Більшість міжнародних експертів прогнозують, що 2024 рік буде складним — і у військовому, і в геополітичному розрізі. А відтак сценарії розвитку ситуації в Україні, в Європі й у світі загалом не надто обнадійливі. Враховуючи президентські вибори у США, вибори до Європарламенту, зміну керівництва Єврокомісії та переобрання Путіна в Росії, найоптимістичніший розвиток подій виглядає приблизно так: Україна, а з нею і Європа, принаймні не програє. При цьому є багато невідомих, і не можна виключати появу того самого «чорного лебедя»-2024, здатеного кардинально змінити геополітичний розклад сил на великій світовій шахівниці.
Спеціально для Заборони журналістка Аліна Трубенкова спитала експертів про перспективи продовження допомоги Україні та перемовин з державою-терористкою, а також про можливий розвиток подій на фронті.
Захід зміцнює Путіна
Закінчення війни в Україні залишається віддаленою перспективою, вважає експертка кафедри військових досліджень Королівського коледжу Лондона Барбара Занчетта (Barbara Zanchetta). На її думку, в порівнянні з 2023 роком Путін став сильнішим у політичному плані більше, ніж у військовому: ситуація на фронті невизначена, наступ України сповільнився, але і прориву на користь РФ не відбулося.
Як ніколи раніше результат залежить від політичних рішень, ухвалених далеко від центру військового конфлікту — у Вашингтоні та Брюсселі, переконана експертка. Водночас єдність Заходу, яка спостерігалась у 2022–2023 роках, почала давати збій: Захід стає нерішучим, і це зміцнює Путіна. «Пакет оборонної допомоги США Україні залишається заручником того, що президент Байден справедливо назвав дрібною політикою у Вашингтоні. А майбутнє подальшої фінансової допомоги з боку Європейського Союзу, схоже, залежить від особливого ставлення Угорщини. Чи вистачить у Заходу сил і витримки продовжувати протистояти Путіну і тому, що він уособлює?» — задається питанням Барбара Занчетта.
Слабка позиція Байдена
Як зазначив у коментарі Забороні колишній посол Польщі в Україні Ян Пєкло, наразі найвиразніше вимальовується такий сценарій у міжнародній політиці (з боку як США, так і ЄС), що демонструє прагнення розпочати певні переговори з Росією і підштовхнути Україну до якихось компромісів щодо своєї території — особливо Криму, але, можливо, не тільки. Це випливає зі слабкої позиції президента США Джо Байдена, загострення конфлікту на Близькому Сході й залучення до нього Ірану та Ємену, загрози з боку Китаю, зокрема можливості його нападу на Тайвань, і відкриття ще одного фронту.
Пєкло звернув увагу на відсутність рішень щодо надання Україні багатомільярдних пакетів підтримки від США та ЄС. Йдеться про блокування деякими республіканцями пакета допомоги для України. Те саме стосується і Європейського Союзу, де пакет допомоги також заблокований Угорщиною. Виникла альтернативна ідея: якщо немає грошей від ЄС та США, потрібно використати заморожені на території країн ЄС, США, Великої Британії російські кошти. Колишній польський дипломат не виключає, що цим може зайнятись «Велика сімка», якій, імовірно, вдасться розв’язати формальні питання щодо цього варіанту.
Ян Пєкло бачить можливість розвитку найгіршого сценарію до президентських так званих виборів у Росії: РФ може піти в наступ безпосередньо перед виборами. «Вони вже намагаються атакувати. Водночас Україна, позбавлена допомоги й озброєння від Заходу, не зможе захистити себе. Україна має підготуватися, щоб утримувати ті території, які зараз контролює», — каже дипломат.
Ілюстрація: Катерина Круглик / Заборона
Розпад Росії
Найбільш позитивний сценарій для України, вказує він, полягає в тому, що на її підтримку будуть використані російські активи, Євросоюз обійде позицію Орбана, а республіканці та Байден порозуміються й проголосують пакет допомоги в Конгресі.
«Однак шанси на це доволі невеликі: фактично у США вже триває виборча кампанія, а рейтинги Байдена зараз дуже низькі, і він, ймовірно, не має шансів компенсувати ці втрати. Також багато залежить від того, чи буде Дональд Трамп номінований як кандидат у президенти від республіканців, або ж висунуті проти нього обвинувачення стануть на заваді його амбіціям», — звертає увагу Ян Пєкло.
Найоптимістичніша і найменш імовірна версія розвитку подій — надія на державний переворот чи дестабілізацію в самій Росії. «Чи навіть розпад Російської Федерації, коли ми дізнаємося, що Путін мертвий або хтось інший просто перебрав владу. Це відкриє оперативні можливості для української армії та дозволить їй звільнити території», — зазначає експерт. На думку Пєкла, усі три сценарії можливі, але перший, тобто найгірший, на сьогодні виглядає, на жаль, як найреалістичніший.
Менше з тим, початок переговорів про членство України в ЄС відкриває шанси також потрапити під парасольку НАТО. Адже щоб стати членом ЄС, Київ має отримати гарантії безпеки — без них членство неможливе.
«Цього року у Вашингтоні відбудеться саміт НАТО. І там, сподіваюся, будуть ухвалені рішення, які дозволять Україні потрапити під парасолькову гарантію НАТО, що було б рішенням і для України, і для безпеки Польщі, і для безпеки Європейського Союзу», — резюмує Ян Пєкло.
Позиційна війна: звільнення Криму та Донбасу
Полковник Пьотр Левандовський з навчального центру Сил територіальної оборони Польщі звертає увагу на позиційну війну на фронті та вважає, що поки що жодна зі сторін не виграє́ цю війну. «2024 року російська армія не зможе реалізувати свої цілі. Водночас і українська армія не зможе виконати те, що вона має намір зробити — повернути Донбас і Крим, — зазначив військовий. — Росія не має потенціалу, щоб перемогти Україну як державу. Однак і падіння агресора малоймовірне. Ми побачили, що РФ як спадкоємиця СРСР здатна жити з численними вадами, неприйнятними для західної цивілізації».
Водночас польський політолог Бартоломей Біскуп пов’язує позиційну війну в Україні з можливостями Сил оборони та подальшою західною допомогою, тобто з постачанням військової техніки. На його думку, на сьогодні найбільш імовірне продовження утримання наявної лінії фронту без суттєвих зрушень з обох боків.
ЄС замість США як гарант світової безпеки
У коментарі Забороні Біскуп акцентував на тому, що на міжнародному рівні на тлі військових конфліктів і загроз у різних частинах світу може виникнути абсолютно нова ситуація. Вона випливає із заяв Трампа про небажання втручатися у конфлікти — ані в Ізраїлі, ані в Україні. Зокрема, він заявив, що буде відкликати допомогу США та зменшить присутність американських військ в різних частинах світу.
«Тож питання полягає в тому, чи збираються Сполучені Штати залишатися у своїй ролі держави, яка є таким собі глобальним охоронцем світового порядку. Чи захочуть вони облишити цю роль? Таких політичних змін ще не було за всю історію США, принаймні з часів Першої світової війни. Подивимося, як це могло б бути запроваджено, бо така стратегія безумовно є загрозою [для стабільності]», — наголосив польський політолог.
Ілюстрація: Катерина Круглик / Заборона
Зміна ролі США спровокує нові виклики й для ЄС: «Європейський Союз міг би взяти на себе ці обов’язки, включно з певною частиною лідерства. Наприклад, у військовій сфері та у військовій допомозі [Україні], звичайно, маючи у своєму розпорядженні американську техніку, а також купуючи її. Або, якщо ЄС не захоче цього робити чи виникнуть якісь проблеми, тоді матимемо поганий сценарій. В такому разі ситуація закінчилася б уже фактичною анексією тих територій, які сьогодні окуповані Росією в Україні», — уточнив Бартоломей Біскуп. Водночас він вважає, що, окрім очевидних наразі сценаріїв, потрібно дивитись і на розвиток подій.
З такими оцінками здебільшого погоджується польський публіцист Гжегож Кучинський, який найімовірнішим сценарієм на 2024 рік називає продовження позиційної війни з можливим замороженням конфлікту протягом наступних років. Але можливі й інші сценарії. Найбільш імовірний полягає в тому, що Захід змусить Київ до переговорів з Москвою. На думку польського оглядача, це може статися внаслідок припинення військової допомоги, що стало б ключовим елементом повернення до політики перезавантаження відносин з РФ. «І найменш імовірний, але не виключений сценарій, — це повна військова поразка Росії. Утім, це стане наслідком не ситуації на фронті, а краху путінського режиму і розпаду Російської Федерації (сценарій, схожий на події 1917 року)», — наголошує Гжегож Кучинський.
Сценарії тривалої позиційної війни, замороження війни в Україні й примушення офіційного Києва до перемовин з Москвою, звісно, дуже засмучують (але не змушують зневіритись, бо є ЗСУ). Менше з тим, більшість експертів не бачить достатнього потенціалу і в Росії — для перемоги як на фронті, так і на політичній арені. Встановлюється хитка рівновага з багатьма невідомими, здатними її зламати в будь-який момент.
Наприкінці 2024 року, вже після виборів у США та ЄС, позиції на глобальній шахівниці стануть набагато чіткішими.
