Фото: Sean Gallup / Getty Images

Поліна Вернигор

Україна майже 30 років намагається потрапити до НАТО.

Заборона розповідає історію цих відносин

12 Квітня 2021
Фото: SERGEI SUPINSKY / AFP via Getty Images

Днями Володимир Зеленський знову заговорив про надання Україні «Плану дій щодо членства в НАТО». Членство в Північноатлантичному Альянсі укріпило б оборонні та безпекові позиції України. Питання стає ще актуальнішим в умовах посилення військової присутності РФ біля кордонів України.

Відносини України та НАТО тривають майже 30 років. Заборона розповідає, як вони розпочалися та чому досі не привели нас до членства.

Фото: Olena Khudiakova / Barcroft Media via Getty Images

1992-1996: Після отримання незалежності Україна вступила до Ради Північноатлантичної співпраці. Ми першими серед країн СНД приєдналися до Рамкової угоди «Партнерство заради миру».

Фото: JEAN-PHILIPPE KSIAZEK / AFP via Getty Images

1997-2000: В Києві відкрилися Центр інформації та документації й місія НАТО, а в штаб-квартирі НАТО з’явилося українське представництво. Україна підписала «Програму співробітництва України та НАТО» та «Угоду про статус сил», а згодом підтримала операцію НАТО на Балканах і на декілька годин закрила свій повітряний простір для російських літаків — Москва очікувано засудила ці дії.

Фото: SERGEI SUPINSKY / AFP via Getty Images

У 2002 році сталася знакова для співпраці з Альянсом подія: український уряд ухвалив Стратегію по НАТО. Вона передбачала підлаштування внутрішньої та зовнішньої політики в напрямі повноцінного членства в НАТО. Тоді ж підписали меморандум про підтримку Україною операцій НАТО.

Фото: SERGEI SUPINSKY / AFP via Getty Images

Після цих важливих для співпраці угод Україна щороку розробляє Цільові плани Україна — НАТО. У 2004 році Україна дозволила силам НАТО вільно перебувати на своїх територіях.

Фото: Pool / Getty Images

У 2004 році главою держави став Віктор Ющенко — за часів його каденції стосунки з НАТО активізувалися. Третій президент часто зустрічався з представниками країн Альянсу, домігся підтримки членства від США, Угорщини, Польщі, Чехії, Словаччини, Болгарії, Румунії, Словенії, Канади.

Фото: Alexander KHUDOTEPLY / AFP via Getty Images

Проте Росію дуже хвилювали спроби України отримати членство НАТО. У 2006 році уряд очолив Віктор Янукович. Його зовнішньополітичні рішення та заяви розбігалися з курсом, який обрав Ющенко.

Фото: SERGEI SUPINSKY / AFP via Getty Images

На початку 2008 року Ющенко та нова прем’єр-міністерка Юлія Тимошенко написали генсеку НАТО листа з проханням долучити Україну до «Плану дій щодо членства в НАТО» (ПДЧ). Це обурило уряд, більшість якого складали депутати проросійської «Партії регіонів».

Того ж року в Бухаресті відбувся саміт, на якому розглядали долучення України та Грузії до ПДЧ. Президент Росії Володимир Путін висловився різко проти цього. Позицію підтримала низка інших країн. Ані Україна, ані Грузія тоді не отримали офіційного запрошення до ПДЧ, проте Північноатлантичний альянс заявив, що перспектива членства в них є.

Фото: Kevork Djansezian / Getty Images

Коли у 2010 році до влади прийшов Янукович, питання про вступ України до НАТО знялося з політичного порядку денного на чотири роки. Ліквідували Міжвідомчу комісію з питань підготовки до вступу в НАТО та Наццентр з питань євроатлантичної інтеграції. Нове позиціювання скептично сприйняли в США та НАТО, але привітали у РФ.

Фото: action press-Pool / Getty Images

Після Революції Гідності та зміни влади у 2014 році Україна повільно почала повертатися до затвердженого раніше курсу на поглиблення співпраці з НАТО.

Фото: WOJTEK RADWANSKI / AFP via Getty Images

У 2018 році Україна вдруге отримала статус країни-аспірантки НАТО. Він дає змогу повноцінно вести перемовини про долучення до ПДЧ, а згодом і про саме членство. Впродовж каденції Петра Порошенка відбувалися зустрічі, ухвалювалися закони про стратегічний курс на повноправне членство. НАТО підтримувала ініціативи, але вважала, що Україна поки що не готова до членства.

Фото: Sean Gallup / Getty Images

Риторика нового президента України Володимира Зеленського мало чим відрізняється від риторики його попередника. Проте змінилася позиція деяких країн-членів. Наприклад, Угорщина почала блокувати зустрічі представників Києва та НАТО через новий закон про освіту, який обмежує право угорських меншин на освіту рідною мовою.

Попри це 12 червня 2020 року Україна отримала статус партнера Програми розширених можливостей. На це погодилися всі країни-члени, включно з Угорщиною. Статус значно наближує Україну до членства: надає доступ до консультації, сертифікації, участі в навчаннях, обміну розвідданими тощо.

Фото: Carl Court / WPA Pool / Getty Images

За весь час спроб України потрапити до НАТО членство отримали 14 країн. Україна розпочала свій шлях до Альянсу приблизно одночасно із Грузією. Однак якщо щодо Грузії в НАТО вже натякають на можливість членства, то Україна, на думку представників Альянсу, все ще не готова до цього.

Грузія тісно співпрацювала з Альянсом, брала участь у спільній миротворчій діяльності та не зраджувала курсу на НАТО. До того ж багато років рішення про вступ підтримувала більшість громадян країни — в Україні ж більшість опитаних підтримують курс на НАТО лише від 2014 року.