Сфінкс міг бути створений природою: що знайшли науковці 

• Вперше теорію про можливість природного походження Сфінкса було запропоновано у 18980-х роках.
• Вчені з Нью-Йоркського університету перевірили версію, відтворивши умови ландшафту 2 550 року до нашої ери.
• Участь природи в розбудові Сфінкса була більшою, аніж уявлялось.

В пустелях існують ярданги — це утворення схожі на левів чи інші скульптури, але їх створила не людина. Кожна така статуя була сформована дією вітру. Науковці вважають, що така унікальна властивість природи може бути причетною і до появи однієї з найвідоміших пам’яток Єгипту.

Заборона розповідає про дослідження вчених.

Дослідження у Єгипті: висновки Нью-Йоркського університету

Вчений геолог Фарук Ель-Баз ще 40 років тому висунув теорію, що у створенні Сфінксу значну роль відіграв вітер. Стародавні єгиптяни начебто зробили тільки зовнішнє оздоблення, тоді як основа для статуї була сформована природою. 

Вчені з Лабораторії прикладної математики Нью-Йоркського університету перевірили цю теорію. Команда відтворила умови ландшафту приблизно 4 500 річної давнини та дослідили, як вітер міг впливати на скелі. 

Команда створила моделі ярдангів — пустельних утворень, що виникають з мілкого піску під дією сильного вітру. Вчені промивали їх швидким потоком води, імітуючи дію вітру. Ярданги відтворювались нанесенням глини на більш тверді матеріали, тому з часом, під дією потоку води, починала вимальовуватись форма лева.

«Наші висновки пропонують можливу історію походження того, як утворення, подібні до Сфінкса, можуть з’явитися в результаті ерозії. Наші лабораторні експерименти показали, що дивовижні форми, схожі на сфінксів, насправді можуть виникати під дією швидких потоків повітря», — каже старший автор дослідження Лейф Рістроф.

Походження Великого Сфінкса: оригінальна теорія 

Великий Сфінкс Гізи — це найдавніша монументальна скульптура на Землі, що збереглася до нашого часу. Його висота складає понад 20 м, довжина — 70 м, а ширина — 13 метрів. Вважається, що він був вирізаний людьми з суцільного шматка вапняку, про що свідчить не тільки склад пам’ятки, а й велика кількість слідів робіт навколо нього. Більшість дослідників вважає, що скульптура була побудована близько 2550 року до нашої ери.

«Після того, як Великий Сфінкс був вирізаний, природа відіграла певну роль у його подальшому формуванні, але малоймовірно, що початкова форма була заснована на ярдангу. Навколо нього є значні кар’єрні та робочі сліди», — зазначила видатна професорка єгиптології в Американському університеті в Каїрі Саліма Ікрам.

Дослідники нью-йоркського університету не ставлять під сумнів оригінальну теорію створення пам’ятки. Вчені намагаються виявили наскільки участь природи була суттєвою при формуванні зовнішнього вигляду Сфінкса.

«Ніхто не каже, що це повністю вирізьблена людиною річ, і ніхто не каже, зворотного. Питання в тому, скільки в ньому було природного, а скільки штучного. Дослідження показує, що більша частина: основа голови, шиї та лап могла бути створена природою, ерозією», — сказав Лейф Рістроф.

Раніше Заборона розповідала про шведських учених, які знайшли стародавні малюнки: їх вік сягає 2700 років.