РФ обіцяє атакувати транспортні судна з українським зерном. Тоді чи буде атака на польське судно вважатися нападом на НАТО? 

Міноборони РФ заявило, що атакуватиме всі судна з українським зерном. Тоді чи можна сприймати атаку на, скажімо, румунський корабель як атаку на країну-члена НАТО? І взагалі чи буде це сприйматися як акт військової агресії? Разом з експертом з морського права і безпеки Заборона розбирається, чи наважиться РФ атакувати цивільні судна у Чорному морі й чому країна-агресор почала бомбардувати дунайські порти. 

Чи справді РФ буде атакувати транспортні судна з українським зерном? А якщо, наприклад, вона нападе на польський корабель, чи буде це сприйнято як атака на НАТО?

19 липня Міноборони РФ заявило, що розглядатиме судна з українським зерном як потенційних перевізників військових вантажів, а країни, які володіють цими суднами — як військових партнерів України. Утім, 21 липня російське МЗС пом’якшило заяву, уточнивши, що перш ніж завдавати удару, судна обшукають. Пізніше британська розвідка зафіксувала перегрупування російських кораблів і вважає, що росіяни справді спробують перехоплювати комерційні борти в Чорному морі. 

На думку директора Українського інституту морського права і безпеки Богдана Устименка, РФ буде розповсюджувати політику страху, але навряд чи (принаймні зараз) перейде до атак. «Росія навряд наважиться атакувати цивільні судна, — каже він у розмові з Забороною. — Але флот РФ буде максимально залякувати торгові судна. Власне, уже це робить: вони проводять дистанційне опитування по рації та погрожують бортам, які йдуть в українські порти».

Напад на цивільне або військове судно будь-якої країни без оголошення війни вважається актом агресії. Про це йдеться в резолюції 3314 ГА ООН. Крім того, цивільні торгові борти — незаконні цілі навіть в умовах оголошеної війни. Водночас в морському міжнародному праві є певна невизначеність. Наприклад, якщо атаковане судно належить країні НАТО, може бути пущена в дію пʼята стаття про колективну оборону. Проте про цивільні судна в натівському договорі прямо не йдеться. Вирішувати, чи пускати в дію пʼяту статтю про колективну оборону, буде НАТО, а не держава, яка зазнає нападу. Водночас у Вашингтонському договорі вказано, що нападом, який є достатньо легітимним для розв’язання війни, вважається атака на військові кораблі, літаки та інший транспорт. 

Утім, навіть погрози атакувати судна — те, що вже робить Росія, — це порушення міжнародного права, зазначає Устименко. Але, ймовірно, вільне трактування Росією міжнародного права та подекуди квола реакція Заходу на попередні інциденти може надихнути флот РФ на нові провокації.

Донедавна РФ не бомбила дунайські порти (і таки здійснила удар). Що це означає?

У ході повномасштабної війни Росія неодноразово бомбардувала порт Одеси, але уникала ударів по річкових портах на Дунаї — в Ізмаїлі, Рені та Усть-Дунайську. Судячи з усього, це пов’язано з тим, що порти розташовані надто близько до румунського кордону, і вважалося, що Москва не наважиться йти на ескалацію з країною НАТО. Проте в ніч на 24 липня Росія атакувала безпілотниками порт Рені — частково або повністю було зруйновано чотири зернові ангари та портові будівлі. Незначних пошкоджень зазнало і румунське судно, повідомило МЗС країни. Скоріше за все, РФ планує не тільки заблокувати Чорноморський коридор, а й зробити потенційно небезпечним Дунайський регіон (насамперед посиливши побоювання страхових компаній і трейдерів) і ще більше скувати експортні можливості України. 

У зв’язку з цим Київ скликав засідання новоствореної Ради Україна — НАТО. Зібрання відбулося 26 липня на рівні послів країн НАТО, і за його результатами була оприлюднена спільна заява. У ній також «засудили рішення Росії вийти з Чорноморської зернової угоди» та «нещодавні ракетні атаки Росії на Одесу, Миколаїв та інші портові міста». НАТО також пообіцяло посилити спостереження та розвідку в Чорноморському регіоні, зокрема за допомогою морських патрульних літаків і безпілотників.

Як блокада Чорного моря та спроби заблокувати дунайські порти вплинуть на продовольчу кризу?

У 2021 році Україна експортувала майже 51 мільйон тонн зернових. В умовах повномасштабної війни та окупації частини територій з травня 2022-го українські виробники змогли вивезти суходолом (залізницею та автошляхами) понад 40 мільйонів тонн зерна. Ще близько 30–33 мільйонів тонн було вивезено через коридор у Чорному морі, порахував Центр аналізу європейської політики (CEPA).

Але вже через кілька днів після того, як російське Міноборони пригрозило атакувати транспортні судна, трафік у Чорному морі впав на третину, порахувало агентство Reuters. Упродовж 10 днів після виходу Москви з угоди зерно подорожчало на 20%. Зерно дорожчає не лише тому, що на ринку стає менше продукту, а й тому, що зростають ризики для перевізників, а отже, і вартість страхування вантажів, яка закладається в ціну продукції. Наступна загроза — глобальна нестача збіжжя. Цього року Східна Африка постраждала від серйозної посухи, а Південна Європа — від аномальної спеки. 

За допомогою річкових портів на Дунаї та за умови відсутності обстрілів портової інфраструктури Україна може доправляти близько 2 мільйонів тонн зерна на місяць. Ймовірно, саме тому Росія намагається знищити всі водні маршрути. В ЄС поки не дійшли згоди щодо розблокування навіть наземних шляхів. Збіжжя, яке потрапляє до європейських країн з України, тисне на національні ринки та шкодить місцевим фермерам. Тому цього року влада Польщі, Угорщини та низки європейських країн заборонила імпорт українського зерна. 

Майже чверть всього українського зерна йде до країн, які переживають гуманітарну кризу. За даними ООН, близько 780 мільйонів людей у світі страждають від голоду. Більшість — в Африці: такі країни як Сомалі, Кенія, Ефіопія та Нігерія стовідсотково залежать від імпорту зерна. А Єгипет — чи не головний покупець збіжжя саме з України. Ще з початку повномасштабної агресії Росія почала витісняти українських аграріїв з традиційний для них ринків Африки та Близького Сходу, наголошує ​​Надзвичайний та Повноважний Посол України в Єгипті Микола Нагорний. Тепер Москва обіцяє самотужки забезпечити необхідні обсяги продовольства. На саміті Росія — Африка 27 липня Путін оголосив, що постачатиме, скоріше за все, викрадене українське зерно шести країнам Африки безплатно. Генсек ООН Антоніу Гутерреш у відповідь заявив, що обіцяна «жменька пожертв» не відшкодовує зупинку експорту українського збіжжя.