АРТЕКСПЛЕЙНЕР
19 Липня 2023
Скульпторка, що провокує глядачів по всьому світу на діалог.
Артексплейнер у сторіз
Іван Чернічкін
30 червня в київському Pinchuk Art Center відкрилася виставка «Траєкторії польотів» художниці Жанни Кадирової. Це перша її сольна виставка в Києві за майже 10 років. Останнім часом роботи Кадирової можна було частіше побачити за кордоном, ніж в Україні.
Фото: LEON NEAL / AFP via Getty Images
Експозицію «Траєкторій польотів» склали як старі, так і нові роботи художниці, що досліджують зміни, розпочаті Революцією гідності, — від 2013 року й донині.
У роботі «За парканом» Кадирова фокусується на нових кордонах, які утворилися між Україною та анексованим Кримом, а скульптури з річкового каменю, що увійшли до проєкту «Паляниця», продають на підтримку української армії.
Фото: kadyrova.com
42-річна Кадирова в Україні й у світі відома як художниця та скульпторка. Її творчий дебют відбувся 2002 року в київській галереї Гельмана — там вона представила перформанси «Синій кінь» і «Місячні кролики». Відтоді в неї відбулося понад 30 персональних та 130 групових виставок в Україні й у світі.
Фото: Sean Drakes / Getty Images
Разом із Микитою Каданом, Анатолієм Бєловим, Ксенією Гнилицькою та іншими сучасними художниками Кадирова входила до мистецької групи Р.Е.П. (Революційний Експериментальний Простір), що утворилася 2004 року під час Помаранчевої революції.
Кадирова виступала в музичному проєкті Penoplast, була кураторкою мистецького простору LabGarage, художнього фестивалю в селі Шишаки та фестивалю «Фантазери».
Фото: YURI KADOBNOV / AFP via Getty Images)
Візитівкою художниці завжди були скульптури з кахлю. Втім, вона часто звертається до найпростіших матеріалів — цегли, бетону, асфальту, черепиці, — з яких створює такі ж прості та впізнавані образи, як-от зім’ята пачка від цигарок, недогризок яблука, дорожні знаки, а для проєкту «Маркет» — овочі, фрукти, рибу й ковбасу.
Фото: kadyrova.com
Близько 15 робіт мисткині влаштувались у публічному просторі. Так, у містечку Шаргород на Вінниччині встановили «Пам’ятник новому пам’ятнику» та «Клумбу», на Пейзажній алеї в Києві — її скульптура «Форма світла», кілька робіт можна побачити на острові Бирючий в Азовському морі, де відбувалися симпозіуми сучасного мистецтва.
Фото: kadyrova.com
Крім створення власних робіт, з початком декомунізації Кадирова взялася за захист монументальних творів мистецтва радянського періоду. Зокрема, рятувала керамічне панно Галини Севрук «Давній Чернігів» разом з ініціативами «Де Не Де» та Chernihiv Monumentalism.
«Я категорично проти зносу радянських пам'ятників. У місті найцікавіше — це артефакти його історії. Й ось так просто забути, що в нас був Радянський Союз, — це дивно. Треба переосмислювати минуле… Вандальним способом ламати скульптури — від того краще нікому не стане. Хіба що тим, хто свою енергію випустив», — пояснювала Кадирова 2015 року в інтерв’ю «Радіо Свобода».
Мистецький фокус Кадирової лежить у площині локальних історичних контекстів — як українських, так і закордонних. Своїми роботами вона провокує глядача на діалог та пропонує йому прожити певний досвід зі своєї позиції.
Роботи «Постріли», «Безпечна війна», «Тривога» та «Russian rocket» були створені вже після початку повномасштабного вторгнення в Україну. Ними вона звертається до закордонного глядача, щоби показати жахіття війни крізь зрозумілу мистецьку оптику. А заразом — і залучити грошові пожертви для українських військових та цивільних.
Відео: Денис Рубан / YouTube
«На жаль, дискусія в мистецтві залишилася на тому ж рівні. Екологія, колоніалізм… Крім українців, ніхто не говорить про українську війну, і на нас нині покладена велика відповідальність культурної дипломатії, яку ми мусимо транслювати — і робити це потрібно дуже якісно. Треба говорити мовою мистецтва, і тоді є можливість достукатися до цих людей», — каже Кадирова.
Не бійтеся ділитись власним досвідом та підтримуйте Заборону 🗿