кілька років почалися знову — причому вже не від банку, а від колекторів, і не Тетяні, а її друзям.

«Дзвонили й моєму татові, який живе за адресою моєї прописки. Пропонували загасити борг удвічі меншою сумою. Тато посміявся», — каже Тетяна. Повертати чужий борг, додає, не планувала — навіть щоби їй дали спокій. 

З колекторської фірми дзвонили регулярно — щонайменше кілька разів на тиждень. Тетяна змінювала телефони та блокувала номери — це на якийсь час спрацьовувало. Але тяганина з колекторами за «борг» у декілька тисяч і досі не закінчилися. Усі ці роки Тетяна не відповідає на дзвінки з невідомих номерів. Спершу пробиває їх в інтернеті, чи не проходять вони як «шахрайські». Такі дзвінки їй надходять роками щотижня, а буває, що й щодня.

«Вони дуже тиснуть на почуття провини. Навіть якщо ти абсолютно не винний, однаково відчуваєш себе злочинцем на рівному місці. Але за чужий борг я не відповідатиму», — додає Тетяна. В одному з останніх повідомлень від колекторів було написано: «Уникати вимогу кредитора БЕЗГЛУЗДО. Відповідальність неминуча… Отямтесь!».

Чужий борг. Що робити, коли погрожують колектори
Колаж: Сніжана Хромець / Заборона

Методи колекторів

Є кілька методів співпраці банків та колекторів. Найпростіший — це коли банки укладають з колекторськими компаніями договір, щоб ті стягували заборгованість з боржників замість банку. Способів декілька: писати повідомлення, листи, дзвонити, приходити безпосередньо додому або стягувати борг у судовому порядку, розповідає Олександр. Він працював юридичним консультантом у колекторській компанії та просить не називати його прізвище.

«Як правило, колекторам надають список боржників у вигляді реєстру. Там вказують персональні дані або лише номери телефонів та суму боргу, — каже Олександр. – Колектори займаються тим, що намагаються отримати ці гроші в боржників». Це може тривати роками — доки заборгованість не погасять, або ж реєстр боржників не відкличуть.

Проте не завжди борг дійсно належить людині, пояснює юрконсультант. За його словами, цілком реальний варіант, що кредит на чужі дані оформлюють шахраї. Траплялися випадки, коли для оформлення кредиту використовували ксерокопії паспорту із підписом власника «Копія вірна» — такі копії люди залишають, наприклад, у магазинах техніки. Також часто до шахрайських схем залучені банківські працівники.

Довести, що борг не ваш, досить важко. Спочатку, пояснює Олександр, можна безпосередньо звернутися в колекторську компанію: «Але це переважно неефективно, тому що вона посилатиметься на договір. Ефективніше звернутися до банку — щоби він надав підтверджувальні документи, де вказано, на підставі чого виникла заборгованість. Якщо після цього ви бачите, що це точно шахрайство — з цими документами треба йти в поліцію”. 

Якщо поліція не допомогла, то наступний крок — йти в суд, де колекторам потрібно буде довести, що вони мають право вимагати гроші. Якщо буде доведено, що ваші права порушили — банк відкличе боржника від колектора та він перестане доймати вас і ваших родичів.

Найпростіший і найшвидший спосіб — закидати номери в чорний список, додає Олександр. Це спрацює, якщо колекторські компанії не почнуть моніторити ваші соцмережі. Там вони можуть знайти номери родичів чи друзів, яких немає в договорах, і дзвонити вже їм.

Не банківська справа

Банк не нестиме відповідальності за зберігання особистих даних, якщо продасть їх разом із боргом. Так, ваш борг, навіть якщо він фальшивий, може купити фінансова факторингова компанія, яка має свідоцтво фінансової установи. Вона купує право вимоги про сплату заборгованості в якогось банку. Це працює, наприклад, так: банк продає портфель боржників із боргом на суму в мільйон, за 100 тисяч. І тоді банк перестає бути власником боргу — відтак, і звертатися туди сенсу не буде.

«Банки продають безнадійну заборгованість. Наприклад, якщо банк уже вимагав її погасити, але нічого не вийшло, або пройшло багато часу. Банку краще отримати сто тисяч зараз, ніж витрачати на це ще свій фінансовий і людський ресурс, оплачувати кол-центри й послуги колекторів», — каже Олександр. А колекторам, відповідно, вигідніше вибити з «боржників» хоча б частину суми. Відтак вони можуть пропонувати «акції», як це сталося у випадку з Тетяною — заплатити менше, а частину списати.

Перевірити, чи колекторська фірма, яка регулярно вам пише та дзвонить, реальна, майже неможливо. У реєстрі підприємців можна дізнатися, де вона зареєстрована -— але юридичну особу може зареєструвати фактично будь-хто, пояснює юрист. Окремого реєстру колекторських компаній немає — тому неможливо з’ясувати, чи це шахраї, чи справжня колекторська компанія, яка працює на законних підставах.

Чужий борг. Що робити, коли погрожують колектори
Колаж: Сніжана Хромець / Заборона

Незаконно, але безнадійно

Лише за один місяць 2020 року Нацбанк отримав понад півтисячі скарг на дії колекторів. Основна проблема — колектори дзвонять із погрозами або контактують із родичами та друзями, які не мають стосунку до кредиту.

Якщо йдеться про кредит, який ви не брали, можна посилатися на Закон «Про захист персональних даних», пояснюють в Нацбанку, оскільки номер телефону та домашня адреса — це конфіденційні дані, які ані банк, ані колектор не мають права використовувати без згоди власника.

Погрози та навіть лайка в повідомленнях від колекторів порушують низку статей як Конституції, так і Цивільного та Кримінального кодексів. Нацбанк радить звертатися з письмовою скаргою до керівника колекторської компанії, до контакт-центру НБУ, до Уповноваженого Верховної ради України з прав людини й до суду — саме ці органи контролюють дотримання закону про захист персональних даних.

Законодавства, яке регулює роботу колекторів і накладає на них безпосередню відповідальність, поки немає. Його лише розробляють: серед пропонованих норм — «зобов’язання дотримуватися вимог етичної поведінки» та створення реєстру колекторів.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій