Сусіди одного дому. У Києві почали зносити «Квіти України», але місцеві заблокували роботу техніки

12 липня у центрі Києва забудовник почав зносити унікальну модерністську будівлю «Квіти України», про яку Заборона писала раніше. Будівельники встигли демонтувати частину атріуму та планували продовжувати роботи. Проте мешканці сусідніх будинків заблокували будівництво, закидали техніку яйцями та провели на майданчику всю ніч, аби демонтаж не відновили. Заборона поговорила з тими, хто прийшов відстоювати будівлю, і розпитала їх, чому дім із виноградом вартий того, аби за нього боротися.

Паркан

Вдень 12 липня жовтий екскаватор методично лупив атріум модерністської будівлі «Квітів України». Забудовник почав демонтаж без попередження: важку техніку завезли вночі. Щохвилини на землю з гуркотом падало каміння, арматура, частини дому та засохлі гілки 30-річного винограду, який так само потайки зрізали напередодні. 

Біля паркану зібралися кількадесят людей — хтось підходив до машини поліції писати заяву про незаконне знесення, хтось розгублено спостерігав за тим, як удари екскаватора руйнують одну з найцікавіших модерністських будівель у Києві.

«Це найсумніший кіноперегляд у моєму житті», — обмовився хтось із присутніх.

Поліція не втручалася: за їхніми словами, їм показали документи й там усе гаразд. Кілька поліціянтів із табельною зброєю та автоматами Калашнікова стояли поодаль. Місцеві періодично питали в них, що відбувається й чому вони ніяк не реагують.

«А нащо вам тут автомат Калашнікова?» — спитав один із хлопців, які спостерігали за знесенням будівлі.

«Стріляти», — відповів поліцейський.

«У кого?» — перепитав хлопець.

«У порушників».

«В яких?»

«Що значить «в яких?» Це що, найбільше питання, яке вас хвилює?»

За кілька хвилин через паркан полетіли яйця: хтось із сусідів збігав у магазин і купив пару десятків. Одне чи два поцілили в кабіну. Екскаватор зупинився. Люди стали ламати паркан — дуже скоро листи металу піддалися й кілька десятків протестувальників потрапили всередину майданчика. Демонтаж зупинився.

Магія «Квітів»

Маша Борисова завжди жила поруч із цим будинком — на Гоголівській. У її дитинстві у «Квітах України» ще були квіти — там продавали та досліджували рослини, а крізь великі вікна з вулиці можна було розглядати пальми навіть узимку.

«Це була магія. Я проходила повз цей будинок — і бачила квіти та світло, ніби там завжди була вечірка. Всередині було багато зелені та кольорові пакування для подарунків, а біля кожної каси стояли керамічні фонтани з жабами й лотосами. Ми мало що могли купити в тому магазині, але він був магією — я приходила сюди хоча б заради того, щоби слухати фонтанчики посеред квітів», — згадує Маша.

Про те, що «Квіти» зносять, вона дізналася із сусідського чату. Прийшла, підписала заяву про те, що теж є свідчинею кримінального правопорушення, і лишилася тут на вечір і ніч.

«Ця територія входить в ареал історичного центру, будь-які роботи мають погоджуватися з органом, який регулює охорону культурної спадщини. Наскільки я знаю, таких документів немає. За якими нормами встановлювали паркан, теж невідомо. Поліція нічого не робить — навіть не реагує на те, що ні в кого з робітників не було касок», — каже вона. 

Дозволів на знесення будівлі дійсно ніхто нікому не давав — про це неодноразово заявляли і активісти, і депутати. Тому те, що відбувається, — незаконно.

Маша прийде сюди й завтра, і післязавтра, і далі, якщо буде потрібно. Додає, що ця історія про демонтаж — це не лише про архітектуру, модернізм та історичну спадщину. Це й про психічне здоров’я людей, які тут живуть.

«Коли в те, що тобі близьке, втручаються так жорстко, — це ніби ґвалтування кожного дня. Тобі щодня нагадують про те, що влада капіталу верховенствує, і з місцем, де ти живеш, можуть робити що завгодно», — каже Маша.

За кілька годин із даху будівлі звісили саморобний банер «Місто в’яне від капіталізму», а на паркані з’явилися послання: 

Мудаки

Досить руйнувати

Ми з Квітами

Кличко — варвар, Аваков — чорт

Київ, якого немає

Про те, що знову щось зносять, Віктор почув, прочинивши вікно вдома. Йому 68 років, він усе життя будував літаки на авіазаводі та майже все — років сорок — прожив у сусідньому із «Квітами» дворі. За цей час виходив, каже, вже десятки разів — захищати будинок, який був на місці скляної коробки, потім — інші, на сусідніх вулицях. Будинки зносили, на їхньому місці будували інші — а Віктор завжди приходив. 

«Мого Києва вже майже не лишилося. Але я все одно буду сюди приходити, поки ще є, за що боротися», — каже чоловік.

Він пригадує цю будівлю в різні періоди її життя — і тоді, коли вона була оазою з рослинами, і коли тут працював супермаркет «Пчелка». Найяскравіший спогад з радянських часів, каже, — коли 7-8 березня він із сусідами стояв у черзі за квітами.

«Мужики стояли от звідси — і аж туди, — показує Віктор рукою кудись углиб вулиці Січових Стрільців, кінця якої не видно. — Заходили всередину — а там була така краса, Оксана Білозір виступала, виставка голубів з усього Союзу проходила. Заходила людина взимку — і в рай».

Потім, коли тут був супермаркет «Пчелка», він часто зустрічав на касі послиню Хорватії — вона, каже, регулярно ходила за покупками з кульочком. Не боялася, додає, виходити до людей — на відміну від тих, хто зараз заплющує очі на руйнування Києва.

«За Києвом купа місця — будуйте собі всякі центри там, навіщо лізти сюди? — каже Віктор. — Але, може, цей будинок і вийде відстояти. Раніше зі мною виходили одні бабулі — що ми могли? А тут так багато молодих».

Вистояти ніч

«Якщо знищать цю будівлю, це буде ознака того, що в Києві можуть робити все, що хочуть. Люди все більше зневіряються, і саме тому тут треба і ночувати, і днювати — якщо закони не працюють», — каже дослідник модернізму Дмитро Соловйов. 

Він додає: такої будівлі, як ця, немає більше ніде. Це яскравий зразок архітектури модернізму. Українські архітектори пройшли конкурс серед більш ніж 200 проєктів — і перемогли: «Це ознака епохи, пам’ятка стилю, який уже зник і якого більше не буде».

«Не можна просто так от блокувати роботу екскаватора, — каже його водій. — Так, я теж живу в Києві і знаю, що тут планують побудувати новішу, красивішу будівлю. Нащо ви оце починаєте неясно що заради ось такої? Теж мені цінність».

До вечора біля будівлі «Квітів» представник забудовника так і не з’явився. Зате він написав пост, де назвав сусідів будівлі «групою агресивно налаштованих людей». І нагадав: «Будівля є приватною власністю і власник згідно з чинним законодавством має право розпоряджатися своїм майном».

Ввечері частину техніки намагалися вивезти — але її заблокували активісти. Пояснили це тим, що забудовнику буде легше потім сказати, що його техніки тут не було — відтак він нічого й не порушував. 

Ближче до заходу сонця до «Квітів» почало стягуватися більше людей — вони приносили чай, каву, піцу, вмикали музику та перебазувалися на ще не знесений дах будівлі. Люди лишалися до ранку, а потім прийшли інші їм на заміну. О восьмій ранку робітники та водії техніки зібралися на будмайданчику. Вони намагалися перекрити сходи нагору, щоби люди не потрапляли всередину, але зробити це не вдалося.

«Ми зустріли світанок, продовжуємо охороняти Київ», — написали в сусідському чаті, який береже «Квіти України». І додали: «П‘ємо смачний фільтр, маємо ще».