Безпека
Німецький вчений Роберт Кох свого часу сказав: «Настане день, коли людині доведеться боротися з шумом так само невблаганно, як з холерою та чумою».
Від шумового забруднення в Європі щороку передчасно помирають 12 тисяч людей, а у 48 тисяч розвивається ішемічна хвороба серця.
Зависокий рівень шуму за рік викликав у 6,5 мільйонів європейців хронічне порушення сну, а у 22 мільйонів з’явилася хронічно висока дратівливість.
Страждають від надмірного шуму й тварини. Вони гірше орієнтуються у просторі через нього, не здатні залучати партнерів і уникати хижаків. А це ставить під загрозу їхнє виживання.
Шумове забруднення — це будь-який небажаний звук, який негативно впливає на здоров’я і самопочуття людей та інших організмів.
Звук вимірюють у децибелах. Прийнятним рівнем шуму ВООЗ визначила 40 децибел, а критичним, таким, що дратуватиме й шкодитиме — 55 децибел. Наприклад, шелест листя — це близько 20 децибел, а виття сирени сягає 120.
Надто гучний чи різкий звук спричиняє сплеск стресових гормонів, впливає на нервову систему. Як наслідок: виникають неврози, занепокоєність, підвищується кров’яний тиск.
— каже експерт у галузі будівельної акустики, керівник інженерного відділу компанії Acoustic Group Євген Фрідліб.
«Традиційно основним джерелом шуму є транспорт: автомобільний, залізничний, авіаційний. Від цього страждають в усьому світі. Українські міста з огляду на менш розвинене авіасполучення, мають менше проблем із шумом від нього. Але в нас заведено перевищувати швидкість на дорогах, та й самі дороги часто в жахливому стані, що збільшує рівень транспортного шуму»,
Наприклад в Берліні добовий рівень шумового забруднення у житловій зоні більш ніж 75 децибел фіксується лише поблизу аеропортів Тігель та Шонфельд.
В Києві такий рівень фіксується не тільки біля відкритих станцій метро чи аеропортів, а і у центрі міста — Бесарабська площа, проспект Лесі Українки, Велика Васильківська, Саксаганського та інших
В Україні допустимий рівень шуму регламентують Наказ МОЗ №463 «Про затвердження Державних санітарних норм допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови» та державні будівельні норми про захист територій будівель і споруд від шуму.
«У цих документах прописані вимоги для захисту від транспортного шуму, вібрації. Вони ж регламентують необхідну звукоізоляцію конструкцій, наприклад, між квартирами. Але основна проблема в тому, що контролю за дотриманням цих норм майже немає», — пояснює Євген Фрідліб.
Наприклад, у Японії, аби боротися з шумом від будівельних робіт, на майданчиках, вивішують спеціальні вимірювальні пристрої. Вони в режимі реального часу повідомляють, наскільки гучні роботи. Якщо рівень зависокий, можна вимагати компенсації.
А у США, з огляду на розвинену авіаційну галузь, Федеральна адміністрація з авіації спонсорує звукоізоляцію будинків, шкіл, які знаходяться в зоні шумового забруднення, надає гранти аеропортам для покращення звукоізоляції та ін.
«Основний шлях, яким шум з вулиці потрапляє до будинку, це вікна. Відповідно, якщо фасад виходить на шумний бік, потрібно встановлювати вікна з підвищеною звукоізоляцією. А щоб менше відкривати вікна, слід встановити систему вентиляції. Але все залежить від конкретного випадку й до розрахунків варто підходити уважно», — каже Фрідліб.
В Україні немає інформації про те, в яких містах найбільш шумно. У кожному є певні надгучні локації. Але, наприклад, для Києва розробили карту шумового забруднення. За нею можна визначити, де жити тихіше, а де доведеться встановлювати нові вікна з потужною звукоізоляцією.
Обирайте місце для життя, яке не шкодитиме вашому здоров’ю, — та ставайте патронами Заборони.