Світла та опалення немає, але рахунки приходять. Як платити за комуналку у 2023 році

• На час дії воєнного стану в Україні штрафи і пеня за несплату комірного не нараховується. Заборонено примусово відключати боржників від послуг.
• Окрім пенсіонерів, субсидії можуть отримати безробітні, внутрішні переселенці та ті, хто виїхав за кордон.
• Значних змін тарифів до кінця опалювального сезону не буде, утім вже з квітня-2023 їх можуть переглянути.

Під час воєнного стану і в умовах очевидних втрат інфраструктури через обстріли російської армії правила сплати комунальних послуг (комірне) зазнали певних змін. Вони стали більш лояльними для цивільного населення: постачальникам заборонили штрафувати користувачів за несплату і відключати їх від систем.

Заборона розповідає про те, що слід знати про оплату комунальних послуг у 2023 році.

Оплата комуналки в умовах воєнного стану: правила

В період дії воєнного стану в Україні заборонено припиняти надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх несплати або оплати не в повному обсязі. Така вимога діє відповідно до постанови Кабінету міністрів України №206 від 5 березня 2022 року.

«Постанова ухвалена, щоб захистити інтереси людей в період воєнного стану. Вона стосується усіх комунальних послуг без винятку», — пояснив міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов.

Це означає, що якщо громадянин не буде сплачувати за житлово-комунальні послуги під час воєнного стану, йому не зможуть відключити світло, газ чи воду. Крім того, штрафи та пеню теж не мають права накладати. Проте варто розуміти, що уряд не скасував комірне повністю, а лише дозволив відтермінувати оплату на пізніший період, після стабілізації ситуації в країні.

Борги можуть стягувати примусово, але не з усіх. Згідно зі змінами до закону України «Про виконавче провадження», під час воєнного стану держвиконавці не мають права турбувати:

• жителів громад, розташованих у районах бойових дій;
• жителів громад, що перебувають/перебували у тимчасовій окупації, оточенні або блокаді (список затверджується наказом Мінреінтеграції).

Українська влада активно закликає гасити борги за комуналку громадян, які фінансово спроможні це робити. Річ у тому, що працівникам комунальних служб та інших підприємств, які працюють в умовах війни, щонайменше треба виплачувати зарплату. Крім того, гроші з комірне необхідні для ремонтних робіт, зокрема для ліквідації наслідків обстрілів.

Чи треба платити за послуги, які не отримувалися

Законодавством України передбачено, що за певних умов громадяни мають право не платити за комірне. Таких випадків всього три:

• якщо житло було зруйноване і про це складений відповідний акт;
• якщо мешканці відсутні за місцем проживання понад місяць і можуть це довести документально;
• якщо послуга надавалась неякісно чи не у повному обсязі.

Знищення оселі варто зафіксувати, звернувшись із заявою до будь-якого ЦНАПу, нотаріуса або через «Дію». Після цього місцеві органи мають створити спеціальну комісію, яка огляне житло та сформує офіційний акт, який засвідчить факт припинення надання комунальних послуг. На підставі цього документа власник оселі може претендувати на компенсацію від держави.

Утім це не звільняє від виплати боргів за комуналку, які були накопичені до 24 лютого 2022 року. «Якщо людина жила у квартирі, наприклад, три роки й не сплачувала комунальні платежі, але під час війни її квартиру зруйнували, ніхто не звільнить її від сплати цього боргу», — цитує Дзеркало тижня українського юриста Ростислава Кравця.   

Якщо громадяни були змушені покинути свою домівку через війну або з інших причин і не проживають у ній понад 30 днів, необхідно подати до комунальних служб документи, які це підтверджують. Це може бути:

• довідка про тимчасове місце проживання;
• довідка про проходження військової служби;
• медична довідка про проходження лікування;
• документ про присвоєння статусу ВПО.

У такому разі доведеться сплачувати лише за тепло, підведення газу, утримання будинку із прибудинковою територією тощо. Ці послуги надаються незалежно від того, чи живе споживач в обслуговуваному помешканні. Звільнять від того, чим люди безпосередньо не користуються: воду, газ, електроенергію.

Що робити, якщо приходять платіжки за послуги, які надавалися не у повному обсязі або взагалі були відсутні? Слід звернутися до постачальника з вимогою про перерахунок. Компанія зобов’язана протягом місяця провести перевірку своїх записів, повірити лічильники незалежно від наявності заборгованості й сформувати нові платіжки за фактично надані послуги.

Не забувайте встановити й регулярно подавати показники облікових лічильників, навіть якщо у помешканні ніхто не живе. Інакше постачальник буде формувати платіжки на основі даних про середнє споживання всього будинку. І важливе для власників бойлерів: показники за гарячу воду також треба подавати щомісяця, навіть якщо вони незмінні.

Субсидії на комуналку: як нараховуються

З жовтня 2022 року в Україні змінилась система призначення субсидій. Раніше цим питанням опікувалось Міністерство соціальної політики, через велику кількість ВПО компетенція перейшла до Пенсійного фонду України.

«Використання ІТ-систем Пенсійного фонду дозволить прийняти документи громадян на отримання житлових субсидій і пільг в будь-якій точці України. Наприклад, субсидію для громадян, які проживали в Херсонській чи Запорізькій області, можна буде призначити у Львові чи Вінниці», — пояснили в Мінсоцполітики.

Податися на оформлення субсидії можуть:

• пенсіонери;
• багатодітні сім’ї;
• люди з інвалідністю чи інші пільговики;
• особи, які втратили роботу через війну;
• ВПО або люди, які виїхали за кордон;
• інші категорії населення з низьким доходом, які не мають можливості повністю сплачувати за комунальні послуги.

Потрібні заява про призначення та декларація про доходи й витрати всіх членів домогосподарства, яке претендує на субсидію. Від переселенців можуть ще вимагати довідку ВПО та договір про оренду житла (якщо такий є). Усі документи можна надіслати:

• письмово на пошту;
• через вебпортал електронних послуг:
• через мобільний додаток Пенсійного фонду;
• через сервіс «Дія».

Громадяни, які вперше звертаються за отриманням субсидії, мають подати заяву протягом двох місяців від початку опалювального сезону. Якщо ж це буде зроблено пізніше, то субсидія буде призначена не з початку опалювального сезону, а з місяця подання заяви. Родинам, які отримували субсидію минулого року повторно подавати заяву не потрібно.

Ще одним нововведенням воєнного стану є те, що подаватись на державну допомогу можуть українці, які мають заборгованість з оплати комунальних послуг, що утворилася після 24 лютого 2022 року. Раніше через борги у наданні субсидії зазвичай відмовляли.

Тарифи на воду, газ і тепло 2023: чого слід очікувати

Протягом дії воєнного стану та ще пів року після його закінчення в Україні заборонено підвищувати тарифи на природний газ, теплоенергію та гарячу воду. Підприємствам теплокомуненерго, постачальникам газу та операторам газорозподільних систем із держбюджету компенсуватимуть збитки. Однак інші тарифи можуть регулярно переглядатися.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ) планувала підвищити тарифи на холодну воду та її відведення для споживачів майже всіх регіонів, окрім Харківщини, Миколаївщини та Херсонщини. Утім згодом це рішення  було відкликане на доопрацювання.

Тарифи на електроенергію для побутових споживачів можуть переглянути наприкінці опалювального сезону або вже після закінчення війни. Для бізнесу електроенергія з 1 січня подорожчала і ціна буде зростати ще більше:

• з 1 січня — на 10% (до 380.28 грн/МВт-год з 345.64 грн/МВт-год);
• з 1 квітня — на 13.1% (до 430.25 грн/МВт-год);
• з 1 липня — на 12.7% (до 485.1 грн/МВт-год).

«Кінцева ціна для більшості підприємств становить 5-6 гривень за кіловат-годину. У цю ціну входять ціна виробленої електроенергії, тариф на розподіл електроенергії мережами обленерго і тариф “Укренерго”, тобто тариф на передавання магістральними мережами. Наразі в останніх обґрунтуваннях регулятора й у проєкті вивішеного на сайті регулятора рішення йдеться про підвищення тарифу на транспортування магістральними мережами на кілька копійок. Це становить 1.3−1.5% вартості електроенергії для бізнесу», — заявив голова Укренерго Володимир Кудрицький.

Завдяки мораторію газ дорожчати не буде до кінця опалювального сезону. За даними Української енергетики, станом на 17 січня 2023 року ціни варіюювалися в межах від 7.70 грн до 9.99 грн за кубометр у сегменті річних пропозицій. Для клієнтів «Нафтогазу України» ціна буде стабільна на рівні 7.96 гривень за кубометр.

Втім, поточні тарифи невиправдано малі, кажуть в Раді. «Принципова позиція президента, принципова позиція уряду, яку ми виконаємо, ті обіцянки, які брали перед людьми – до кінця опалювального сезону не змінюватимемо тарифи. Тому до квітня тарифи не будуть змінені. Після квітня є підстави говорити про те, що ціни на газ потрібно міняти», — цитує Фокус голову податкового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева.

Базуючись на даних про минулорічний рівень споживання газу, щороку переглядають доставку газу. Тобто якщо протягом минулого газового року (з 1 жовтня по 30 вересня) споживання знизилось, то і платити доведеться менше. Хто спожив більше газу, платитиме більше.

Раніше Заборона розповідала про відновлення втрачених документів під час війни. Зокрема про те, як отримати паспорти, водійське та пенсійне посвідчення, медичні та освітні документи тощо, якщо ви перебували в окупації або під загрозою окупації.