Що робити, якщо хтось із близьких помер: інструкція з організації поховання

Епідемія коронавірусу не вщухає: раз на два-три місяці у світі вчені виявляють нові штами COVID-19. Варіанти ковіда настільки непередбачувані, що практично неможливо спрогнозувати, наскільки небезпечним буде черговий умовний Омікрон і в якому регіоні він коситиме населення.

Організація похорону залишається одним із головних питань, що вийшли за останні два роки на перший план у всьому світі. Люди часто не знають ані як замовити ритуальний транспорт, ані який допустимий вінок на похорон. До пандемії багато хто елементарно не знав, скільки коштує похорон.

Матеріал про те, як пережити смерть близької людини – один із найпопулярніших на сайті. Тому журналістка Заборони Поліна Вернигор детальніше розібралася, що робити, якщо хтось із близьких помер, як організувати похорон та як упоратися з емоціями під час організації церемонії.

Я знайшов близьку людину мертвою. Що робити?

Тут є кілька алгоритмів. Усе залежить від обставин смерті людини. 

Якщо людина померла ненасильницькою смертю. Перше, що варто зробити — викликати медиків та поліцію. Можна зателефонувати сімейному лікарю, якщо це сталося в його робочі години, або викликати швидку — медики констатують смерть та видають відповідну довідку. Поліція на місці оглядає тіло та за необхідності направляє його на судово-медичний розтин — це буває дуже часто. Так роблять задля того, щоби виключити насильницьку смерть.

Далі вам треба буде отримати медичне свідоцтво про смерть. Якщо людина померла вдень, слід звернутися до місцевої поліклініки з амбулаторною карткою померлого, історією хвороби, паспортом померлого і паспортом заявника. У поліклініці померлого можуть направити на патологоанатомічний розтин у морг. В такому випадку необхідно викликати спеціальну машину для перевезення тіл, а медичне свідоцтво про смерть оформлять у морзі.

Якщо смерть настала вночі, слід викликати ритуальну службу для транспортування тіла. Часто медики, які приїжджають на місце смерті, мають контакти таких служб, однак цілком ймовірно, що прайс в такому випадку буде чималий. Якщо ви готові витратити ресурси на самостійний пошук ритуальної служби — шукайте контакти серед знайомих або в інтернеті. Співробітники служби забирають бланк констатації смерті, протокол огляду тіла, направлення на судово-медичний розтин. Натомість вам видають направлення в поліклініку. Свідоцтво про смерть у цьому випадку також видають у морзі.

Якщо людина помирає в лікарні, велика ймовірність того, що тіло направлять до моргу тієї ж лікарні. В морзі оформлюють медичне свідоцтво про смерть та довідку про причину смерті. Для цього вам треба принести до моргу ваш паспорт і паспорт померлого.

У разі насильницької смерті вам також треба одразу викликати швидку та поліцію. Тіло та речові докази обов’язково направляють в судово-медичний морг, де після необхідних процедур вам видадуть свідоцтво про смерть. У цьому випадку тіло вам видадуть пізніше — після того, як поліція проведе необхідні перевірки та відкриє кримінальне провадження. 

Що треба для моргу крім документів?

Потрібно принести речі, за допомогою яких працівники моргу зможуть підготувати небіжчика до поховання.

Для чоловіка це спідня білизна, шкарпетки, одяг, в якому його ховатимуть, взуття, верстат для гоління, одеколон, туалетне мило, гребінець, невеликий махровий рушник. Для жінки це спідня білизна, панчохи або колготки, одяг, в якому її ховають, за потреби аксесуари та косметика, взуття, туалетна вода, мило, гребінець, рушник.

Також до моргу треба привезти труну, оскільки тіло видається тільки в труні.

Як забирати тіло?

Для того, щоби забрати тіло з моргу, потрібне гербове свідоцтво про смерть — цей документ видають у відділах Державної реєстрації актів цивільного стану. Для цього знайдіть в інтернеті найближчий такий відділ та йдіть туди зі своїми документами, паспортом померлого та довідкою про причину смерті, яку вам видадуть в морзі. У ДРАЦСі паспорт померлого вилучать.

Разом зі свідоцтвом про смерть вам дадуть витяг про смерть із Держреєстру. З цим документом ви можете отримати допомогу на поховання або недоотриману пенсію померлого, але про це згодом.

Однак і цього недостатньо. Щоб отримати дозвіл на видачу тіла, з документами треба піти до прокуратури за місцем прописки покійного/ої та написати заяву. Після того, як ви зберете всі необхідні документи та зробите їхні копії, можна йти до моргу.

Як організувати поховання?

Немає якихось обов’язкових термінів поховання — ви можете організувати церемонію за 24 години після смерті, на третій день, через тиждень або дев’ять днів. Так само немає норм і щодо церемонії. Тому можете обрати традиційне поховання в землі, кремацію або ще щось. Однак важливо, щоб обряд не розцінювався як наруга над тілом та проводився з дотриманнями санітарно-епідеміологічного законодавства.

Для традиційних варіантів поховань слід звернутися до ритуальної служби — її ви обираєте самостійно. Ціни на їхні послуги не затверджені законодавчо, а тому відрізняються в різних агентствах — в середньому вони коштуватимуть від 13 до 20 тисяч гривень. Коли ви укладете договір з ритуальною службою, її працівники домовлятимуться з адміністрацією кладовища про місце поховання.

У великих містах більшість кладовищ уже переповнені й за документацією нових могил там бути не може — на деяких із них можливе тільки підпоховання до вже наявних. Для цього потрібно дочекатися завершення певного кладовищного періоду [законодавчо це не прописано, але на різних кладовищах цей період варіюється від 15 до 30 років]. Власник могили, який здійснював перше поховання і має свідоцтво про смерть похованого, має надати дозвіл на підпоховання. Якщо власника немає, рішення про підпоховання приймає місцева влада.

Загалом місце для поховання мають надавати безкоштовно. Єдине, за що ви маєте заплатити на кладовищі — це послуги з копання могили. Їхню ціну встановлює окремо кожне кладовище. Але за браком місць родичам померлого можуть запропонувати платне місце. Це типовий приклад хабаря й це незаконно. Станом на 2021 рік ціни на «чорному ринку» могил у Києві можуть сягати 6 тисяч доларів. Тоді в родичів фактично є вибір: або ховати померлого на кладовищі десь за містом, або платити гроші за незаконне поховання на міських кладовищах. Якщо на цьому етапі хтось вимагає у вас гроші — звертайтеся до поліції, оскільки за хабар в Україні можна сісти до в’язниці.

Що робити, якщо я хочу кремувати тіло?

В Україні діють три крематорії: у Києві, Харкові та Одесі. Крематорії у Луцьку та Дніпрі недобудовані або перебувають на етапі проєктування. Щоби кремувати померлого, родичам слід звернутися до крематорію та надати свідоцтво про смерть, довідку про причину смерті, паспорт замовника.

По суті крематорії працюють як ритуальні служби — отже, їхні послуги платні. Наприклад, у Київському крематорії послуга коштує до 490 гривень. Однак крім кремації можна ще замовити поховання та церемонію прощання — ціни є на будь-який гаманець.

Кремують небіжчика також в труні. Прах померлого можна розвіяти, а можна поховати в спеціальній урні. Отримати урну може тільки людина, на яку оформлялася послуга кремації.

Як отримати допомогу на поховання?

Тут також є кілька аспектів. Наприклад, держава оплачує поховання людей, які мають особливі заслуги перед батьківщиною, учасників бойових дій, людей, які отримали інвалідність внаслідок війни. У цих випадках витрати на поховання та встановлення пам’ятника на могилі лежать на державі. 

В інших випадках можна розраховувати на фінансову допомогу. Вона надається впродовж семи робочих днів з моменту письмового звернення. Таке звернення можна подати впродовж шести місяців після смерті. Для застрахованих осіб фінансову допомогу надають на місті роботи, для  безробітних — виплачують у центрі зайнятості за місцем реєстрації. Якщо помер пенсіонер, слід звернутися до органів Пенсійного фонду за місцем проживання пенсіонера. Якщо людина померла внаслідок нещасного випадку на виробництві, допомогу виплачує Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Якщо померлий не досяг пенсійного віку, не працював офіційно, не навчався та не служив в армії, не був зареєстрований у центрі зайнятості як безробітній, допомогу виплачують місцеві органи за останнім місцем проживання.

Щоб отримати цю допомогу, вам слід зібрати документи: витяг із Держреєстру про смерть, ваш паспорт, ідентифікаційний код, довідку з Пенсійного фонду України, довідку з Центру зайнятості, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, документ, що підтверджує здійснення поховання.

Для кожної категорії громадян ці виплати різні. У разі смерті:

• пенсіонерів — у розмірі двомісячної пенсії;
• пенсіонерів-військовослужбовців — у розмірі тримісячної пенсії, але не менше п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати;
• офіційно працевлаштованих — визначається Фондом соціального страхування на кожен рік;
• безробітних громадян — визначається Державним центром зайнятості;
• інші категорії — визначається та виділяється за розпорядженням РДА залежно від наявності фінансування.

Емоційний траур

Поховання близької людини — дуже складний процес, адже у цей період вам потрібно не просто все організувати, але й подолати емоції, пов’язані зі втратою. Психологи вважають, що поховання — це більше, ніж просто ритуал. Це важлива частина емоційного трауру, яка дає змогу рухатися далі та не зациклюватися на трагічних подіях. 

Організація поховання покриває одразу шість нагальних потреб людини, яка втратила близьких:

Визнання смерті. Похорон або поминальна служба дають можливість усвідомити реальність нашої втрати. Ми не можемо вдавати або ігнорувати те, що сталося. За наявності труни або урни з кремованим тілом людина приймає те, що сталося.

Переживання болю втрати. Втрата коханої людини викликає безліч емоцій, іноді суперечливих і майже завжди неприємних. Похорон дає можливість висловити ці емоції — плакати, жалітися іншим, обговорювати подію та ділитися переживаннями.

Згадки про померлу людину. Обговорення історій з життя померлого на похованні, спогади та враження від знайомства з ним/нею від інших відвідувачів церемонії також допомогають переживати горе.

Підтримка від інших людей. Підтримка від людей на поховальних церемоніях повертає вас до звичного життя, дає зрозуміти, що ви не самотні.

Звикання до життя без померлого. Смерть близької людини кардинально змінює життя — це неможливо заперечити. Вам потрібен час, щоби звикнути до цього, і процес організації поховання вам його дає.

Пошук нових сенсів життя. Коли хтось помирає, на думку часто спадають питання про сенс життя і смерті. Чи було в цієї людини хороше життя? Чому саме зараз вона померла і чому саме так? Чому ми вмираємо? Що буде далі? Організація поховання та сама церемонія дають нам можливість подумати над відповідями.

Що можна почитати за цією темою на Забороні:

«Життя для кожного закінчується однаково». Як пережити смерть близької людини та допомогти другу впоратися з цим

Клубніка Андріївна, її непідконтрольне життя і смерть на блок-посту

Книги про втрату та прийняття. Рекомендації Заборони