Читаєте зараз
Штучний інтелект змінить (і уже змінює) ринок праці. Ось що вам потрібно знати про це сьогодні

Штучний інтелект змінить (і уже змінює) ринок праці. Ось що вам потрібно знати про це сьогодні

Andriy Sorokin
Штучний інтелект змінить (і уже змінює) ринок праці. Ось що вам потрібно знати про це сьогодні

Наприкінці минулого року 193 країни ЮНЕСКО, включно з Україною, прийняли етичні засади штучного інтелекту (ШІ). У документі визначені ключові проблеми цієї технології — посилення гендерних та етнічних упереджень, загрози для приватного життя, масове стеження тощо. Але водночас там зовсім не згаданий найпопулярніший страх, пов’язаний з ШІ — заміна людини машиною та безробіття. Журналіст та редактор телеграм-каналу FintechWave Андрій Сорокін спеціально для Заборони розповідає, чи варто цього боятися.


Алгоритми проти та замість нас

Великі компанії часто використовують штучний інтелект, щоби контролювати робітників. Причини прості: оптимізація (не тримати ж іще купу контролерів) і нагляд за виконанням KPI. До того ж це зручно — достатньо лише додатку на смартфоні працівника.

Але програма може помилитися й навіть звільнити когось. Для цього необов’язково прогулювати роботу чи недбало ставитися до своїх обов’язків — алгоритм просто може вирішити, що ви недостатньо ефективні. Особливо це стосується гіг-економіки — сервісів на зразок Uber та Glovo. Про такі випадки писали Bloomberg та Financial Times.

  • Підозрілий Uber. Лондонський таксист Александру здійснив понад 7 тисяч поїздок за два роки. Але 5-зірковий рейтинг не завадив алгоритмам Uber винести йому два попередження: система запідозрила водія в шахрайстві без жодної причини. Після третього попередження його обліковий запис могли заблокувати. Александру не отримав жодних роз’яснень щодо ситуації, а в компанії водієві допомагати не поспішали: «система не може помилятися».
    Александру звернувся до неурядової організації Workers Info Exchange (WIE) — це щось на зразок профспілки для працівників компаній на кшталт Uber. Через кілька місяців суперечок Uber вибачився перед ним: компанія визнала, що попередження винесли помилково. «Uber використовує ШІ замість HR-відділу для водіїв. Система може змусити вас припинити працювати, може розірвати ваш контракт з Uber, і це коштуватиме вам ліцензії», — розповів таксист.
  • Непрозорий Glovo та суворий Deliveroo. Алгоритми послуг доставлення їжі теж не завжди зрозумілі. Так, суд в Італії оштрафував сервіс Deliveroo за те, що той звільняв кур’єрів, які були на лікарняному. Їхня система вважала, що якщо людина кілька днів не виходить на роботу, то скоро звільниться. Дісталося й Glovo: компанія не змогла пояснити, як її системи оцінювали продуктивність кур’єрів та розподіляли зони для роботи.
  • Стоокий та незрозумілий Amazon. Технологічний гігант використовує алгоритми, щоби контролювати робітників, підрядників та компанії з доставки. У 2015 році Amazon запустила додаток Amazon Flex — американські водії встановлюють його, щоби підробити, доставляючи замовлення зі складу. Bloomberg опитав 15 водіїв — з них четверо заявили, що їх звільнили помилково. Ексменеджери Amazon підтвердили, що система не надто пристосована до реальних умов роботи. Наприклад, вона часто призначає доставку в ЖК з зачиненими воротами. Або водій не може покласти посилку до несправного поштомату, а система вважає це порушенням і знижує рейтинг. Про ці та інші «принади» роботи водієм на Amazon також кілька років тому писав The Atlantic.

За вісім місяців 2021 року понад 500 працівників компаній на кшталт Amazon Flex, Bolt, Deliveroo та Uber звернулися до WIE. Усі вони просили допомоги в роз’ясненні рішень, які ухвалили алгоритми.

Нерівність доходів уже сьогодні

Багаті й освічені стають багатшими, а бідні й неосвічені — біднішими, і всьому виною ШІ та автоматизація. Принаймні, у США — так вважає Національне бюро економічних досліджень (National Bureau of Economic Research, NBER). Воно проаналізувало дані з 1980 до 2020 року і дійшло таких висновків:

  • Техніка або повністю замінила тих, хто займався фізичною працею, або зменшила їхню зарплату. Заробіток людини без вищої освіти зараз на 15% нижчий, ніж у 1980 році.
  • Працівники з вищою освітою та «білі комірці» не втратили в доходах за останні 40 років — вони лише зросли.
  • Компанії автоматизували завдання, які раніше виконували люди. Це основна причина змін у зарплатах.

МВФ дивиться ширше: штучний інтелект може збільшити розрив між багатими та бідними країнами. Усе через те, що інвестиції перетікатимуть у держави з розвиненою економікою, де вже впровадили автоматизацію. Робочі місця в країнах, що розвиваються, замінять роботами, а не доповнять ними. Адже саме дешева робоча сила забезпечувала їм перевагу.

Страшні прогнози

Дослідницькі та технологічні компанії, аналітичні центри постійно публікують доповіді, у яких обіцяють, що скоро ШІ замінить багато спеціальностей. Ось витяги з деяких:

  • До 2025 року зникне 85 млн робочих місць у 26 найбільших розвинених країнах і країнах, що розвиваються. Повна автоматизація праці відбудеться до 2141 року. ШІ зможе замінити хірургів приблизно через 40 років, роздрібних торговців — менш ніж через 15 років, написати бестселер New York Times — через 30 років (Світовий економічний форум).
  • До 2029 року 200 тисяч робочих місць у банківській індустрії буде знищено (Wells Fargo).
  • До 2030 року від 400 до 800 млн працівників в усьому світі можуть втратити свої робочі місця через роботів та автоматизацію (McKinsey Global Institute).
  • Понад 120 млн працівників будуть змушені пройти перепідготовку через вплив ШІ на їхню роботу (IBM).
  • До 2039 року середня ймовірність заміни на робота серед жінок — 40%, серед чоловіків — 38% (МВФ).

Кому загрожує ШІ? Вважається, що насамперед тим, хто виконує рутинні дії, що повторюються. Наприклад, секретарі, кур’єри, аудитори, співробітники бек-офісів та кол-центрів, водії, машинні оператори, працівники мереж фаст-фуду, фермери. Робочих місць може стати менше в банках та страхових компаніях, енергетиці та видобувних галузях, на виробництві та в роздрібній торгівлі. Не виключено, що під загрозою перебувають навіть ІТ-фахівці, особливо після новин про те, що ШІ навчили писати код. Аналогічна доля може чекати на хірургів (автономний робот Smart Tissue вже зшивав тонкий кишківник свині) і солдатів (Boston Dynamics любить хвалитися досягненнями військових роботів).

Кого нескоро замінить ШІ? Зазвичай говорять про представників творчих професій (архітекторів, дизайнерів, музикантів, скульпторів), а також тих, що пов’язані з управлінням персоналом та соціальною взаємодією. Є сайт WillRobotsTakeMyJob.сom, де можна ввести назву професії та побачити, наскільки великий ризик втратити роботу через автоматизацію. Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD) пропонує свій чек-лист, щоби з’ясувати ймовірність такого результату:

  • У вашій сфері застосовують комп’ютери та іншу техніку, яка замінює людину?
  • Вам доводиться мати справу зі складними соціальними відносинами (догляд за людьми або врахування їхніх культурних особливостей)?
  • Чи вимагає ваша робота творчих здібностей та аргументації складних рішень?

Чи залежить ризик заміни людини ШІ від країни? Так. Наприклад, у МВФ вважають, що такі ризики максимальні в Японії, Словаччині, Сінгапурі та Естонії, високі — у Південно-Східній Європі, а мінімальні — у Скандинавії та Центральній Європі. Пояснюється це такими чинниками:

  • що домінує у ВВП: промисловість чи сектор послуг;
  • який ступінь проникнення технологій,
  • наскільки гнучкий ринок праці.

Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD) приблизно такої ж думки. Її експерти впевнені, що робочі місця перебувають під більшою загрозою в країнах Східної та Південної Європи, а також у Німеччині, Чилі та Японії. Набагато менше варто турбуватися мешканцям англо-саксонських, скандинавських країн та Нідерландів.

Не все так однозначно

Після таких прогнозів можна подумати, що ШІ здатен лише знищувати робочі місця. Але це не так: технологія може також створювати нові. Ось що кажуть експерти на захист цієї точки зору.

  • ШІ потрібна людина. Компанії застосовують алгоритми автоматизації маркетингу, управління персоналом. Але вони не можуть будувати довгострокові прогнози та обґрунтовувати висновки, що робить їх залежними від людини. Так вважають професори Гарвардської школи бізнесу Майкл Лука, Джон Клейнберг та Сендхіл Муллайнатан (їхня стаття про це входить до книги «Штучний інтелект, аналітика та нові технології»).
  • Інтернет викликав не менше занепокоєння, але воно не виправдалося. Вважалося, що з його розвитком зникне безліч робочих місць, а натомість технологія створила мільйони нових. Керівники найбільших світових компаній вважають, що вплив ШІ буде ще сильнішим (опитування PwC).
  • ШІ-системи навчені виконувати одне й тільки одне завдання. На відміну від людини, вони не можуть вийти за рамки змісту даних, не можуть створювати та впроваджувати інновації чи міркувати, вважає колишній технічний та операційний директор компанії SAS Олівер Шабенбергер.
  • ШІ сприяє зростанню економіки — на цьому тлі роботи стає більше. Будь-яка втрата одних робочих місць через автоматизацію компенсується появою нових (дослідження PwC).
  • Фахівців з ШІ вже не вистачає. Такі кадри активно шукали навіть під час коронакризи та продовжують шукати зараз. Експерт Deloitte Девід Джарвіс упевнений: навіть якщо компанія працює з ШІ не перший рік, їй усе одно може не вистачати фахівців для нових проєктів. З ШІ пов’язано чимало вакансій: інструктори з ШІ, спеціалісти з машинного навчання, аналітики даних автоматизації процесів, інформаційної безпеки тощо.
  • Хтось має керувати ШІ та людьми. У майбутньому в одній робочій команді легко можуть опинитися живі співробітники та машини. Знадобляться ті, хто зможе організувати їхню ефективну спільну роботу, вважають правозахисник Гаррі Каспаров та професор бізнес-школи Національного університету Сінгапуру (NUS) Девід де Кремер.

Які саме професії можуть виникнути завдяки ШІ? Швидше за все, це будуть спеціальності на стику машинного та людського. Наприклад, фахівці з інтерпретації алгоритмів ШІ та безпеки його систем, з навчання чат-ботів. Що далі розвиватиметься ця технологія, то більше буде варіантів.

ЗМІ часто вважають за краще фокусуватися лише на негативних прогнозах — це привертає більше уваги. Наприклад, ще у 2017 році Gartner обіцяла, що ШІ залишить без роботи 1,8 млн людей. Однак у тому самому звіті йдеться про те, що буде створено 2,3 млн нових робочих місць, чому могли приділити менше уваги.

Чому ще не варто турбуватися через новини про те, що ШІ скоро всіх замінить? Ось кілька аргументів.

  • Загроза заміни ШІ та ймовірність того, що це справді станеться — це різні речі. Якщо щось можна автоматизувати, то не завжди це призведе до скорочення витрат. Наприклад, робот може роздавати листівки, але найняти живу людину все ще дешевше.
  • ШІ поки що недостатньо вивчений, щоб оцінювати його майбутній вплив. Природа цієї технології залишається важкою для розуміння. Більшість прогнозів будуються проведенні паралелей між ШІ та тим, що вже добре вивчено (наприклад, робототехніка), пишуть Манджіт Реге та Ден Ярмолюк з Університету Сент-Томаса.

У краще завтра разом з ШІ

Міжнародні організації не поспішають сіяти паніку через ШІ. Деякі їхні висновки можуть навіть суперечити відомим даним — нібито їх замало, щоби щось стверджувати.

У листопаді 2021 року експерти того ж ВЕФ представили позитивні сценарії повсюдного впровадження ШІ з описом можливих ризиків. Серед них:

  • Зростання світової економіки. ШІ підвищує продуктивність. Люди зможуть робити більше, домагатися більшого та ділитися цим. Але будуть потрібні додаткові заходи — від запровадження глобального податкового режиму до страхування від безробіття. Потенційні ризики: прогрес поширюється нерівномірно, професії середнього класу зникають, країни не можуть домовитися одна з одною.
  • Гнучкий ринок праці. Поява нових професій, адаптація людей до технологічних змін, можливість знайти себе на ринку праці через креативність, а також сприяння перепідготовці. Потенційний ризик: без перекваліфікації для тих, хто має таку потребу, проблема безробіття не зникне.
  • ШІ на службі людства. Суспільство відмовляється від надмірної автоматизації та заміщення людини машиною. Бізнес, ІТ-фахівці та законодавці обирають технології, які підвищують попит на робочу силу. Зараз вигідніше все автоматизувати та скорочувати персонал — можливо, потрібно буде запровадити «податок на автоматизацію». Потенційний ризик: контроль над технологіями на етапі розробки. Вони мають зробити працю більш ефективною, але не замінити її.
  • Робота в радість. Машини візьмуть на себе рутинну та небезпечну роботу, а люди обиратимуть гнучкіші та цікавіші професії. Для цього будуть потрібні сильні профспілки та розширення представництва працівників у корпоративних радах. Потенційний ризик: роботодавці захочуть запровадити зовсім інші рішення на основі ШІ, як-от технології постійного стеження за персоналом.
  • Добробут не залежатиме від роботи. На перший план вийдуть неоплачувані активності: волонтерство, дослідження, самовдосконалення тощо. Для цього потрібна підтримка відповідних ініціатив та безумовний базовий дохід. Потенційні ризики: не всі зможуть займатися чимось змістовним. Незрозуміло, як підтримувати солідарність у світі, де хтось працює, щоби себе забезпечити, а хтось — ні.

Але висновки ВЕФ — це не прогнози, а радше постановка питань та запрошення до дискусії. Усе впирається в політику та ринок.

Торік ОЕСР випустила матеріал «Вплив штучного інтелекту на ринок праці: що ми знаємо на цей час». У ньому йдеться про те, що наслідки впровадження ШІ для зайнятості та оплати праці не такі однозначні. Ось ключові тези:

  • ШІ — це не просто одна з технологій автоматизації. Навіть якщо її так розглядають, це ще треба підтвердити. Не враховуються всі можливості ШІ. Багато що залежить від того, як саме він запроваджується і в яких ринкових умовах. Завдяки ШІ можуть з’явитися нові професії, наукові прориви та цілі галузі.
  • Зайнятість та зарплати падають в одних, але зростають в інших. З’являються нові трудомісткі завдання (ті, які може виконувати лише людина) та професії, що підвищують попит на працю. Насамперед це обслуговування ШІ-систем — йдеться про тих, хто їх навчає, інтерпретує результати та стежить за їхньою роботою. Після ІТ нові місця виникають в інших галузях.
    Є дослідження, які показують, що на одну посаду у високотехнологічній компанії припадає ще п’ять з інших сфер. Крім того, зросте попит на трудові ресурси в тих секторах, які не зазнали впливу ШІ або тих, де він доповнює людину. Проте немає гарантій, що це буде рівномірно.
  • Даних про те, що через ШІ знижується зайнятість та зарплата, не так багато. Дехто взагалі передбачає зростання зарплат коштом ШІ, хоча це більше стосується тих, у кого хороша освіта й зарплата. А що робити тим, кому пощастило менше? З одного боку, ШІ може їх замінити. З іншого боку, ШІ-рішення дадуть змогу залучати працівників без кваліфікації. Наприклад, в агросекторі система сама розрахує, що й коли садити — експерти для цього не потрібні.
  • Використання ШІ залежить від галузі. Наприклад, у маркетингу та галузі продажу можуть з’явитися нові робочі місця — тут технологія може доповнити людську працю. На виробництві та серед канцелярських посад скорочення цілком ймовірні, як і в сільському господарстві, комунальному секторі та транспорті. «Білих комірців» можуть скорочувати повільно — хтось має коригувати процеси контролю та звітності, пов’язані з ШІ.
  • Працівникам доведеться навчатись, щоб адаптуватися до нової реальності. ШІ зовсім не обов’язково знищить цілі професії — просто в їхніх рамках з’являться інші завдання.
  • ШІ не замінить цілі напрями. Йдеться про професії, для яких потрібна креативність, соціальний та емоційний інтелект. Технологія не здатна так само добре впоратися із ситуацією невизначеності, як людина — її цьому «не навчили».

… а що в Україні?

Проєкт розвитку ШІ на національному рівні стартував наприкінці 2021 року. Експерти Українського фонду студій у сфері безпеки, Національного інституту стратегічних досліджень та Експертного комітету з питань розвитку ШІ анонсували старт дослідження. На його основі розроблять рекомендації щодо розвитку ШІ та інфраструктури для публічного управління ним.

Раніше Кабмін затвердив план заходів щодо реалізації Концепції розвитку ШІ в Україні на 2021–2024 роки. Серед його завдань — забезпечення використання технологій ШІ в оборонних системах, сфері охорони здоров’я, правосуддя, а також для аналізу ефективності системи публічного управління.

Чи загрожує ШІ співробітникам українських компаній? Говорити про це поки що важко, але «Нова пошта» вже використовує роботів на сортувальних терміналах, а ШІ-стартап Neurotrack намагається читати думки людей.

Висновки

  • ШІ вже сьогодні призводить до ліквідації робочих місць, і цей процес продовжуватиметься. Хороша новина: він також створить нові робочі місця та професії.
  • Якщо ви займаєтеся низькокваліфікованою працею, є великий ризик того, що в майбутньому вас замінять машиною. Але й це не точно: ШІ зміг замінити навіть частину трейдерів з Волл-стріт. Або може виявитися, що дешевше платити гроші вам, ніж впроваджувати ШІ.
  • Будьте готові перекваліфікуватися або підвищити кваліфікацію: вашої професії може не стати або її зміст може змінитися. Постійне навчання — єдиний надійний спосіб уникнути безробіття через розгортання ШІ. Не забувайте про soft skills: у новій реальності вони цінуватимуться ще більше.
  • Робітники бідних країн сильніше постраждають від запровадження ШІ та автоматизації. Уже зараз технології збільшують розрив між ними та багатими країнами.
  • Майбутнє ШІ залежить лише від людини. За хорошого сценарію ми позбудемося монотонної, нудної та небезпечної праці, житимемо багатше та цікавіше. За поганого чимало людей втратять роботу, не зможуть знайти нову чи перевчитися, а прірва між багатими та бідними збільшиться. Щоби реалізувався перший сценарій, потрібна певна політика, діалог із бізнесом, контроль над технологіями та глобальна співпраця. На початку 2022 року поки що важко повірити в його реалістичність.

Сподобався матеріал?

Підтримай Заборону на Patreon, щоб ми могли випускати ще більше цікавих історій

Нагору