Шевченківська премія-2023: що відбувається навколо нагороди

• Нагорода вручається за вагомий внесок у розвиток культури України. Першими її лауреатами були Павло Тичина, Олесь Гончар та Платон Майборода.
• Переможців традиційно оголошують 9 березня — у день народження Тараса Шевченка.
• У 2023 році обрали тільки у п’яти з семи номінацій. Один з лауреатів нібито працював у Росії.

Оголошення тріумфаторів престижної премії імені Шевченка-2023 вперше за багато років не відбулося 9 березня. Офіційною причиною називається те, що нібито планувалося додати додаткову нагороду до кількох номінацій —  «За внесок у перемогу». Хотіли вручити премії митцям, твори яких були опубліковані пізніше, ніж за пів року до подання на участь (правилаце забороняють).

Заборона розповідає про скандали з Шевченківсью премією у 2023 році.

Національна премія України імені Шевченка

Шевченківська премія — найпрестижніша державна мистецька нагорода в Україні, яка вручається за вагомий внесок у розвиток культури. Вона була заснована напочатку 1960-х. 

Є сім основних номінацій:

• література;
• мистецтвознавство;
• журналістика;
• музика;
• візуальне мистецтво;
• кіномистецтво;
• театральне мистецтво.

Відзначити можуть як громадян України, так і іноземців, але тільки раз. Номінантів висуває спеціальний комітет або визнані ним експерти. Переможець отримує медаль та грошову винагороду, розмір якої періодично змінюється. Приміром, у 2016 році вона становила 192 000 грн, у 2017 та 2018 — 240 000 грн, а от у 2019 та 2020 роках — 200 000 гривень. В 2021 році сума винагороди знову була 240 000 гривень.

Першими лауреатами премії у 1962 році стали Павло Тичина, Олесь Гончар та Платон Майборода. Свого часу нагороду також отримували письменниця та художниця Емма Андієвська, композитор і диригент Григорій Верьовка, письменник та громадський діяч Левко Лук’яненко, художник Павло Маков, режисерка Кіра Муратова, журналіст та колишній в’язень бойовиків Станіслав Асєєв.

Комітет Шевченківської премії пішов у відставку

Лауреатів національної премії традиційно оголошують у день народження Тараса Шевченка, однак у 2023 році цього не сталося. 

«Комітет постав перед очевидною для всіх проблемою: за офіційним положенням, в змаганні мають право брати участь твори, оприлюднені не пізніше, ніж за пів року до подання. Тож у конкурсі представлені роботи, створені до початку повномасштабної війни.  Виходить, головна премія країни не повною мірою виконує своє основне призначення: фіксувати тенденції розвитку національної культури, служити орієнтиром мистецькій спільноті щодо актуальних напрямків креативного пошуку», — написав 10 березня у Facebook голова комітету Юрій Макаров.

Було вирішено доповнити існуючі номінації додатковим конкурсом «За внесок у перемогу», а саме оголошення переможців (вже визначених та за новим конкурсом) перенести на 22 травня — день перепоховання Кобзаря. Ініціатива була схвалена президентом України.

За три дні на Макарова та комітет в цілому обрушився шквал критики як від представників мистецької спільноти, так і від користувачів соціальних мереж.

«На жаль, бажання віддати шану тим митцям, які піднімають українську культуру на принципово новий рівень, залучають до неї наших героїчних вояків і мешканців звільнених територій, просувають країну в світі, наштовхнулося на агресивне нерозуміння. Чимало шанованих представників мистецької спільноти й небайдужих громадян сприйняли цей крок як політичну спекуляцію, намагання влади призначити своїх висуванців або применшити вагу вже визначених лавреатів… Мушу до того ж констатувати, що мій вчинок не знайшов підтримки серед моїх колег, членів комітету, які вважають, що він призведе до девальвації найвищої державної нагороди, підірве довіру до неї», — розповів Макаров.

Голова комітету пояснив, що саме він виступив з ідеєю доповнити список номінацій. Нагородження також перенесли за його ініціативи, аби вручити всі нагороди одночасно. А так пізно це зробили, тобто саме 9 березня, через те, що ідея з додатковими преміями виникла безпосередньо на зустрічі з президентом та представниками ОП, яка проходила того дня.

У зв’язку з ситуацією, яка склалася, голова комітету оголосив про свою відставку. 16 березня про складання повноважень заявили й інші члени комітету.

Шевченківська премія: лауреати 2023 року

Нагородження премії має відбутися таки 22 травня, однак лауреатів вже оголосили. З семи номінацій у 2023 році комітет визнав неможливим присудити нагороду в двох (театральне та візуальне мистецтва) — про причини не повідомляється.

Список переможців премії у 2023 році виглядає так:

• література: Катерина Калитко — книга поезій «Орден мовчальниць»;
• літературознавство і мистецтвознавство: Михайло Назаренко — книга «Крім “Кобзаря”. Антологія української літератури. 1792-1883»;
• публіцистика, журналістика: Віталій Портніков — публіцистика 2017-2022 років;
• музичне мистецтво: Тарас Компаніченко, Сергій Охрімчук, Северин Данилейко, Ярослав Крисько, Максим Бережнюк — гурт «Хорея Козацька», аудіоальбом «Пісні Української революції»;
• кіномистецтво: Ірина Цілик (режисерка) — фільм «Земля блакитна, ніби апельсин».

Після оголошення лауреатів виник ще один скандал. Один із переможців, а саме Михайло Назаренко нібито ще у 2021 році видавався у Росії. Крім того, він був залучений до перекладу книг російською, пише Ґрунт.

Книга, до перекладу якої долучився Назаренко, на одному з російських сайтів. Скріншот: Ґрунт

Біографія Назаренка на одному з російських сайтів. Скріншот: Ґрунт

У комітеті поки ніяк не прокоментували ситуацію. Від коментарів утримується і сам лауреат.

Раніше Заборона розповідала про скандал на найпрестижнішій у світі кінопремії Оскар, а також про усіх її лауреатів у 2023 році. Вперше за 62 роки організатори змінили колір святкової доріжки.