У Фінляндії відбудуться парламентські вибори. Що чекає на країну та які її перспективи вступу до НАТО?

2 квітня у Фінляндії відбудуться парламентські вибори. А ще країна чекає на вступ до НАТО. Заборона поспілкувалася з аналітиком Інституту закордонних справ Фінляндії про політичні вподобання фінів на парламентських виборах: яка політична партія здобуде найбільшу підтримку, хто стане наступним премʼєр-міністром та як це позначиться на допомозі Україні.

Парламентські вибори. Хто переможе?

Напередодні парламентських виборів у Фінляндії тривало дострокове голосування. Фіни мали змогу проголосувати за обраного кандидата до офіційного дня виборів, 2 квітня. По всій країні було відкрито пункти попереднього голосування, які розташовувались у бібліотеках, торгових центрах та міських адміністраціях. Дострокове голосування тривало протягом тижня, з 22-го до 28 березня. 

«Дострокове голосування стає все більш популярним. Це дуже зручно та просто. Ви можете проголосувати достроково в будь-якому місці, незалежно від того, де живете у Фінляндії, — розповідає в розмові з Забороною науковий співробітник Інституту закордонних справ Фінляндії Юссі Лассіла. — Наприклад, якщо вирушили в Лапландію та хочете достроково віддати голос, місцева влада надасть вам список вашого виборчого регіону для голосування — і ви зможете зробити свій вибір».

Система показує свою ефективність, адже значно спрощує підрахунок голосів: завдяки достроковому голосуванню до офіційного дня виборів, у країні вже триває підрахунок.

«На момент фактичного дня голосування вже є майже готові результати попереднього голосування. Коли виборчі дільниці зачиняються о 20:00, починається підрахунок голосів саме у визначений день виборів», — наголошує Лассіла. 

У парламентських перегонах поки що лідирує опозиційна Національна коаліційна партія Фінляндії (NCP), яку очолює колишній заступник премʼєр-міністра Петтері Орпо — згідно з дослідженням, проведеним на замовлення видання Helsingin Sanomat, його підтримує 20,8% виборців. Конкуренцію NCP складають Соціал-демократична партія Фінляндії на чолі з премʼєр-міністеркою Санною Марін та «Істинні фіни», де головує депутатка Рійкка Пурра. Дві партії, за попереднім опитуванням, набрали по 19,3% голосів від виборців. 

Наразі у Фінляндії відбуваються дебати й кожна партія виступає зі своєю виборчою програмою. Зокрема, «Істинні фіни» наголошують на необхідності скорочення кількості трудових мігрантів у країні, тоді як лідер Національної коаліційної партії заявив, що має намір стримати зростання видатків на охорону здоров’я та соціальну допомогу на €1 мільярд. Премʼєр-міністерка Санна Марін і її партія соціал-демократів виступають проти рішення скоротити видатки на ці сфери, адже це призведе до негативних наслідків для населення. 

«Це буде важка боротьба між трьома найбільшими партіями. На мою думку, вони майже на одному рівні», — запевняє Юссі Лассіла.

Згідно з попереднім опитуванням, від лідерів значно відстає Центристська партія з 10,7% та «Зелені», які наразі мають підтримку 8,3% виборців відповідно. Загалом на прийдешні парламентські вибори зареєструвалося 2424 кандидати, які балотуються в 13 виборчих округах, повідомляє Міністерство юстиції Фінляндії. Тоді як депутатських місць у парламенті всього 200.

Хто стане наступним премʼєр-міністром, залежатиме також від результатів виборів. Політична партія, яка набере найбільше голосів, зможе надати свої пропозиції для формування уряду й висунути кандидата на посаду премʼєр-міністра.

«Санна Марін надзвичайно популярна серед соціал-демократів. Я припускаю, що вона може знову очолити уряд та стати премʼєр-міністеркою, якщо соціал-демократи переможуть. Марін здатна досягти угоди з іншими партіями, — підсумовує в розмові з Забороною Юссі Лассіла. — Також наступним очільником уряду може стати Петтері Орпо, лідер Національної коаліційної партії. Я трохи скептично ставлюся до шансів Рійкки Пурри, глави “Істинних фінів”, однак це теж можливо, якщо партії на це погодяться. Отже, це три кандидати на посаду наступного прем’єр-міністра Фінляндії».

Підтримка України з боку Фінляндії залишиться непохитною? Приємний спойлер: так

Незважаючи на те, яка партія переможе та хто стане наступним премʼєр-міністром Фінляндії, Гельсінкі й надалі продовжуватиме підтримку України. 

«У цьому питанні не буде жодних змін, адже це безпека всієї Європи. На цьому наголошує НАТО, і Фінляндія взяла зобовʼязання надавати Україні гуманітарну та військову допомогу, скільки це буде потрібно», — зауважує Юссі Лассіла.

Напередодні премʼєрка Санна Марін оголосила, що Фінляндія розглядає можливість передати Україні винищувачі, під час свого офіційного візиту до Києва. За її словами, питання перебуває ще на початковому етапі й потребує обговорення після того, як Гельсінкі отримає раніше замовлені сучасні літаки F-35, повідомляє видання Yle. «Я думаю, що ми також можемо обговорити [винищувачі] Hornet, чи можна буде їх передати Україні і яка для цього знадобиться підготовка», — сказала Марін.

До річниці повномасштабного російського вторгнення фінський уряд ухвалив рішення про передання Україні 13-го пакету військової допомоги на суму €160 мільйонів, до якого увійшли танки Leopard 2 німецького виробництва та інше важке озброєння з боєприпасами. Загальна вартість усіх пакетів оборонного обладнання, доставлених Фінляндією в Україну, — понад €750 мільйонів.

Чи вступить Фінляндія до НАТО? Майже гарантовано так 

18 травня 2022 року у відповідь на російську агресію проти України Фінляндія та Швеція офіційно подали заявку на вступ до НАТО й тим самим завершили багаторічну політику нейтралітету. Протоколи про входження скандинавських країн до Альянсу ратифікували вже 28 країн, утім, процес інтеграції Фінляндії та Швеції триває й досі. 

Наприкінці березня парламент Угорщини підтримав заявку Фінляндії на вступ до НАТО — раніше угорське керівництво затягувало з ухваленням рішення. Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто заявив, що це була відповідь на критику «внутрішніх справ» його країни з боку Фінляндії та Швеції. Врешті-решт 182 парламентарі висловилися за ратифікацію протоколу про членство Фінляндії в НАТО. «У Фінляндії була доволі сильна нервозність щодо останніх місяців [упродовж яких мали ухвалити рішення щодо вступу країни до НАТО], — розповідає Лассіла. — З іншого боку, за всю історію НАТО це чи не найшвидший процес вступу до Альянсу».

Тепер від повноцінного членства Гельсінкі відділяє лише рішення парламенту Туреччини, на яке очікують найближчим часом. Напередодні турецький президент Реджеп Ердоган заявив, що його країна ратифікує протокол на вступ Фінляндії до НАТО окремо від Швеції. 

Президент Туреччини стверджує, що Стокгольм не виконує взятих на себе антитерористичних зобов’язань: у Швеції присутні курдські організації, які турецький уряд вважає терористичними. Ердоган вимагає від Стокгольма передати їхніх учасників Туреччині, перш ніж скандинавська країна зможе приєднатися до Альянсу. Наприкінці минулого року шведська влада видала Туреччині члена Робітничої партії Курдистану (РПК) Махмута Тата, засудженого турецькою владою у 2015 році до 6 років і 10 місяців ув’язнення за обвинуваченням у членстві в терористичній організації РПК.

Водночас у Туреччині зауважили, що Анкара залишила відчиненими двері для заявки Швеції на приєднання до Північноатлантичного альянсу. Коли 1 червня новий закон про боротьбу з тероризмом у Швеції набуде чинності, Туреччина побачить, «як швидко вони зможуть рухатися» далі, повідомив речник турецького президента Ібрагім Калін в ефірі телеканалу NTV.

Президент Фінляндії Саулі Нійністе в інтервʼю виданню Yle висловив сподівання, що на наступному саміті Північноатлантичного альянсу у Вільнюсі і Фінляндія, і Швеція братимуть участь як повноправні члени НАТО.

Як Гельсінкі відмежовується від Москви?

Через повномасштабне вторгнення РФ на територію України Фінляндія поставила на паузу відносини з Росією, стверджує Юссі Лассіла. Восени 2022 року уряд країни ухвалив рішення закрити пропускні пункти для російських туристів із шенгенськими візами. А в лютому цього року Фінляндія почала будувати огорожу на кордоні з РФ. За два роки влада країни планує звести на кордоні з РФ паркан завдовжки близько 70 кілометрів. Відгородити планують прикордонні переходи та прилеглі до них райони.
«До повномасштабного нападу РФ на Україну у Фінляндії не відчували жодних загроз з боку російського кордону, — наголосив Лассіла. — І всі наші військові експерти стверджували, що реального ризику будь-якого вторгнення російських військ у Фінляндію немає. Звісно, ​​минулий рік докорінно змінив цю думку».