СТОРІЗ

Відео: 4K HDR Media / YouTube

Іван Чернічкін

Від Платона до Бодріяра:

«Матриця» сестер Вачовскі очима філософа

17 Вересня 2021
Фото: Warner Brothers / Getty Images

Фільм «Матриця» вийшов на екрани в березні 1999 року і дуже скоро став культовим науково-фантастичним бойовиком. Але це тільки верхівка айсберга.

Відео: Blu-ray Clips / YouTube

Картина викликала значний резонанс у сфері філософської думки: обговоренню її алегоричного сенсу присвячені численні статті. У 2003 році найцікавіші з них були об’єднані в книгу «Прийми червону таблетку. Наука, філософія та релігія в «Матриці».

Заборона поспілкувалася з філософом Михайлом Мінаковим про головні ідеї, яких торкаються сестри Вачовскі в трилогії. Перед виходом четвертої частини франшизи ми розповідаємо про них у сторіз.

Відео: Заборона

Мінаков звертає увагу на один дуже важливий аспект: «Вони [сестри Вачовскі] не академічні філософи, але це люди, які проживають свої філософські погляди. Тому вони набагато ближчі до античності, де проголошуване філософське вчення проживалося, практикувалося філософом або вчителем».

Фото: Getty Images
Фото: Getty Images

Антична також і основа сюжету тетралогії — ідея про те, що наш світ нереальний, і все навколо є створеною машинами симуляцією, яку ми сприймаємо як дійсність.

Фото: Getty Images

Ця ідея відсилає до міфу Платона про печеру, де ми — в’язні, прикуті до стіни так, що не можемо навіть повернути голови. Ми бачимо тільки розмиті тіні, чуємо лиш відлуння зовнішнього світу, вбачаючи в цьому єдину реальність.

Фото: Imagno / Getty Images

У XVII столітті цю ідею популяризував Рене Декарт, у XX — Гіларі Патнем. І якщо згідно з платонізмом пробудитися може тільки філософ, який ставить питання й шукає на них відповіді, то в «Матриці» пробудження відбувається фармакологічно.

Ми ніколи не знайдемо відповіді на питання про те, наскільки реальний наш світ. У нашому житті реальність та ілюзії нерозривно пов’язані. І Морфеус правий: ми спираємося на інформацію, яку (помилково або вірно) видає нам наш мозок.

Відео: ComicWorld / YouTube

«Просвітництво, яке закінчується повстанням машин. Машина як ідеальне втілення всіх правил, законності й передбачуваності в результаті поневолює людство».

Апокаліпсис у тетралогії Вачовскі, на думку Мінакова, пов’язаний із невдалим завершенням просвітництва.

Фото: Antonio RIBEIRO / Gamma-Rapho via Getty Images
Фото: Antonio RIBEIRO / Gamma-Rapho via Getty Images

Культура споживання, мода, громадська думка й безліч інших соціальних явищ штучні: вони нав’язані нам ЗМІ, релігією й різними соціальними інститутами. Про це у своїй книзі «Симулякри й симуляція» розмірковує французький філософ Жан Бодріяр.

Відео: barahlishko / YouTube

Сестри Вачовскі неодноразово заявляли, що Бодріяр сильно вплинув на їхню творчість. За легендою, усі члени знімальної команди мали прочитати книгу «Симулякри й симуляція». З неї Нео також дістає диск у першій частині франшизи.

Відео: ComicWorld / YouTube

На перший погляд може здатися, що Нео перебуває в конфлікті між долею і свободою волі (вибору). Мінаков же пояснює, що фільм говорить про «парадоксальну згоду між долею та вибором», адже саме вибір Нео призводить до виконання пророцтва.

Крім уже згаданих проблем у «Матриці» гостро стоїть питання віри: сліпої віри Морфеуса в те, що він знайде «обраного», і тотального зневірення Сайфера в реальному світі.

Фото: Ronald Siemoneit / Sygma / Sygma via Getty Images
Фото: Ronald Siemoneit / Sygma / Sygma via Getty Images

«Морфеус — це фігура дорослого, який відмовляється від ілюзій. Хоча здається, що він більше за всіх вірить у пророцтво, але він як дорослий є важливим елементом самоздійснення цього пророцтва», — пояснює Мінаков.

«Морфеус — це фігура дорослого, який відмовляється від ілюзій. Хоча здається, що він більше за всіх вірить у пророцтво, але він як дорослий є важливим елементом самоздійснення цього пророцтва», — пояснює Мінаков.

Відео: Food For Watch / YouTube

«Сайфер виходить у цей світ [реальний], намагається приєднатися до проєкту й лякається. Досвід дорослості його травмує і він тікає в інфантильні фантазії, тікає в ілюзію, роблячи вибір на її користь».

І якщо Морфеус — активна буттєва одиниця, яка чинить згідно зі своєю вірою, то Сайфер — це перелякана людина.

Вибір Сайфера знову відсилає нас до ідей Бодріяра. Він хоче повернутися в «Матрицю», бути там кимось важливим і багатим — жити в ілюзії й мати в ній усе, що філософ називає «симулякрами».

Відео: 1RiotKing / YouTube

Як ми знаємо, Матрицю неодноразово перезапускали, і перша її версія була справжньою утопією для людей. Але люди швидко зрозуміли, що щось не так, і почали бунтувати проти програми.

Видео: Secondary Account / YouTube

«Будь-який наш порядок поки що влаштований так, що рано чи пізно ми приходимо до кінця. Ми співіснуємо в нерівності. Є ті, хто отримує більше, і ті, хто отримує менше».

Розповідаючи про це Морфеусу, агент Сміт стверджує, що людство не сприймає реальності без мук і злиднів. Михайло Мінаков пояснює неприйняття людьми утопії так:

А уявити всю систему нерівності, у якій ми живемо, можна у вигляді спектра: «від площі Незалежності о 12 годині дня, де буде максимум ресурсів і правозастосування, до закинутого чернігівського села в болотах о 12 годині ночі, де буде мінімум цивілізації».

Відео: empemitheos / YouTube

Розмірковуючи про «людяність» деяких програм, таких як оракул Піфія, дівчинка Саті або Меровінг і Персефона, Михайло каже, що, незважаючи ні на що, вони — частина Матриці й до останнього будуть боротися за своє виживання — тобто експлуатувати людей.

Відео: Заборона

Сама ж Матриця — «це ідеальний капіталізм як максима сучасної раціональності. І цей капіталізм у вигляді ідеальних інститутів і технологій хоче не знищити людину, а використовувати її як батарейку».

Фото: GettyImages
Фото: GettyImages

«Все це метафори, пов’язані з ідеєю, яку першим розкрив Маркс, — це експлуатація. І дуже часто у філософії ми роздумуємо над питанням про те, чи можливе співіснування людей без експлуатації», — пояснює філософ.

«Все це метафори, пов’язані з ідеєю, яку першим розкрив Маркс, — це експлуатація. І дуже часто у філософії ми роздумуємо над питанням про те, чи можливе співіснування людей без експлуатації», — пояснює філософ.

Як би нам не хотілося бути на всі сто відсотків у реальності, у 21 столітті це практично неможливо, оскільки «бути людиною — це боляче, це важко, це іноді щасливо, але в основному депресивно». І саме тому, як і Нео в Матриці, ми дедалі частіше вдаємося до фармакології: хтось щоби прийняти реальність, хтось — у спробах від неї втекти.

Слідуйте за своїм білим кроликом і ставайте патронами Заборони 🐇

СТАТИ ПАТРОНОМ
СТАТИ ПАТРОНОМ