Дайджест прогнозами провідних експертів: що буде зі світовою економікою, яка доля Придністров’я, чи розучиться людство писати через ChatGPT та чи програє Ердоган вибори

Раз на місяць спеціально для Заборони журналіст та редактор телеграм-каналу Fintech Wave Андрій Сорокін аналізує матеріали провідних медіа та аналітичних центрів, щоб з’ясувати, що чекає світ найближчим часом. Цього разу: що буде з Придністров’ям (та чи можливе відкриття другого фронту для РФ та України), як землетруси вплинули на рейтинг президента Туреччини Ердогана (та чи програє автократ майбутні вибори) і що буде з економікою у 2023 році.

Світова економіка: краще, але ще подивимося

Прогнози кінця 2022-го та початку 2023 року не вирізнялися оптимізмом. Світовий банк і низка провідних економістів обіцяли один із найскладніших періодів за останні десятиліття. Але вже в лютому аналітики вирішили: поки що все не так погано, хай і з великою кількістю застережень.

Ось що зазначають оглядачі The Wall Street Journal (WSJ) Пол Хеннон і Стелла Іфань Се:

• Опитування компаній свідчать про повсюдне пожвавлення зростання, попри збільшення вартості запозичень та підвищення цін на енергоносії та харчові продукти.
• США, Китай та Європа продемонстрували дивовижну життєздатність економіки.
• Вже зараз економічне зростання вище за те, що очікувалося на початку року. Так, опитування S&P Global демонструють збільшення світового виробництва в обробній промисловості за останні сім місяців. Багато в чому це пов’язано зі скасуванням коронавірусних обмежень у Китаї.

Однак приводи для занепокоєння залишаються:

• Центробанкам може знадобитися більше часу, щоби взяти інфляцію під контроль. Якщо вони підвищать ключові відсоткові ставки, щоб знизити ціни, це призведе до уповільнення зростання наприкінці 2023-го та на початку 2024 року.
• Темпи інфляції виявилися жорсткішими, ніж очікувалося. Так, у Європі вона досягла рекордного рівня у лютому.
• Скасування коронавірусних обмежень у Китаї приносить користь країні та регіону загалом, але не всьому світу.
• Ніхто не гарантує, що зростання у США та Європі буде стійким. За мірками останніх десятиліть відсоткові ставки сильно зросли, і може знадобитися час, щоби це відчути.
• Країни, що розвиваються, можуть особливо відчути наслідки посилення грошово-кредитної політики. Коли Центробанк США підвищує ставки, вартість запозичень для ринків, що розвиваються, часто зростає. У результаті їхні валюти падають, а експорт слабшає.

Про більш райдужні перспективи для світової економіки заявив генсек ОЕСР Матіас Корманн. Ось головне з його заяв:

• Ціни на енергоносії та продовольство значно нижчі, ніж були на піку. Європі вдалося успішно диверсифікувати джерела енергії, а м’яка зима зменшила попит на неї.
• Інфляція починає знижуватися, однак треба зробити ще багато, щоб її побороти. Для цього необхідно, щоб регулятори в усьому світі відстежували ситуацію та коригували свої рішення.
• Відмова Китаю від політики нульової толерантності до COVID-19 — позитивний крок у боротьбі з інфляцією, що зростає. У середньостроковій та довгостроковій перспективі це важливо, щоб забезпечити більш ефективне функціонування ланцюжків постачання.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) також стверджує, що перспективи розвитку виглядають менш похмуро. Тепер зростання світового ВВП у 2023 році вони оцінюють у 2,9% (раніше — у 2,7%). Ось чому:

• Економічне зростання виявилося напрочуд стійким у третьому кварталі 2022 року. Про це говорять сильні ринки праці, стабільне споживання домашніх господарств, інвестиції підприємств та адаптація до енергетичної кризи в Європі.
• Загальні показники інфляції знижуються у більшості країн. Хоча базова інфляція (у ній не враховуються більш волатильні ціни на енергоносії та продовольство) ще не досягла піка.
• Китай знову взаємодіє із зовнішнім світом, що створює умови для швидкого відновлення економічної активності.
• Глобальні фінансові умови покращилися, інфляційний тиск почав слабшати. Зниження курсу долара з його максимального значення в листопаді трохи полегшило ситуацію для країн, що розвиваються.

Але радіти рано, адже, як вважає МВФ, не варто виключати таких чинників:

• Нова хвиля COVID-19 у Китаї або більш різке уповільнення активності в секторі нерухомості.
• Інфляція може не знижуватися далі. Це вимагає жорсткості грошово-кредитної політики, у результаті економічна активність різко уповільниться.
• Дестабілізація енергетичних чи продовольчих ринків, подальша дефрагментація світової економіки.
• Несподіваний перегляд ставок на фінансових ринках. Це обернеться посиленням фінансових умов, особливо в країнах, що розвиваються.

Туреччина без Ердогана: шанс є, але це не точно

Реакція турецької влади на лютневі землетруси спричинила хвилю критики на адресу президента Реджепа Ердогана. Західні медіа почали сумніватися у його перспективах.

Невдоволення населення після трагедії — поганий знак для чинного режиму. Ердоган та його «Партія справедливості та розвитку» (ПСР) прийшли до влади за аналогічних обставин: виборці не пробачили їхнім попередникам неготовність до землетрусу 1999 року, за підсумками якого загинуло 17 тисяч осіб.

На перший погляд, історія може повторитися, тим більше що опозиція обрала єдиного кандидата — ним став лідер Народно-республіканської партії Кемаль Киличдароглу. Він уже заявив, що вважає нинішню владу винною у лютневій катастрофі. Але чи має він реальний шанс виграти в автократа з 20-річним стажем?

Ще рано говорити про зміну влади. Так вважає директор зі стратегічних досліджень Freedom House Нейт Шенккан попри те, що вибори відбудуться через кілька місяців. На його думку, об’єднана опозиція з шести партій («Народна коаліція») демонструє занадто крихкий рівень єднання, щоб виграти вибори. Але ще раніше у в’язницю вирушив мер Стамбула Екрем Імамоглу (один з головних опонентів Ердогана), а парламент ухвалив закон про боротьбу з дезінформацією. Влада може використати його проти політичних супротивників. «Руйнування, викликані землетрусами, і нерішуча реакція держави розвіяли міф про те, що Туреччина за Ердогана позбулася зневаги до життя, а також неефективності та некомпетентності попередніх урядів. Безсумнівно лише те, що вчергове ефективність сильного лідера виявилася ілюзією», — пише Шенккан.

Ердоган та правляча партія виграють ці вибори. Президент може піти на вибори з гаслом «Відбудуємо Туреччину разом» і поєднати його з релігійною риторикою про те, що навіть на землетрус є воля Божа, заявив директор програми турецьких досліджень у Вашингтонському інституті близькосхідної політики Сонер Чагаптай у коментарі виданню Al Monitor. На його думку, це дозволить голові Туреччини виправдати реакцію уряду на трагедію. «Ми побачимо Ердогана у двох образах. Перший — співчутливий батько, який приймає жертв землетрусу. Другий — авторитарна постать, яка розправляється з опозицією та критиками», — пояснює експерт. У коментарі цьому ж виданню соціолог Осман Серт зазначає, що землетруси не надто позначилися на рейтингу Ердогана та ПСР. Крім того, Ердоган та його партія вже роблять усе можливе, щоб задобрити виборців. Наприклад, у країні підвищили мінімальну зарплату і вже готуються забезпечити достроковий вихід на пенсію для більш як 2 мільйонів осіб.

Це будуть найскладніші вибори у кар’єрі Ердогана. Однак він і його партія все одно їх виграють, пише аналітик дослідницького центру FARAS (Future for

Advanced Research and Studies, ОАЕ) Алі Аль-Дін Хіляль. На думку експерта, турецький лідер упевнений у собі навіть за нинішніх обставин. Інакше він просто переніс би вибори: таке право є у парламенту, який підконтрольний Ердогану.

Опозиція має шанс на перемогу. В цьому впевнений експерт аналітичного центру Al Sharq Strategic Research Галіп Далай. Він нагадав, що у 2019 році противники Ердогана та ПСР змогли виграти муніципальні вибори у найбільших містах. Аналітик вважає, що цього разу шансів на перемогу достатньо, причому з будь-яким кандидатом. Головне — ефективно провести виборчу кампанію та не загрузнути у внутрішніх конфліктах. До того ж підтримати опозицію може і ліва прокурдська Демократична партія народів, яка не входить до альянсу.

Загалом аналітики зазначають, що майбутні вибори — безпрецедентний випадок для Туреччини. Вперше за довгий час Реджепу Ердогану протистоїть ціла коаліція, учасники якої раніше не могли домовитись. «Гонка буде напруженою. Це не історія про двох кандидатів, це вибір між демократією та авторитаризмом», — пише професор політології та міжнародних відносин у Стамбульському університеті Коч Мурат Сомер.

Невизнані держави: одною менше (можливо)

Російські спроби дестабілізувати ситуацію в Кишиневі дали привід замислитись про майбутнє невизнаного Придністров’я. Заяву Володимира Зеленського про готовність «допомогти з Придністров’ям» (якщо РФ використовує його як ще один фронт) розглядають як готовність ЗСУ демілітаризувати російський анклав. Звісно, ​​з подальшою реінтеграцією регіону до Молдови.

Заборона нещодавно випустила матеріал про перспективи невизнаної держави. А ось що про них думають західні та молдавські експерти.

 
Перехід під контроль ЗСУ протягом року. Про ймовірність такого сценарію пише аналітикиня Grey Dynamics (компанія, яка спеціалізується на розвідувальному консалтингу) Еймер Дагган. «Воєнні дії послабили б владу проросійських угруповань і пішли б на користь нинішньому уряду Молдови», — зазначає вона. На думку аналітикині, на саму Молдову цього року чекають економічна криза (з наступним невдоволенням населення), зближення із Заходом та погіршення відносин з РФ. При цьому віцепрем’єр Молдови з питань реінтеграції Олег Серебрян відкидає будь-який сценарій, за якого Кишинів та Київ координуватимуть військових у Придністров’ї.

Вимушена реінтеграція з економічних мотивів. Кишинів хоче уникнути не лише гіпотетичної військової конфронтації з Придністров’ям, а й економічного тиску на Тирасполь. Однак ситуація може змінитися, пишуть оглядачі Deutsche Welle Віталій Калугаряну та Кено Версек. «Молдова старанно намагається подолати залежність від придністровської електроенергії та російського газу. Якщо це вийде, Придністров’я може просто збанкрутувати і потрапити до Молдови. Адже без контрабандних маршрутів через Україну та постачання газу з Кишинева у Придністров’я не було б шансів на виживання», — зазначають вони.

Реінтеграція за умов особливого статусу. Не стільки прогноз, скільки позиція Держдепартаменту США, озвучена прессекретарем Недом Прайсом в коментарі Newsweek. «Офіційні особи Вашингтона підтримують вирішальну роль місії ОБСЄ у Молдові у просуванні процесу придністровського врегулювання. Зрештою Кишинів та Тирасполь мають знайти відповідне політичне рішення, яке поважатиме суверенітет та територіальну цілісність Молдови з особливим статусом для Придністров’я», — сказав він.

Збереження статус-кво. Асоційований експерт Центру східноєвропейських досліджень у Вільнюсі Денис Ченуша вважає такий варіант найбільш позитивним за нинішніх обставин. У такому разі РФ зберігає свій статус у регіоні, а Україна та Молдова продовжують стежити за ситуацією у Придністров’ї, щоб не допустити ескалації. Інші можливі (і набагато негативніші) сценарії: а) Москва використовує диверсійні групи з Придністров’я для провокацій проти Молдови; б) російські військові у Придністров’ї влаштовують провокацію проти України, але всіх витрат зазнають Тирасполь та Кишинів. Результат — руйнація життєво важливої ​​інфраструктури у Придністров’ї, хвиля біженців.

ChatGPT: привіт із майбутнього

Чат-бота ChatGPT активно обговорюють навіть ті, хто максимально далекий від технологічного сектору. Судячи з соцмереж, бота компанії OpenAI завалюють запитами різного ступеня складності — від прохань передбачити результати російсько-української війни до спроб розробників написати код з його допомогою.

Заборона уже писала, як штучний інтелект (ШІ) може змінити ринок праці, а ще — публікувала колонку про те, як генеративний ШІ може перетворитися на інструмент кібервійни. Західні експерти вважають, що ChatGPT (точніше, генеративний ШІ загалом) обіцяє набагато більше змін.

Новий рівень людського пізнання, загроза демократії та нова релігійність. З такими невеселими прогнозами виступили ексдержсекретар США Генрі Кісінджер, колишній глава Google Ерік Шмідт та американський комп’ютерний науковець Деніел Хаттенлочер у статті для The Wall Street Journal. На їхню думку, генеративний ШІ — це перший серйозний філософський та практичний виклик для людства з часів Епохи Просвітництва. Ця технологія може трансформувати процес пізнання, який не змінювався з моменту винаходу друкарства. Але що саме це змінить?

• Генеративний ШІ реорганізує політику та суспільство. Імперіалізм зосередиться на монополізації даних. Пізнання світу за допомогою просунутих чат-ботів призведе до відродження «містичної релігійності» — автори статті вважають, що вихваляння ШІ («авторитет, чиї міркування значною мірою недоступні його підданим») можна порівняти з новою тоталітарною ідеологією. Майбутнє демократії, права і свободи у світі незаздрісне. Реальна влада сконцентрується у руках тих, хто контролюватиме доступ до обмеженої кількості дорогих і потужних технологій. Це може бути невелика підгрупа всередині окремої країни у поєднанні з контролем кількох наддержав на міжнародному рівні.
• Людина може стати дурнішою. Наприклад, атрофуються здібності до критичного мислення і навіть письма (!). Загалом є ризик, що люди можуть довірити ШІ забагато та стануть залежними від його рішень. Або віддадуть перевагу машинним рішенням перед людськими.

Життя без турбот. Колумніст RCR Wireless Джефф Каган вважає, що згодом рішення від Open AI може бути інтегровано у безліч додатків та програмного забезпечення, щоб зробити наше життя зручнішим. Все, що ми використовуємо щодня, буде підключено до ШІ. Наприклад, ви приходите до клініки, а ChatGPT реєструє вас та оновлює всі дані. Що й казати про служби підтримки клієнтів — згодом людина не зможе відрізнити живого співрозмовника від робота. Крім того, вдасться позбавитися купи рутинних завдань: ШІ можна довірити управління особистими фінансами, відстеження знижок у магазинах, оновлення соцмереж, написання листів, планування зустрічей тощо, пише оглядач Showmetech Карлос Соарес.

Тренер 2.0. Дослідник з Університету Сан-Франциско Джеремі Говард пропонує розглядати ChatGPT як новий вид особистого наставника. Такого висновку він дійшов після того, як попросив свою 7-річну дочку запитувати у чат-бота будь-що. Наприклад, для чого потрібна тригонометрія, звідки беруться чорні діри та чому кури висиджують яйця. «Приємно бачити, що у такий спосіб вона навчається та дізнається нове, — підсумував дослідник. — Але я попросив дочку не довіряти всьому, що видає чат-бот. Він також може помилятися». Професор Стенфордської школи гуманітарних та природничих наук та директор-засновник Stanford Social Media Lab Джефф Хенкок впевнений, що ChatGPT частково може замінити коуча чи кар’єрного консультанта. Наприклад, якщо ви прокрастинуєте, потребуєте допомоги у переговорах або дуже турбуєтеся через роботу.

Новий підхід до пошуку в інтернеті. Чат-бот базується на складнішій моделі, ніж та, що використовується при запитах у Google, йдеться у редакційній статті Economist. Головна відмінність для користувача — шанс отримати відповіді на складні питання з декількома змінними. «Припустімо, турист шукає на Гаваях готель, де дозволене проживання із собаками. Готель має розташовуватися неподалік від пляжу і за кілька хвилин пішки від торгового центру. Щоб знайти його через Google, потрібно переглянути десятки сайтів. Натомість чат-бот зможе миттєво порекомендувати такий готель і запланувати тижневу відпустку», — зазначається у матеріалі.

Навіть побіжний перегляд перших сторінок пошукової видачі говорить про те, що сьогодні від ChatGPT чекають революції у всіх сферах — від освіти та охорони здоров’я до найму персоналу та управління інвестиціями. Від цього ще цікавіше чекати появи його конкурентів, які вже погрожують розробити Google та Ілон Маск.