Шлях міста
Фотопроєкт Євгена Бондаренка в «Рівні цензури»
У рубриці «Рівень цензури нульовий» Заборона публікує роботи одного фотографа, художника або колективу. У них показані історії, які не співзвучні з масовою культурою або наражаються на цензуру в ЗМІ та соціальних мережах. У цьому випуску — уривок із серії «Шлях» фотографа Євгена Бондаренка, присвячений Кривому Рогу.
Євген родом із Краматорська. Він захопився фотографією випадково: у 2006 році друг запропонував йому підробити фотографом у літньому кафе, і з того часу він почав заглиблюватися в це ремесло. У 2009 році Бондаренко дізнався про творчість японського фотографа Дайдо Моріями та гурту Provoke. Девізом їхнього візуального стилю було словосполучення «аре-буре-боке», що означає «грубість, нечіткість, розфокус».
«Я зрозумів, що підсвідомо до цього йшов [до стилістики гурту Provoke]. Почав уникати «красивих» фотографій і помічати некрасиві речі навколо», — розповідає фотограф.
«Ще у 2009–2010 роках я почав звертати увагу на всі ці «некрасиві» речі, бо бачив лише погіршення навколо. Я працював на заводі, скрізь постійні скорочення. Все менше роботи. Жодного оновлення. У Краматорську всюди була така тенденція. От був житловий будинок — а за пів року він уже заростає. Де була одна яма на дорозі, там за місяць їх уже три».
Після перерви у фотографії, яка тривала до 2019 року, Євген дійшов висновку, що його візуальна стилістика — це реакція на капіталізацію українського суспільства. Як і в повоєнній Японії, глянцева американізована обгортка переважає над суворою сірою реальністю українських міст.
«Через свій погляд я намагаюся передати надію. Я сподіваюся, що наша країна та народ рано чи пізно пройдуть цю чорну смугу», — пояснює Бондаренко.
Свої взаємини з містами, де він знімає, Євген порівнює з медитацією, коли потрібно мінімізувати кількість думок, переживань та емоцій.
«У міста свій шлях, у мене свій, на якийсь час вони перетинаються. Але найголовніше — те, що це шлях позбавлення від страху».
«Рівень цензури нульовий» — це майданчик для відкритого діалогу на складні й табуйовані теми, як-от сексуальність і тілесність, стрес і депресія, війна й ідентичність. Ми не платимо гонорару за публікацію, але допоможемо зробити авторське висловлювання почутим, а також беремо участь у його оформленні. Деталі — тут.
