Що відбувається у Києво-Печерській лаврі та чи дійсно вона переходить до Православної церкви України?

7 січня 2023 року в Успенському соборі Києво–Печерської лаври Митрополит Православної церкви України (ПЦУ) Епіфаній провів різдвяну службу — до цього богослужіння тут проводили священники церкви Московського патріархату. Чи це сигнал про перехід Лаври в користування ПЦУ, чи просто оренда приміщення релігійною організацією — Заборона розібралася, що означає ця подія, а також в яких випадках держава може втручатися у справи церков та що чекає на Московський патріархат в Україні.

Тож який юридичний статус Лаври? Вона належить Православній церкві України (ПЦУ), церкві Московського патріархату чи державі?

Києво-Печерська лавра була заснована у 1051 році. Під час Другої світової війни комплекс був серйозно пошкоджений, однак у 1988 році будівлі та богослужіння там відновили. З того часу Києво-Печерська лавра фактично перебувала у користуванні сьогоднішньої Української православної церкви Московського патріархату (далі — УПЦ МП).

Втім, хоча всі роки після розпаду Радянського Союзу майновий комплекс Києво-Печерської лаври перебував у користуванні УПЦ МП, він ніколи їй не належав. Згідно з українським законодавством та юридичними документами, комплекс перебуває у власності держави. Окрім того, його визнано заповідником, і він входить до списку об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО.

Вся діяльність УПЦ МП на території Києво-Печерської лаври здійснювалась на основі договорів оренди, що укладались між релігійною організацією та Міністерством культури України. Варто зазначити, що, попри цілісність майнового комплексу, Лавра структурно складається з двох частин: Верхньої та Нижньої лаври. Ці частини розділені стіною. До Верхньої лаври належать музеї, національна історична бібліотека, Успенський собор та Трапезна церква. Нижня лавра складається з храмів, лаврських печер, семінарії, духовної академії та офіційної резиденції предстоятеля УПЦ МП митрополита Онуфрія.

Один з таких договорів стосувався об’єктів Верхньої лаври. Про юридичний статус комплексу Забороні розповіла заступниця голови комітету ВР з питань гуманітарної політики Євгенія Кравчук:

«У випадку з Верхньою лаврою в договорі оренди між заповідником і церквою було написано, що він [дійсний] до 1 січня 2023 року. Договір не був продовжений з боку держави, і зараз там не має права здійснювати діяльність жодна релігійна організація без спеціального короткострокового разового дозволу на користування».

Різдвяне богослужіння митрополита Православної церкви України (далі — ПЦУ) Епіфанія, проведене 7 січня 2023 року в Успенському соборі, було здійснене саме через отримання разового дозволу. Верхня лавра не перейшла у користування ПЦУ, а лише була надана у тимчасове користування.

Що стосується Нижньої лаври, то ситуація з об’єктами там значно складніша.

«Нижня лавра та монастир, який там зараз діє, фактично перебували в користуванні УПЦ МП з 1990-х років, і вони вели там різного роду будівництва, — пояснює Кравчук. — Юридично у 2013 році було розпорядження Кабміну при Азарові — був укладений договір оренди між заповідником, який перебував під Мінкультом, та УПЦ МП. В цьому договорі оренди не вказаний термін — він просто укладений, і релігійна організація нічого не платить». У зв’язку з цим станом на сьогодні ці будівлі продовжують перебувати в управлінні та користуванні УПЦ МП.

Нижня лавра продовжує орендуватись УПЦ МП. Що далі?

Після проведення митрополитом ПЦУ Епіфанієм різдвяної служби в Успенському соборі президент України Володимир Зеленський у зверненні до народу зазначив: «Дуже важливо, що в Лаврі сьогодні прозвучала і ще звучатиме щира молитва за Україну, і що ніхто більше не буде робити українське чужим у Лаврі. Українська незалежність має бути міцною в усіх її елементах, і буде такою. Завжди».

Наразі планується подальше використання об’єктів Верхньої лаври за принципом разових дозволів на проведення богослужінь, а про їх передачу у користування будь-яким релігійним організаціям мова не йде. Об’єкти Нижньої лаври залишаються у користуванні УПЦ МП, однак відомо, що легітимність їх використання перевіряється.

Водночас був виданий указ президента щодо введення в дію рішення РНБО від 1 грудня 2022 року про діяльність релігійних організацій та застосування санкцій до них. Як зазначає Євгенія Кравчук, зараз Мінкульт проводить спеціальну перевірку щодо дотримання законодавства УПЦ МП, а юристи досліджують договір оренди на предмет його законності.

У 2017 році в ефірі програми журналістських розслідувань «Схеми» журналіст Максим Савчук детально розповів, як керманичі УПЦ МП проводили будівництво на території заповідника та Нижньої лаври без необхідних для цього документів та дозволів. Ці докази зараз досліджуються Мінкультом на предмет порушення умов договору оренди з боку УПЦ МП.

Яка позиція ПЦУ стосовно Лаври?

Можливе позбавлення представників УПЦ МП права користування приміщеннями Києво-Печерської лаври наштовхувало суспільство та медіа на думку, що майновий комплекс може перейти у користування ПЦУ. Саме такі настрої були найбільш популярними у соціальних мережах та медіа після проведення Епіфанієм різдвяної служби в Успенському соборі. Однак ПЦУ не має стосунку до процесів, що відбуваються навколо Лаври.

«З боку громади монастиря та його керівництва ми не бачимо кроків назустріч, — розповідає Забороні священник ПЦУ та ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості Георгій Коваленко. — Заяви намісника монастиря Московського патріархату владики Павла (він є в санкційних списках РНБО) після припинення договору оренди не свідчать про те, що він бажає робити кроки назустріч ПЦУ. ПЦУ висловила прохання служити на території Лаври і мати власний монастир ще навесні. Ми просили про можливість служити в храмі Верхньої лаври, який не використовується МП. Фактично ми отримали те, що просили: владика Епіфаній молиться у тому храмі. Можна сказати, що відроджується саме українська Лавра».

Що про втручання держави у релігійні справи говорять іноземні медіа та політики (та як пом’якшити їхню реакцію)?

Відмова у продовженні договору оренди об’єктів Верхньої лаври УПЦ МП, а також початок розслідування стосовно незаконності безстрокового договору оренди Нижньої лаври очікувано викликали негативну реакцію представників УПЦ МП. Випадки втручання держави у релігійні питання достатньо рідкісні, адже загалом у світі такої практики намагаються уникати.

Цей чинник дає представникам УПЦ МП можливість маніпулювати тематикою на міжнародній арені та звинувачувати українську владу у політичному переслідуванні. На думку Євгенії Кравченко, ризики стосовно негативної міжнародної реакції дійсно є, однак якщо процес розслідування та рішення про передачу об’єктів будуть прозорими та законними, це не має викликати ускладнень.

«Важливо, щоб питання було пов’язане з національною безпекою України. В яких виняткових випадках держава може втручатись у релігійні питання? Тільки в випадках, коли релігійні організації становлять небезпеку, — зазначає Євгенія Кравченко. — По-друге, для європейців важливо, щоб були критерії, підстави та судове рішення».

Висловлювання з критикою української влади та на захист УПЦ МП вже пролунало від сина Дональда Трампа, який опублікував у твіттері такий пост: «Зеленський забороняє Українську православну церкву. Його уряд також проводив рейди в українських православних церквах і арештовував священників. (Напевно, тому він суперзірка демократів). Він весь про свободу, хлопці. Надішлімо йому ще 100 000 000 000 доларів без звітності».

Критику в бік чинної української влади висловив і відомий американський ведучий республіканського каналу FOX News Такер Карлсон, який системно розповсюджує пропагандистські кліше про Україну: «Чому ви не аплодуєте людині, яка заборонила християнську конфесію, людині, яка арештовує священників, захоплює монастирі й церкви?»

«Звичайно, є небезпека, що нас критикуватимуть республіканці трампістського крила. Тому все треба зробити правильно, потрібно думати на три кроки наперед, а не про те, що ми зараз всіх заборонимо», — додає Кравчук.

Підтримує таку позицію і представник ПЦУ Георгій Коваленко: