Це — недобудовані запорізькі мости. Два мостові переходи через Старий Дніпро та автостради.

У Запоріжжі цю магістраль називають символом корупції.

Мости завдовжки 9 км будують вже 16 років. За цей час зробили менше половини.

Потреба будівництва постала ще в 1990-х. Наявні мости Преображенського мають дві вузькі смуги в кожен бік і не розраховані на великий потік транспорту.

Зводити новий об’єкт доручили профільній компанії "Мостобуд".

19 жовтня 2004 року заклали перший куб бетону в основу опори майбутнього мостового переходу. На будівельному майданчику встановили борд із написом: "До завершення будівництва автомагістралі залишилось 1825 днів".

"Це було справжнє свято, всі люди були окрилені, що нарешті транспортна проблема у місті буде розв'язана. Тоді всі були на емоціях, розуміли, що будуть вкладені великі кошти" — ділиться спогадами журналіст Юрій Хохлов. Він із самого початку стежить за перебігом будівництва і має власну зацікавленість у зведенні мостів, бо проживає на іншому березі Дніпра і щодня долає шлях через річку мостовим переходом.

Та завершити будівництво не вдалося ні за п'ять років, ані через 10. Тодішній спікер ВР Володимир Литвин пообіцяв щороку виділяти з держбюджету 80 млн грн на зведення автомагістралі. Це означало 25 років будівництва.

Вже наступного року після старту проєкт заморозили. Але це не завадило політикам ще 15 років поспіль обіцяти завершити спорудження мосту.

"Всі колишні прем’єр-міністри, губернатори, мери, міністри інфраструктури сюди приїжджали і говорили: "Ось я добудую!" — розповідає Хохлов.

У 2010-му кошторис проєкту зріс втричі. Тодішній президент Віктор Янукович зобов'язується виділити гроші з держбюджету. Обіцянки повторюються щороку, і в 2012-му сума обіцяних коштів сягає понад 1 млрд грн. Але місто у повному обсязі це фінансування так і не отримало.

Поки вирішувалися фінансові питання, будівництво мостів ставало дедалі скандальнішим. Міська влада звинуватила генпідрядника, компанію "Мостобуд", у неефективному використанні коштів. Об’єкт із комунальної власності перейшов у державну. Проєкт передали іншому підряднику — Уманьавтодору.

Через брак фінансування, відхилення від проєкту та паперову тяганину будівництво мосту було зупинено у 2017-му.

Усі бюрократичні перепони вдалося подолати лише на початку 2020 року. У червні на запорізьких мостах розпочали активну фазу будівництва. На цей момент кошторис проєкту вже становив 11,9 млрд грн — вдесятеро більше за початкову суму.

Із активізацією будівництва, мости знову стали майданчиком для піару. 19 серпня запорізький довгобуд відвідав Володимир Зеленський. Для виступу президента та його соратників на мосту змонтували сцену та встановили відеостіну. Написи: "Зе! місцеві Запоріжжя" дали зрозуміти, що мета візиту гаранта — майбутні місцеві вибори.

Згідно з договором, побудувати мости мають за чотири роки. Але підрядник обіцяє завершити зведення мостових переходів вже через два роки.

А це вже Новий міст у Дніпрі. Попри назву, він далеко не новий. Збудували його у 1966-му. В Україні це найдовший мостовий перехід над водою — майже 1,5 км. У 2017 році місцева влада розпочала його реконструкцію. Тоді капітальний ремонт коштував 200 млн грн. Роботи планували завершити до кінця року.

Через несумлінного підрядника ремонт затягнувся. А міст став об’єктом суперечки між президентом Володимиром Зеленським і міським головою Дніпра Борисом Філатовим.

Борис Філатов пообіцяв завершити капітальний ремонт мосту за два місяці або піти з посади очільника міста за власним бажанням. Водночас Володимир Зеленський пообіцяв виділити 3 млрд грн із держбюджету на реконструкцію аеропорту Дніпра.

Набагато довшу історію має Подільський міст у Києві. Ця двоярусна споруда сформована з трьох мостів і естакад, що їх об’єднують. Будівництво цього об’єкту триває вже 28 років.

У зведенні Подільского мосту також взяла участь компанія "Мостобуд", яка займалася запорізьким довгобудом. У 2016-му її відсторонили від будівництва у Києві через банкрутство.

"За оптимістичним сценарієм, цьогоріч, можливо, буде відкритий рух на першій черзі цього мосту", — каже ексзаступник міністра інфраструктури Олександр Кава. Причин затягування будівництва важливих інфраструктурних об’єктів кілька.

Головні — брак фінансування та зміщення пріоритетів зі зміною політичних лідерів.

"Оскільки лідери приходили з різних областей, відповідно саме їхні регіони ставали пріоритетними. Тож навіть ті об’єкти в певних регіонах, які були на високому рівні готовності, просто переставали отримувати фінансування", — пояснює експерт.

Є цілий комплекс проблем, із якими стикається будівництво інфраструктурних об'єктів по всій Україні — відсутність чітких строків будівництва і невизначеність джерел фінансування, складні вимоги до експертизи та затвердження проєктної документації.

"Останні п'ять років поступово відновлюють спорудження великих інфраструктурних об’єктів, які раніше були занедбані", — розповідає Олександр Кава.

Добудувати можуть і запорізькі мости, але лише за умови стабільного фінансування. Втім, його ніхто не може гарантувати.