З року в рік у переліку найбільш популярних запитів на порносайтах можна побачити хентай — жанр японської анімації, який буквально являє собою мальовану порнографію. Хентай багатий на піджанри (як-от секс із монстрами чи фетиш на покоївок) та, як і все японське порно, має свою специфіку (жіночий оргазм звучить як дитячий крик, а чоловіки найчастіше домінують над партнерками), що суттєво вирізняє його на тлі звичного — переважно західного — порно. І подобається це, зокрема, й українській аудиторії: згідно з даними Pornhub, хентай замикає десятку найпопулярніших в країні жанрів.

Спеціально для Заборони сексологиня Марія Губєрнік пояснює, в чому полягає феномен хентаю, чому зображення сексу в Японії не таке, як в інших країнах, та за що японське порно полюбляють в Україні.

Що таке хентай?

В японській культурі хентай — це різновид еротичного аніме та манґи (простою мовою: анімації та коміксів), що обовʼязково містить відверте, буквально порнографічне зображення сексуальних сцен. 

Саме слово «хентай» з японської перекладається як трансформація (зокрема, метаморфози комах чи зміни фаз Місяця). На Заході (та й в Україні теж) термін сьогодні використовують як запозичення для всього мальованого в Японії контенту сексуального характеру. Проте на батьківщині приблизно з початку XX століття слово «хентай» повʼязують саме з перверсивними практиками, а для софткор-еротики там використовують термін «етті» (ось гарний тред про це від продюсера аніме-студії Studio Orange Йошіхіро Ватанабе)

Перверсій — піджанрів хентаю — є чимало. Ось лише деякі з них:

• футанарі — жінки з великими пенісами та грудьми;
• інцест — переважно між братами й сестрами, рідше з мамами/мачухами та синами, тітками й племінниками;
• лолі й шота — секс з маленькими дівчатами та хлопчиками відповідно;
• зґвалтування — як жінок, так і чоловіків (для останнього є термін «зворотне зґвалтування»);
• scat — копрофілія;
• незаймані — фетиш на криваве зображення першого сексу;
• гуро — коли під час сексу відрубають частини тіла чи ґвалтують трупи;
• монстри — зі щупальцями (тентаклями) та без, кремезними пенісами тощо.

Крім того, хентай багатий на фетиші, зокрема на темношкірих (жанр dark skin), покоївок (maid), медсестер, груповий секс чи гареми, грудне вигодовування та вагітних, перебільшену жіночу реакцію на оргазм (ахеґао) і навіть на чоловіків неконвенційної зовнішності (жанр ugly bastard — буквально «потворний виродок»).

Для сцен сексу між чоловіками в хентаї використовують термін «яой», між жінками — «юрі». Проте відео в жанрі «яой» студії випускають вкрай рідко, а кожне нове відео з гомосексуальними секс-сценами на тематичних сайтах зустрічає чимало негативної та переважно гомофобної реакції.

При цьому сцени сексуального характеру в хентаї можуть бути як головною рушійною силою відеоролика, так і лише епізодом в загальному сюжеті, що варіюється від цілком реалістичних історій до фентезі, детективів чи горорів.

В чому феномен японської секс-культури?

Насамперед в тривалій історичній традиції, що не мала навколо себе сороміцького ореолу. На відміну від християнських культур з їхнім концептом первородного гріха, в японській секс був своєрідним наріжним каменем в історії. 

Перша половина історичної хроніки Японії «Кодзікі», датована VIII століттям, має 35 епізодів сексуального характеру. Описані вони невимушено та водночас деталізовано, хоч і багаті на традиційні гендерні стереотипи про чоловічу домінацію над жінкою.

Зокрема, міф про появу японських островів прямо повʼязаний з сексуальним звʼязком синтоїстських богів Ідзанагі та Ідзанамі, які були не лише чоловіком і дружиною, а й братом і сестрою: «Тут спитав [Ідзанагі] богиню Ідзанамі-но мікото, свою молодшу сестру: “Як влаштовано твоє тіло?”; і коли так спитав — “Моє тіло росло-росло, а є одне місце, що так і не виросло”, — відповіла. Тут бог Ідзанагі-но мікото вимовив: “Моє тіло росло-росло, а є одне місце, що занадто виросло. Тому, гадаю я, те місце, що в мене на тілі надто виросло, вставити в те місце, що в тебе на тілі не виросло, і народити країну. Ну як, родимо?” Коли так сказав, богиня Ідзанамі-но мікото “Це [буде] добре!” — відповіла».

У період Едо (1603–1868 роки) широкого поширення набув еротичний жанр дерев’яної гравюри укійо-е під назвою сюнґа — буквально «весняна картинка». Логічно спитати, який стосунок до еротики має весна, проте в японській культурі сезон, коли після зими природа починає нове життя, був синонімічним сексуальним стосункам. А секс-працівниць тоді називали байсюнфу, що перекладається як «жінки, які продають весну».

Для сюнґа, як і для хентаю багато років потому, було характерне сюжетне різноманіття. Подружня зрада, лесбійські та гомоеротичні стосунки, штучні вагіни та фалоімітатори, зґвалтування, ті самі «потворні виродки», секс з богами і, звісно ж, з монстрами. Так, найвідоміше зображення статевого акту між жінкою та восьминогом належить легендарному японському художнику Кацусіці Хокусаю (ви точно бачили його гравюру «Велика хвиля в Канаґава»). Сюнґа «Восьминіг і пірнальниця» або «Сон дружини рибалки» зображає уривок японського міфу про пірнальницю за перлами, яка пожертвувала життям заради чоловіка.

Втім, XX століття принесло Японії зіткнення з західним світом, що не могло не вплинути на сексуальну культуру. З одного боку, в країні стався перехід від традиційного до модерного суспільства — нанівець зійшла патріархальна структура родин з безліччю дітей і шлюбами як фінансовими угодами. З іншого — повоєнний час приніс Японії нові закони: пари могли подавати на розлучення (що впливало на позашлюбні стосунки), а позашлюбні діти — успадковувати майно. Водночас Друга світова спровокувала в країні демографічний та сексуальний занепад, адже чимало жінок втратили своїх чоловіків на війні.

Ще один бік Другої світової, який тривалий час замовчувався, — масове секс-рабство азійських (та, зокрема, японських) жінок, відомих як «жінки для втіхи». Імперська армія Японії викрадала, ґвалтувала та примушувала до секс-праці десятки тисяч дівчат і жінок. Військові борделі для японських військових називали «станціями втіхи». За підрахунками ООН, 90% «жінок для втіхи» на кінець Другої світової були вже мертві — зокрема через статеві інфекції, жорстоке поводження чи суїцид. Проте капітуляція Японії не принесла залученим у секс-рабство жінкам свободу, і «станції втіхи» перейшли в «користування» американських військових. 

Все це так чи інакше сприяло суттєвим змінам в сексуальній культурі Японії, і сьогодні мало не найрозкутіша країна живе у двох паралельних світах. В одному панує «сексуальний бум»: максимально доступні борделі, вендингові автомати з ношеною жіночою білизною, відверті секс-шоу на ТБ і, власне, хентай. В іншому — японці просто не займаються сексом: за даними Японської асоціації планування родини, 45% жінок та 25% чоловіків не зацікавлені в побудові сексуальних стосунків. Дослідник кроскультурних комунікацій Кійосі Мацумото пояснює це, зокрема, тим, що японці дуже багато працюють і банально не мають на це часу, а також доступністю секс-контенту та секс-праці.

В чому специфіка та контроверсійність хентаю?

Так само як і аніме, хентай — це інша реальність, в якій люди можуть бути більш вправними та сексуальними. Дуже часто жіночі груди тут роблять непропорційно великими відносно маленьких та струнких тіл, шкіру — чистою та сяючою, а пеніси — гігантськими.

В хентаї майже кожен жіночий оргазм закінчується сквіртом, багато виділень розлітаються в різні сторони. Тут важливо уточнити, що сквірт — так званий струменевий оргазм, під час якого зі статевих органів жінки виділяється велика кількість рідини, — стається досить рідко в реальному сексі, а науковці взагалі не впевнені, чи всі жінки можуть його мати.

Намальований сюжет відкриває двері неможливому — тому, що справжні порноактор_ки іноді фізично не можуть зробити: в хентаї часто можна побачити сцени, де пеніс, наприклад, видимо пульсує, геніталії та соски сильно збільшуються, а сперма виділяється в набагато більшій кількості, ніж це буває в реальному житті.

Проте порно з живими, а не намальованими акторами вже намагається наблизитися до стандартів хентаю. Зокрема, є проєкт Hentaied, що робить порно зі спецефектами та розігрує сюжети з тентаклеподібними монстрами та прибульцями.

Водночас в хентаї нерідко трапляються сценарії, за які в реальному житті можна понести покарання. Це і вже згадані зґвалтування — будь-де: від дому чи вулиці до таксі чи метро, секс з неповнолітніми та, власне, вбивства. При цьому зґвалтування в хентаї зазвичай проходить шлях від пручань і прохань зупинитися до моменту, коли жінка, яку ґвалтують (а примушують до сексу тут переважно жінок), зрештою отримує від цього задоволення і просить ще.

Дослідники повʼязують це з так званою концепцією kakii denka (буквально — «уряд нижніх спідниць»), коли чоловіки нижчого класу відчувають неповноцінність і хитку чоловічу ідентичність у порівнянні зі своїми впевненими, активними та навіть агресивними дружинами. Тож якщо розглядати їх як цільову аудиторію хентаю, стає зрозуміло, чому сценарії сексу за примусом тут такі популярні.

Чому люди дивляться хентай?

Марія Губєрнік поставила це питання своїм клієнт_кам та підписни_цям в соцмережах, і більшість відповідей були повʼязані з екстремальними сюжетами, які в реальному житті можуть завдати сильної шкоди акторам та акторкам. Натомість в хентаї з персонаж_ками «можна робити що завгодно».

Інший цікавий компонент — відчуття провини. З розвитком секс-освіти в Україні люди почали дізнаватися про темний бік порноіндустрії: жахливі умови для порноактор_ок, довготривале знімання, використання наркотиків та інших стимуляторів збудження, що негативно впливають на здоров’я. Чимало людей почали відмовлятися від перегляду порно і шукати інші варіанти — зокрема еротичні фільми, етичне порно (де все відбувається згідно з культурою згоди) та хентай. Більшість глядачів хентаю зазначають, що можуть дозволити собі дивитися саме цей жанр без відчуття сорому чи провини.

З погляду психології зростання зацікавлення саме нереалістичним порно-жанром досить просто пояснити: нинішня реальність життя в Україні дуже складна і жорстока, і людям хочеться часом зануритися в інший світ хоча б на декілька хвилин. Це одна з форм ескапізму — втечі від дійсності. В психології та психіатрії це важливий захисний механізм психіки, завдяки якому люди намагаються сховатися від безрадісних фізичних і психічних аспектів реального життя у світі примарному, вигаданому. 

Крім того, хентай задовольняє один з головних запитів чоловічого населення — неймовірне задоволення жінок від саме вагінально-пенетральної стимуляції. Хоча в реальності, наприклад, для досягнення сквірту зазвичай потрібен фінгерінг (стимуляція пальцями) чи фістинг (стимуляція кулаком).

А сексологиня Юлія Ярошенко раніше пояснювала Забороні популярність хентаю не надто розвиненою сексуальною зрілістю, адже на порносайтах ця категорія найбільш популярна серед зумерів — молодих людей віком від 18 до 24 років: «Коли людина пізнає реальне збудження від живого тіла й почне рефлексувати про свої сексуальні фетиші, хентай не викликатиме особливої ​​реакції». 

За що хентай люблять в Україні?

В опитуванні, проведеному серед аудиторії Марії Губєрнік, взяла участь 41 особа віком від 19 до 55 років. Їм поставили чотири запитання:

• Чи дивишся ти порно?
• Чи дивишся ти хентай?
• Чи змінилися твої вподобання в порно з початком повномасштабного вторгнення?
• Як ти думаєш, чому хентай входить в топ-5 жанрів порно, які останнім часом переглядають українці та українки?

Серед причин популярності хентаю в Україні опитувані називали такі:

• «Спосіб зняти напругу без занепокоєння, що хтось на відео зґвалтований».
• «Віртуальна реальність, де можна подивитися на будь-які свої фантазії, сцени поза межами реального інколи збуджують сильніше, є заборонені в реальності штуки — зґвалтування, інцест, неприродні істоти, мене це чомусь сильніше збуджує».
• «Ідеалізація тіла та/або небажання дивитись на реальне тіло».
• «Декілька причин. Перша — це певна втеча від дійсности: хентай значно менш справжній і дозволяє дереалізуватися. Друга випливає з першої: хентай часто має сюжети, в яких легше потонути (і забути про дійсність), на відміну від звичайного порно. По-третє, можливо, людям хочеться сенсу — хентай часто розповідає певні історії (нерідко фантастичні, та все ж історії)».
• «Бо там немає росіян, бо це ірреалістична штука, що чудово відволікає від реального життя, також може мати насичений і цікавий сюжет, особливо вінтажний хентай».
• «Тому що в ньому секс показується часто зовсім інакше, ніж в класичному порно. Анімація дає змогу значно урізноманітнити те, як показаний процес. Наприклад, камера може бути всередині вагіни».
• «Легальне відтворення аморальних сюжетів».