Фото: Anadolu Agency / Getty Images
Іван Чернічкін
7 червня під час Всеукраїнського форуму «Україна 30. Екологія» президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України».
Під час свого виступу президент заявив: «Кожен українець за рік використовує 500 пакетів. 20 хвилин — саме стільки в середньому ми користуємося пакетом. Понад 100 років — саме стільки один пакет розкладається», — і підписав закон.
Законопроєктом передбачені:
Заборона продажу надтонких пластикових пакетів у магазинах і ресторанах (йдеться про пакети товщиною до 50 мкм) з 1 січня 2022 року.
Заборона продажу оксорозкладних (оксобіорозкладних) пластикових пакетів у магазинах і ресторанах з 1 січня 2022 року.
Заборона безкоштовного розповсюдження пластикових пакетів.
Винятки стосуються тільки біорозкладних пластикових пакетів і надлегких пакетів для упакування м’яса, свіжої риби, сипучих продуктів, льоду.
Заборона розповідає про шлях пластикового пакета від виробництва до Світового океану. І чому біорозкладні пакети — не найкраща альтернатива.
Перші пластикові пакети з’явилися у США і Європі ще на початку 50-х років ХХ століття. Їхнє масове використання на планеті почалося в середині 80-х. А 1994 року Данія однією з перших почала обкладати податками виробників пластикових пакетів.
Виробництво найпростішого пакета складається з трьох етапів — перероблення гранул первинної сировини в поліетиленове полотно, охолодження і намотування полотна на бобіни. На останньому етапі обрізають полотна за потрібним шаблоном, формують фальци майбутніх виробів, запаюють шви.
За даними видання «Бізнес Світ», автоматизована лінія з виробництва звичайних пластикових пакетів коштує приблизно 1 315 000 грн. І за 30 змін по 12 годин роботи така лінія може зробити 936 тисяч штук пакетів.
У рік використовується приблизно 320 пластикових пакетів на душу населення планети. Середній споживач у США використовує орієнтовно 300 пластикових пакетів на рік, у Німеччині — 65, в Ірландії — 18, у Данії — 4. У 23 країнах діє повна заборона на використання, виробництво і продаж пластикових пакетів. Для боротьби з нелегальним ринком пакетів у Кенії передбачено безпрецедентне покарання — штраф розміром $38 000 або 4 роки позбавлення волі.
В середньому кожен пластиковий пакет використовують від 14 до 20 хвилин, після чого він потрапляє на звалище або в океан. Де вже існують сміттєві острови, від яких страждає морська фауна.
У березні 2019 року на Філіппінах загинув кит, в шлунку якого знайшли 40 кілограмів пластикових пакетів. Черепахи сприймають їх за медуз, якими харчуються. Птахи, дельфіни і морські котики плутаються в них і вмирають.
У рік від пластикових відходів на планеті гине приблизно мільйон птахів і ще 100 тисяч інших тварин. А розмір тихоокеанської сміттєвої плями за площею можна порівняти з Францією.
Основною стратегією боротьби з пластиковими пакетами в Європі є заборона на використання надтонких пакетів, а також безкоштовне їхнє поширення. У 2007 році в Бельгії було встановлено мінімальну плату за пластиковий пакет, що призвело до скорочення їх використання на 80%.
Новий закон повинен стимулювати українських виробників переходити на виробництво біорозкладних пакетів, які виготовляють з картопляного і кукурудзяного крохмалю, сої або целюлози.
Їхнє виробництво коштує дорожче від звичайних поліетиленових пакетів, але це не єдиний їхній недолік.
Ефективно їх використовують тільки в країнах, де широко розвинене компостування. Водночас якщо такі пакети потрапляють на переробку разом з пластиком, вони можуть зіпсувати цілу партію своїм органічним складом.
Другий аргумент проти їхнього використання — зайва трата ресурсів. Кукурудзу, з якої роблять пакети, можна використовувати як їжу, але в підсумку цілі врожаї перетворюються на сміття.
На сьогодні світова спільнота не має єдиної думки, які альтернативи пластику менш згубні для планети. Паперова склянка швидше розкладається, ніж склянка з пінополістиролу. Однак процес їхнього виробництва і транспортування спричиняє більше забруднень.