США запевняють, що КНР планує постачання зброї Росії. Це американська антикитайська кампанія чи все дійсно так погано?
Останній тиждень з заголовків медіа не зникає слово «Китай». КНР активізувалась у питаннях російсько-української війни та, очевидно, таким чином хоче отримати свою роль та місце в питаннях закінчення війни. Однак до цього цілий рік Китай не робив активних дипломатичних кроків та намагався триматись осторонь. Разом з міжнародними експертами і китаїстами Заборона розібралася, чому Китай включився у тему війни саме зараз, чого добиваються китайські лідери та чи дійсно вони можуть почати постачати зброю РФ.
Китайський «мирний план» — що це? І чому він (на практиці, а не в теорії) зовсім не вигідний Україні?
Активізація офіційного Пекіну припала на 24 лютого 2023 року — річницю широкомасштабного вторгнення РФ на територію України. В цей день Китай опублікував так званий мирний план, який, на думку китайських лідерів, може допомогти закінчити війну Росії проти України.
«Мирний план» Китаю складається з 12 пунктів. Серед основних пропозицій: припинити бойові дії, поважати територіальну цілісність країн (це можна сприймати і як натяк сепаратистському Тайваню), зняти односторонні санкції з Росії, а також висловлювання про те, що безпека країни не має забезпечуватись коштом інших, а безпека регіону не має досягатись через посилення або розширення військових блоків.
При цьому у плані жодного разу не згадується слово «війна», а натомість ідеться про «конфлікт». Також документ не покладає жодної відповідальності на Росію за розв’язання війни та воєнні злочини. Буде перебільшенням сказати, що план повністю проросійський, але він залишається достатньо лояльним до РФ, через що не отримав позитивних відгуків серед західної коаліції.
На думку китаїста і керівника азійської секції New Geopolitics Research Network Юрія Пойта, китайський план врегулювання війни не відповідає інтересам України. За його словами, більшість пунктів у цьому плані надто загальні: «… взяти лише перший пункт про повагу суверенітету — якби вони сказали Росії поважати цей пункт, тобто цілісність України, це вже було б закликом до припинення війни. Але вони Росії це не говорять — це формальна заява, не направлена до якоїсь конкретної сторони».
Пойта стверджує, що ще один пункт, який є чітким проявом прокремлівських інтересів — нерозширення військових блоків. «Це означає, що Україна не має права вступати в НАТО, і це абсолютно відповідає російському баченню ситуації, — говорить Пойта. — Це накладає обмеження на українську зовнішню політику і суверенітет. Нейтральний, позаблоковий статус України і призвів до російської агресії».
КНР пропонує план миру, але, принаймні за заявою американців, буде постачати РФ зброю. Це як?
За американськими джерелами, «мирний план» був не єдиною ініціативою КНР. Через два дні директор ЦРУ Вільям Бернс заявив, що китайське керівництво розглядає можливість надання РФ летального обладнання. «Ми не бачимо, що остаточне рішення вже ухвалено, — додає Бернс. — І не бачимо доказів фактичних поставок летального обладнання».
Заява Бернса, вірогідно, може грунтуватися на даних розвідки, але може бути тактикою на упередження — зливом інформації у медіапростір, аби змусити КНР відмовитися від рішення, яке, можливо, навіть не прийняли. Подібну тактику США використовували перед початком російського вторгнення, аби показати уряду РФ, що спецслужби в курсі їхніх планів, які краще не реалізовувати. У випадку з Китаєм заява Бернса може як ґрунтуватися на реальних даних, так і бути маневром США (до цього треба додати заяву ФБР про китайське лабораторне походження COVID-19, яка може бути частиною інформаційної кампанії проти КНР).
Ізраїльський військовий експерт Давід Гендельман прямо пов’язує пропозицію «мирного плану» з чутками про можливе постачання Китаєм зброї до Росії. «[До публікації “плану миру”] американська розвідка не робила заяв, що Китай розглядає питання [постачання зброї Росії], — говорить Гендельман. — Зараз вони виступили, а це, як мінімум, означає, що вони вважають, що зараз це треба сказати. Якщо дивитися глобально і якщо враховувати, що саме зараз Китай висунув пропозицію щодо війни, чого він особливо до цього не робив, то, мабуть, Китай прийняв рішення більше окреслити свою позицію».
На думку Гендельмана, Китай чекатиме реакції на свою пропозицію і згодом може використати негативну реакцію Заходу на план для виправдання військової допомоги Росії. «Можливо, якщо Китай побачить повністю негативну відповідь на свої пропозиції, то уряд може сказати, що вони висували мирні пропозиції, і назустріч їм не пішли. Тому для боротьби з американською гегемонією уряд КНР почне постачати РФ зброю», — додає Давід Гендельман.
На думку українського військового експерта Романа Світана, заява директора ЦРУ Бернса стосовно можливої військової допомоги Китаю Росії могла бути спровокована інформаційним зливом, який допустили самі китайці (а не шпіонажем на користь США).
«Швидше за все, зливи інформації про передачу росіянам озброєння — це для торгів, — припускає Світан. — Для торгів з американцями і, звісно, для видавлювання собі місця у розв’язанні питання у російсько-українській війні. Китай намагається втиснутися за стіл, за яким вирішується доля Росії та цієї війни».
Якою зброєю Китай може допомогти Росії?
Військово-промисловий комплекс Китаю ефективно копіює розробки інших країн. За словами військового експерта Романа Світана, основу китайського оборонного комплексу складають технології, що є копією радянських зразків зброї.
Однак аналоги радянського озброєння — не єдине, що є у КНР. Китайський військовий сектор активно копіював і ідеї західної зброї. Ось декілька прикладів самої лише авіації: китайський багатоцільовий винищувач Chengdu J-10 четвертого покоління був створений на основі проданих Ізраїлем Китаю напрацювань по ізраїльському винищувачу IAI Lavi. Також цей літак дуже схожий на американський винищувач F-16. Ще один китайський винищувач, Chengdu J-20, називають аналогом американського F-22, хоча при його розробці були запозичені й деякі російські ідеї з прототипу МіГ-1.44. Також китайці продовжили запозичувати західні технології та ідеї в розробці винищувача нового, п’ятого покоління J-31, який дуже схожий на американський F-35.
«Навряд чи китайці будуть передавати росіянам технологічні механізми, [що копіюють західні зразки], — розповідає Роман Світан. — Можуть передати легку броню (там такі ж, як в радянських зразках, важелі та керма) — тим більше, що саме такої техніки зараз не вистачає росіянам. Росіяни підготували кілька сотень тисяч людей, а на броню посадити їх не можуть, бо її просто не вистачає».
Попри наявність у Китаю аналогів радянського озброєння, опитані Забороною експерти вказують, що передача бронетехніки у близькій перспективі виглядає малоймовірною: якщо Китай погодиться передавати зброю, то буде намагатись робити це приховано. Найбільш критична проблема армії РФ — снарядний голод. Вірогідно, у КНР попросять саме снаряди (калібри збройних сил Китаю є стандартом і для армії РФ: це 82-мм та 120-мм мінометні, 122-мм, 152-мм артилерійські та 125-мм танкові боєприпаси, а також 122-мм та 300-мм реактивні снаряди для РСЗВ).
Нещодавно журналісти Der Spiegel написали про те, що Росія вже розпочала переговори з Китаєм щодо купівлі бойових БПЛА. За даними видання, близько сотні безпілотників мають бути відправлені до Росії вже на початку квітня. Журналісти зазначили, що мова йде про переговори між Міністерством оборони Росії та китайською компанією Xi’an Bingo Intelligent Aviation Technology.
Девід Гемблінг, британський журналіст, який спеціалізується на безпілотних літальних апаратах та написав декілька книг про мілітаризацію технологій, в розмові з Забороною розповів, що тип БПЛА, які, за інформацією журналістів Der Spiegel, планують постачати до Росії, буде нагадувати іранські дрони-камікадзе.
«Цей тип [беспілотника], відомий як ZT-180, ще не був помічений і, можливо, ще не існує. Вони [журналісти Der Spiegel] говорять про постачання 100 прототипів, тому він ще не у виробництві. Здається, це можна порівняти з іранськими дронами-камікадзе Shahed-136 і 131, які використовуються для нападу на енергетичну інфраструктуру та інші цілі, але можуть мати деякі відмінності — наприклад, більший корисний вантаж, більший радіус дії або краще наведення».
Як допомога Китаю може вплинути на війну?
Навіть якщо поставки обмежаться лише боєприпасами та безпілотниками, це може суттєво вплинути на хід російсько-української війни. В цьому впевнені всі експерти, з якими вдалося поговорити Забороні. Але, скоріш за все, російська дипломатія переконуватиме китайський уряд забезпечити армію РФ саме снарядами.
«Якщо будуть значні поставки артилерійських боєприпасів з Китаю, це різко покращить ситуацію для Росії. Китай має великі запаси, Росія ж свої запаси майже вичерпала. Для України це було б вкрай неприємно насамперед через те, що Захід зараз не може різко збільшити поставки артилерійських боєприпасів, бо те, що можна було поставити, і так постачають. А якщо з іншого боку в гру ввійде Китай, то зрозуміло, що рівняння хитнеться», — розмірковує Давід Гендельман.
Роман Світан вважає, що навіть допомога КНР може і не бути вирішальною, якщо колективний Захід вдасться до контрзаходів.
«Для нівелювання такого роду проблем для нас найоптимальніший варіант — отримати озброєння, яке на великих дальностях буде боротися з цим потенціалом. Ті ж далекобійні ракети для “Хаймарсів”, певна кількість радарів для контрбатарейної боротьби і рівна кількість стволів. Проблеми, звичайно, будуть, але їх можна розв’язувати за допомогою високоточної методики ведення війни. До того ж у Китаю не так багато запасів, як усі думають. Ні в одній країні немає стільки запасів, щоб тягнути ще чиюсь війну», — вважає Світан.
Наслідки вступу Китаю у війну та можлива реакція Заходу
Одразу після того, як директор ЦРУ Вільям Бернс озвучив інформацію, що Китай розглядає можливість постачання зброї до Росії, пролунала низка політичних заяв. Президент США Джо Байден оголосив, що Америка обов’язково відреагує. Президент Франції Емманюель Макрон заявив про те, що він цінує намагання Китаю деескалувати війну в Україні та планує найближчим часом відвідати Китай. Також стало відомо про наміри відвідати КНР президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн і президента Європейської ради Шарля Мішеля.
Активізацію західних політиків пояснюють тим, що розірвання чи погіршення економічних зв’язків з Китаєм буде мати значно більш катастрофічні наслідки, аніж ті, до яких призвела ізоляція РФ.
«Китай та Захід взаємозалежні. Після саміту G-20 на Балі ми стали свідками біполярного світу, — розповідає Забороні дипломат та експерт-міжнародник Руслан Осипенко. — Ключовою на саміті була зустріч Сі Цзіньпіня і Джо Байдена — світ фактично поділений між цими двома державами, і від їхньої взаємодії залежатиме, буде цей світ розвиватись за конфронтаційним сценарієм чи за коопераційним. Є взаємозалежність: Китай залежить від європейського і американського ринків збуту, а американці залежать від китайського, де їхні високотехнологічні корпорації отримують надзвичайно великі прибутки»
Наслідки від початку економічної або проксі-війни між США та Китаєм можуть бути катастрофічними, адже Китай — важлива складова світової економіки. Однак не можна виключати сценарій, за якого постачання зброї до Росії відбуватиметься таємно або через треті країни. Боєприпаси достатньо важко ідентифікувати після застосування та з’ясувати, де саме був виготовлений той чи інший снаряд.
«Думаю, якщо постачання почнеться, воно обмежиться стрілецьким озброєнням, гарматами, боєприпасами і мінами, — зазначає Світан. — Це таке озброєння, яке після застосування дуже складно прив’язати до виробника. Китай не зможе постачати озброєння прямо, бо потрапить під пресинг. Швидше за все, китайці будуть використовувати свої “прокладки”: Іран, Північну Корею та Білорусь. Швидше за все, [самопроголошений президент Білорусі Олександр] Лукашенко летить до Китаю саме для узгодження таких дій».
Однак політична культура Китаю — перш за все опортуністична і, на відміну від РФ, більш схильна до стратегічного, а не тактичного мислення. Іншими словами, Китай не пожертвує своїми інтересами та економічним становищем заради Росії. Залишається сподіватись, що економічний чинник стане бар’єром для підтримки РФ. Про те, що постачання зброї — це ще далеко не вирішене питання, в коментарі Забороні також підтверджує і Ієн Бойд, директор Центру ініціатив з національної безпеки Університету Колорадо:
«Я оцінюю, що початок постачання зброї дуже малоймовірний. Китай має складні відносини з Росією, але вважає її важливим союзником проти західної демократії. Китай не хоче, щоб Захід настільки підтримував Україну, щоб Росія вийшла з конфлікту сильно ослабленою. Китай каже Заходу: якщо ви зайдете занадто далеко у підтримці України зброєю, ми почнемо допомагати Росії. Однак такий крок може призвести до швидкої ескалації напруженості після епізоду зі шпигунською [повітряною] кулею, [яку помітили над Північною Кароліною], і я сумніваюся, що Китай готовий зробити це для Росії».