Мертві мідії, заборона купатися та ловити рибу: що відбувається з Чорним морем після теракту на Каховській ГЕС? Репортаж з Одеси

6 червня 2023 року російські окупаційні війська влаштували теракт на Каховській гідроелектростанції. Руйнування дамби вивільнило 18 мільярдів кубометрів води, що затопила сусідні населені пункти. Але повінь — це лише один з наслідків катастрофи: велика вода винесла в Чорне море тонни сміття, отруйних речовин, уламки будинків, міни та трупи загиблих тварин. Це вплинуло як на екосистему акваторії, так і на супутню інфраструктуру. Журналістка проєкту «Новини Донбасу» Вікторія Савицька відвідала Одесу, щоб на власні очі побачити, як живе чорноморський регіон після катастрофи. З дозволу редакції Заборона публікує цей матеріал з незначними скороченнями.

«Риба може відплисти, а от мальки не втечуть»

Купатися на українському узбережжі Чорного моря та ловити там рибу заборонено. Про це попереджає чи не кожен білборд на вулицях Одеси. Але люди все одно приходять на море: хтось погуляти, а хтось все ж таки поплавати.

«Я купаюся тільки в ті дні, коли вода ідеально чиста. Візуально, — каже одеситка Ганна. — Минулої суботи вона була дивовижно прозора: мальки плавали, медузки молоді. Загалом розкішно».

Знищення Каховської ГЕС принесло Чорному морю опріснення, зміну біорізноманіття, цвітіння та сміття. І якщо велике сміття вже прибрали, то найбільш проблематичним наслідком вчені називають цвітіння моря. Цей процес запустили органічні поживні речовини — біогени чи, простою мовою, добрива, які принесло водами Каховського водосховища.

Ось що про це говорить провідний науковий співробітник Інституту морської біології НАН України Юрій Квач: «Раніше в нас також була проблема — море постійно цвіло внаслідок того, що з річками ці добрива виходили в море і воно зацвітало періодично. А тепер велика кількість [добрив], що була накопичена у Каховському водосховищі, одноразово вийшла у море. Вона не зникне ще довго, і ми ще довго бачитимемо наслідки».

Опріснення, винесення біогенів, цвітіння — це все один процес, у якому важко щось виділити. Найбільше постраждала ділянка Чорного моря від мису Аджияск до Північного Одеського мису. Саме там вчені зафіксували найбільшу кількість сміття та найбільше опріснення води. Дослідники говорять про загибель ікри та мальків, а також тих дрібних видів, які не можуть піти на глибину.

«Опріснена вода прийшла в момент, коли був нерест. І якщо риба може відплисти від берега, то мальки та ікра не втечуть. Була загибель мальків, ікри. Риба потім знову повернеться, знову буде нереститися. Але відбулося зміщення в структурі екосистеми», — зазначає Квач.

За прогнозами вчених, мали вижити мідії, бо вони певний час можуть існувати у безкисневих умовах. Була надія, що коли прийде забруднена вода, то мідії її розпізнають.

«Ця вода з рівнем солоності 3–4 проміле була смертельною для них. Ми сподівалися, що вони просто закриються та переживуть цей час, але вони не пережили. Вже через тиждень ми спостерігали масову загибель мідій на мілині на узбережжі. Зараз ми спостерігаємо, що мідія трохи відновлюється, вже з’являється потроху, але вона має зрости», — каже вчений.

Загибель мідій спостерігає й одеський екоактивіст, представник громадської організації «Зелений лист» Владислав Балинський. За його словами, найбільше постраждала колонія на хвилерізі, біля берега загинуло близько 50% мідій.

«Сьогодні необхідно з’ясувати, яка кількість мідій та мідієвих колоній у нас загинула. Тому що те, що відбувається біля узбережжя саме у стометровій зоні, ми бачимо, а те, що далі, ми ще не знаємо. Я справді занурювався далі, і я бачив, що десь близько двадцяти відсотків загинули на глибині десь до 5 метрів, а біля Одеської затоки глибина десь до чотирнадцяти метрів. І треба ще з’ясувати, що відбувається на інших ділянках», — зазначає він.

«Рибу не везуть, бо люди бояться купувати»

Зменшення різноманіття риби вже помітне на прилавках. Як мінімум тому, що вилов у морі заборонений. Немає звичних чорноморських мідій, креветок, камбали, тюльки.

Тетяна Стопченко, адміністраторка рибного корпусу ринку «Привоз», каже, що зараз на ринку лише риба заморожена, з Атлантичного чи Тихого океанів. Але покупців все одно небагато.

«З замороженою рибою у нас ситуація хороша, вона безпечна. Люди її беруть, але багато хто боїться — запитують, звідки ця риба, — розповідає вона. — А ситуація зі свіжою рибою гірша. Не везуть рибку, бо люди бояться купувати її».

Продавці підтверджують: на прилавку Василя раніше можна було побачити тунця або креветок. Зараз лише форель, сьомга, лаврак, дорадо, стейки — все з Норвегії.

Та сама ситуація і в продавчині Ірини: «В наявності скумбрія, окунь, барабулька. Усі бояться, думають, що барабулька — це чорноморська, але чорноморська дрібна, а іспанська трохи більша».

Готельний бізнес Одеси мав великі плани на цей туристичний сезон. Але заборона на купання в морі й обстріли міста, що почастішали, змінили ситуацію. Як розповіла керівниця Ribas Duke Boutique Hotel Тетяна Загнітна, у травні гостей побільшало, тому всі очікували на добрий сезон.

«Коли трапилася трагедія, звісно, гості вже не приїхали, спочатку було дуже багато скасувань. Але ж не лише індивідуальні гості їдуть. Є ділові заходи — тренінги, конференції, і вони теж були скасовані», — каже Загнітна.

Завантаження готелю наразі складає 40%. Ті, хто раніше влітку приїжджав до Одеси, зараз охочіше їдуть до готелів групи у Буковелі.

То, може, варто відновити греблю?

Вже зрозуміло, що наслідки руйнування Каховської ГЕС позначатимуться на природі й житті людей багато років. То, може, варто відновити греблю? Представник ГО «Зелений лист» Владислав Балинський вважає це недоцільним.

«Це форма господарювання ще та, совкова, бо водосховища руслового типу не можна спостерігати ніде в Європі. Вони дуже впливають на стан довкілля, знищують природну систему. Тому потрібно шукати інші можливості господарювання і розвивати інші культури, які не залежать від води», — пояснює він.

Юрій Квач нагадує, що саме будівництво греблі призвело до знищення екосистеми, нерестовищ осетрових, порогів, заплавних зон. Щоби знову побудувати греблю, потрібен час та припинення бойових дій.

Він вважає, що слід переорієнтувати сільське господарство на інші культури. Крім того, в новій екосистемі у плавнях Дніпра можуть почати нереститися осетрові, які покинули цю територію після створення ГЕС.

Вплинути на процеси, які запустило руйнування Каховської ГЕС, людина майже не може. Узбережжю потрібні сильні північні та північно-західні вітри, що перемішуватимуть воду та відганятимуть сміття. Єдине, що може змінити людина — очищати пляжі та по можливості виловлювати сміття у воді.

«Ви можете подивитися на берег — там все ще є залишки очерету. Все це треба прибрати, тому що буде шторм і його [сміття] змиє назад у море, воно розкладатиметься, і біогени потраплятимуть до екосистеми. Тому, якщо ми хочемо допомогти очищенню нашого моря, очищенню екосистеми, ми маємо прибирати це сміття насамперед», — вважає біолог.

Нині вчені можуть фіксувати короткостроковий вплив — загибель фауни, заморні зони, цвітіння. Довгострокові наслідки можна буде побачити протягом 5–10 років.