У травні місцевий 66-річний фермер Володимир Сердюченко наклав на себе руки. У передсмертній записці він вказав причиною самогубства неврожай і пов’язані з ним борги за оренду землі.

В одному лише Кілійському районі посуха, до якої призвела зміна клімату, знищила майже половину посівів. Заборона розбиралася, як глобальні процеси в екології локально впливають на життя людей.

Кілійський район заробляє переважно сільським господарством – тут 38 тисяч гектарів орних земель. Половину площі обробляють великі агрохолдинги. Але є середні і дрібні фермери, які працюють на себе.

Покійний Володимир Сердюченко обробляв паї разом із сином. Усього 150 гектарів, включно з землею, орендованою в односельців. Сім’я вирощувала озимину – пшеницю і ячмінь.

«Такий середній, ще не міцний, але мужик, який сидів сам за кермом трактора і сам обробляв землю», – розповідає про Сердюченка голова Кілійської територіальної громади Павло Бойченко.

Через втрату врожаю фермерське господарство Сердюченка не тільки залишилося без заробітку цього року, але й не зможе розрахуватися за оренду землі.

За оцінками одеських чиновників, цього року область втратила від 50 до 70% врожаю озимини. Це орієнтовно 15 мільярдів гривень збитків для агрофірм.

Регіон страждає від посухи другий рік поспіль. Але якщо минулого року в ґрунті лишилася глибинна волога, то ця зима була практично безсніжна – земля цілковито висохла.

Така ж ситуація в сусідній Молдові. Видання ZDG у своєму матеріалі розповідає про втрату врожаю полуниці через заморозки й посуху.

Фото: Ігор Іонеску / Ziarul de Gardă

Бесарабські фермери кажуть, що посухи такого масштабу тут не було з 1947 року. Але якщо тоді їй на зміну прийшли рясні дощі, які рятували врожай, то зараз на це ніхто не сподівається – клімат змінився.

Агроном Георгій Стоянов займається сільським господарством уже 57 років. Він жартує, що останнім часом фермерство нагадує азартні ігри – настільки непередбачувані його результати через погоду.

Фото: Facebook Roman Puchko

«Екстремальні посухи, повені та урагани, пов’язані з кліматичними змінами, призводять до втрат урожаю через вигорання та ущільнення ґрунту. Це прямий зв’язок», – вважає співзасновник проекту ReThink Роман Пучко, який досліджує вплив людини на екосистему.

На думку експерта, втрата врожаю на півдні країни має дві причини – глобальні зміни клімату і брак зрошення полів.

Але місцеві фермери стверджують, що рятувати штучними поливами посіви, які пересихають, нерентабельно.

«Полив коштує дорого – приблизно 450 гривень за годину на 5-6 гектарів землі. Поливати треба 10-13 годин на день. До цього додаємо пальне й зарплати робітників», – розповідає фермер Анатолій Мишолов.

Анатолій разом із братом обробляє майже 200 гектарів землі. 160 з них цього року висохли.

Це поле Анатолій засіяв просом, але воно так і не зійшло. На сусідньому росте пшениця. Збирати її фермер не буде: низенька, колоски ріденькі – таку комбайн не візьме.

«Там за 100 мільйонів [гривень] буде загальний збиток. Ну це валовий, тотальний збиток, де і прибуток врахований і все. Прямий збиток я оцінюю трохи менше », - говорить голова Кілійської територіальної громади Павло Бойченко.

Після самогубства фермера, обласна влада попросила уряд компенсувати постраждалим господарствам хоча б витрати на посіви – від 4 до 6 тисяч гривень на гектар. На таку компенсацію зможуть розраховувати фермери, які працюють офіційно. Але рішення згори наразі немає.

Усе життя сіл в Кілійському районі зосереджене навколо сільського господарства. Коли проблеми починаються у фермерів, страждають і люди, зайняті у суміжних сферах – птахівництві, продажі сільгосптехніки.

«Беремо великих курей, бо не маємо чим годувати. У нас сильна посуха. Молодняк не беремо - не мємо чим годувати», – жаліється місцева жителька Надія Донченко.

З проблемою посухи зіштовхнулися й інші області на півдні України – Херсонська, Миколаївська, Запорізька.

За словами експерта Романа Пучка, фермерам доведеться адаптуватися до нових кліматичних умов: «Можна почати вирощувати інші культури, пристосовані до нового клімату. Можна розвивати зрошення. У країнах ЄС, які також зіштовхнулися з цією проблемою, фермери навіть мігрують у більш сприятливі зони, щоби зберегти бізнес».

Фото: Christian Berg

Минулого року покійний Сердюченко намагався врятувати ситуацію з неврожаєм, засіявши частину полів кавунами – культурою, пристосованою до нової кліматичної ситуації. Але кавуни не вродили. Посуха цього року стала для фермера фатальною.

Ми існуємо завдяки нашим читачам.

Ставай патроном Заборони.