АРТЕКСПЛЕЙНЕР
Письменниця, яка дала голоси пішакам в іграх богів.

Артексплейнер у сторіз
Марія Педоренко
9 серпня 2023
Мадлен Міллер було пʼять, коли мати-бібліотекарка почала читати їй «Іліаду» Гомера. Найкривавіші деталі епосу пройшли повз дитячі вуха, та смерть Патрокла — побратима й коханця великого Ахілла — мати не оминула.
Фото: David Levenson/Getty Images
Міллер мучило питання: ким був Патрокл, який стільки значив для легендарного героя? 30 років по тому вона відповість на це в дебютному романі «Пісня Ахілла». А заразом і відкриє читачам світ міфологічного реалізму.
Фото: madelinemiller.com
На рахунку 45-річної Міллер два романи й пара оповідань, що обертаються навколо знайомих ще зі шкільної програми сюжетів: Троянська війна, пригоди Одіссея, міф про Пігмаліона тощо.
Фото: Marcus Löfvenberg / Unsplash
Утім, письменниця наділяє голосами героїв, які в іграх давньогрецьких богів зазвичай були пішаками: чи то пригноблений батьком Патрокл, який у засланні зустрів Ахілла і віднайшов свою силу, чи Галатея, яку оживили в подарунок скульптору та забули про її волю, або чаклунка Цирцея, якій довелося розплачуватися за свою любов до смертних.
«Я пишу про тих, хто хоче бути хорошою людиною, але абсолютно не має перед собою рольової моделі. Адже боги в грецьких міфах — жахливі істоти, нездатні по-справжньому дбати ні про кого, крім себе», — пояснювала Міллер в інтервʼю Book Riot.
Фото: Daniels Joffe / Unsplash
Ці давно забронзовілі герої міфів — як боги, так і смертні, — постають на сторінках романів Міллер створіннями з плоті й крові, яким знайомий увесь спектр емоцій: від крихкості першого кохання до пекучого й нестримного гніву.
Фото: Kean Collection/Getty Images)
Подібне олюднення до смаку далеко не всім: профільні медіа одночасно хвалять і сварять Міллер. Критики нерідко називають її романи Санта-Барбарою в декораціях грецької трагедії. А колишній хлопець письменниці назвав її дебютний роман «фанфіком за Гомером».
Фото: Prisma/UIG/Getty Images
Утім, Міллер оперує чималою експертизою. Вона вчила латину з 12 років, після неї взялася за грецьку, здобула науковий ступінь з класичної літератури, а тепер ще й вчиться на психолога.
Фото: rune hellestad/Corbis via Getty Images
Журналісти, які інтервʼювали письменницю, говорять, що її знання міфології без перебільшення енциклопедичні. Сама ж Міллер зауважує, що живе в постійній дихотомії дослідниці та письменниці, які борються між собою.
Фото: Getty Images
«Мій академічний бік і креативний бік зазвичай перебувають у конфлікті, тому що академічний бік хоче включити [до роману] абсолютно все і знайти цьому підтвердження. [Натомість з креативного боку] я намагаюся знайти все, що має сенс для персонажа, і те, що приваблює мене. В певний момент доводиться просто змиритися, що якийсь матеріал піде в смітник», — розповідала Міллер в інтервʼю.
Письменниця не перевинайшла колесо. Так, адаптації класичних творів ще з 1960-х стали загальним місцем для попкультури. Але міфи, в яких і тисячі років тому можна було знайти будь-який сюжет, живуть саме тому, що їх переказують. Як колись це зробив Гомер, за ним — Вергілій, а згодом Данте, Іван Котляревський, Шекспір чи Марґарет Етвуд.

Фото: Culture Club / Getty Images
«Автори пропонували нові перспективи, доповнюючи історії з роками. Велика честь бути частиною традиції та робити свій внесок у збереження цих історій», — говорила Міллер в інтервʼю The Library.
Наприкінці 2021 року письменниця оголосила, що працює над новим романом. Раніше вона тримала в голові адаптацію «Енеїди», що продовжує події Троянської війни, чи «Бурі» Шекспіра. Але у центрі її наступної книги опиниться Персефона — богиня родючості та царства мертвих.
Фото: Wikimedia
«Епос завжди був традиційно чоловічим. Всі ці історії створені чоловіками, головні герої в них здебільшого чоловіки, а мені дуже хотілося жіночого погляду», — так в розмові з New York Times Міллер пояснювала, чому з усіх персонажів «Іліади» сфокусувалася саме на епізодичній Цирцеї.
Фото: Wikimedia
Фото: Wikimedia
Фото: Wikimedia
Так і в потойбічному Аїді письменниця дасть голос жінці — жінці, яку зґвалтували, силоміць зробили дружиною та заточили (з короткими перервами на свободу) в підземному царстві.
Фото: Wikimedia
Прислухайтеся до голосів, які не завжди чутно, і ставайте підписниками Заборони