Now Reading
Що буде з посівною? Хліб пропаде з полиць? Відповідаємо на головні питання про агросектор в умовах війни

Що буде з посівною? Хліб пропаде з полиць? Відповідаємо на головні питання про агросектор в умовах війни

Автор:
Війна і посівна: чи буде дефіцит та яким тепер буде експорт?

За місяць повномасштабної війни Росії проти України чимало земель перейшли у тимчасову окупацію або так звану сіру зону, що не до кінця контролюється жодною зі сторін. Напад Росії стався у той час, коли весь агропромисловий комплекс (АПК) України мав би готуватися до посівних робіт. Однак окупант ці плани змінив. Керівник відділу розслідувань Заборони Олександр Гуменюк розібрався, які наслідки війна матиме для однієї з найважливіших галузей української економіки.


Що буде з проведенням посівної? 

Вже зараз стає очевидним, що досягнути обсягів виробництва, що були в України до 2022 року, не вдасться. Значна кількість земель, де раніше засівали агрокультури, наразі або перебувають під тимчасовою окупацією, або стали місцем бойових дій чи постійних пересувань російських військ. Окрім цього, додалися і проблеми з постачанням палива та нестача коштів на закупку матеріально-технічних ресурсів для аграріїв.

За оцінками професора Київської школи економіки (KSE) Олега Нів’євського, який має міжнародний досвід з розвитку агропродовольчих ринків, цьогоріч втрати аграрного сектору можуть сягнути 30%, а то й більше.

«Ми очікуємо, що аграрний сектор впаде, можливо, десь на 30%. Може, 50% — це малоймовірно, але така ймовірність є, — говорить він Забороні. — Бажання у фермерів є, але питання безпеки дуже важливе. Буквально вчора вийшли цифри по значних площах замінованих земель — фермери бояться ризикувати своїм життям. Але бачимо, що готуються і будуть сіяти, де це можливо».

Що для України означає зниження виробництва?

Агропромисловість завжди відігравала важливу роль для української економіки. Олег Нів’євський каже, що агропродовольчий сектор України складав близько 45% від усієї експортної виручки України. 

«Більше того, якщо брати взагалі АПК — аграрний сектор, перероблення, постачання технічних ресурсів для агросектору і торгівлю — то це було десь 20% всього ВВП України. Тобто пʼяту частину нашої економіки формувала діяльність аграрного сектору. Відповідно, будь-яке падіння чи погані речі, які трапляються з аграрним сектором, відбиватимуться на нашій економіці», — додає він.

В таких умовах сьогоднішня підтримка фермерів від держави є надважливою, і перші кроки у цьому напрямку вже почали втілювати в життя. Головна пільга зі сторони держави зараз — це безкоштовні кредити. Офіційна ставка по таких кредитах складатиме 0%, що, враховуючи інфляцію, є кредитом з мінусовим відсотком, пояснює Нів’євський.

Однак навіть надання таких кредитів не здатне повністю врятувати аграрний сектор. Значна втрата земель для проведення посівних робіт все ж позначиться на цьогорічній економіці України.

«Нестача експорту з України на світовому ринку відбивається насамперед на цінах: вони підвищуються. Відповідно, якщо ціни ростуть на світовому ринку, то вони будуть рости також і у нас, — зазначає Нів’євський. — Друге — це доходи населення, яке працює в аграрному секторі. Менше заробляють — відповідно, менше можуть платити зарплати людям. Особливо це стосується підприємств в зонах бойових дій — там це може бути набагато гірше». 

На додачу, зменшення або відсутність експорту аграрної продукції може вплинути і на макроекономічну ситуацію в Україні. Іншими словами, можливим є підвищення курсу долара. Однак, якщо ті програми допомоги Україні, про які зараз говорять на заході, будуть реалізовані, це зможе допомогти уникнути серйозних наслідків. Адже у такому разі нестачу іноземної валюти, яку Україна отримувала за експорт аграрної продукції, компенсують надходження іноземної валюти у якості допомоги з відбудови України.

Чи загрожує війна дефіцитом в Україні та світі?

Вірогідність дефіциту аграрної продукції є надзвичайно малою. Україна завжди виробляла аграрну продукцію з великим надлишком, який спрямовували на експорт. За словами Нів’євського, дві чи три області Україні, що виробляють зернові, здатні забезпечити потреби усієї країни. Тож турбуватися про брак хлібу на полицях магазинів не варто.

Це ж стосується і Європи, яка не надто залежить від українського експорту. У цьому випадку війна в Україні та зниження експорту аграрної продукції може вплинути хіба на ціни у магазинах. Але і це не буде критичним: за оцінками професора KSE, приріст цін може коливатися в районі 10–15%.

Інша ситуація в країнах, які є основними імпортерами нашої продукції — зокрема, зерно та пшениця йшли у країни Близького Сходу та Північної Африки (Туніс, Єгипет, Бангладеш, Індія). На думку Нів’євського, якщо Україна не зможе експортувати, там все може бути значно гірше, ніж у Європі:

«Фактично у цих країнах може бути дефіцит продукції, яку вони отримували з України та Росії. А це небагаті країни і, відповідно, там можуть бути голодні бунти, — розмірковує він. — Але, я думаю, все ж певну кількість ми зможемо експортувати, тому що у нас розвиток бізнесу і земля настільки продуктивні, що мають бути експортні залишки».

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій

Scroll To Top